Багалій Дмитро Іванович

Олександр Музичко

(26.10.1857, м. Київ – 9.02.1932, м. Харків) – доктор руської історії (1887 р.).

З родини ремісників. Випускник університету Св. Володимира у Києві (1880 р.). Від 1883 р. і до кінця життя мешкав у Харкові.

Професор (ординарний (1889 р.), заслужений (1908 р.) кафедри руської історії Харківського університету. Один із засновників та професорів Харківських вищих жіночих курсів. Ректор Харківського університету (1906 – 1911 рр.). Завідувач Харківського історичного архіву.

Член Державної Ради від Санкт-Петербурзької АН (1906, 1910 – 1914 рр.). Голова Харківської міської думи (1914 – 1917 рр.). У 1918 р. – член комітету для заснування Української Академії Наук, з 1919 р. – голова її історично-філологічного відділу, а згодом – член Президії ВУАН. Академік ВУАН (1918 р.), голова історикофілологічного відділу (1918 – 1920, 1929 – 1930), професор кафедри історії України у Харківському ІНО (1921 – 1927 рр.). Завідувач Харківської н.-д. кафедри історії української культури (1922 – 1929 рр.). Учасник низки археологічних з’їздів у Російській імперії.

У 1925 – 1932 двічі головував у Центральному бюро секції наукових працівників УСРР.

Дійсний член Історичного товариства Нестора літописця (1881 р.). Один із лідерів Харківського історико-філологічного товариства (1883 – 1919 рр.). Дійсний член Рязанської (1887 р.), Орловської, Тамбовської (1889 р.), Таврійської (1890 р.), Катеринославської (1902 р.) вчених архівних комісій. Почесний член Ростовського музею церковних старожитностей, Воронезького статистичного комітету, Чернігівської вченої архівної комісії, Московського товариства антропології, етнографії та природознавства. Член Історично-філософічної секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка від її заснування. Обраний дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка від цієї секції 2 листопада 1923 р. Член Археографічної комісії Наукового товариства ім. Т. Шевченка з 14 лютого 1900 р.

Нагороджений премією М. Пирогова за магістерську дисертацію “История Северской земли до половины XIV ст.” (1882 р.), Уварівською премією Санкт-Петербурзької Академії Наук за докторську дисертацію “Очерки из истории колонизации и быта степной окраины Московского государства” (1887 р).

У праці “Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства” розглянув простір не лише Харківської, частково Курської, Воронезької, але й північну частину Катеринославської губерній. Вказав на тісне сусідство з татарами як визначальний фактор впливу на політику Російської держави впродовж XV-XVIII ст., і, відповідно, на перспективність детального аналізу російської та української колонізації південних кордонів. У праці “Колонизация Новороссийского края и первые шаги его по пути культуры” (публічні лекції з проблеми були прочитані навесні 1888 р. у м. Миколаєві) історик не лише узагальнив матеріали опублікованих праць, але й представив струнку, логічну схему історичного розвитку регіону. Вважав колонізацію Новоросії специфічною сторінкою загальної історії російської колонізації. Новоросійський край сприймався дослідником як окрема історична область Російської імперії і пов’язувався з історією “русского” народу в цілому.

Водночас, принципово важливим елементом схеми Д.І. Багалія стало концептуальне положення про запорозький період в історії Новоросійського краю та запорожців як безпосередніх учасників колонізації. Історик наголошував, що саме запорожці заклали основи мирної колонізації краю і продовжували колонізувати ці землі після зруйнування Січі 1775 р., при цьому залишаючись помітною складовою вільної народної колонізації. На початку 1920-х Д.І. Багалій заклав основи розуміння історії регіону не як “Новоросії”, а Південної України, вперше використавши у 1920 р. це поняття у назві своєї на цей раз україномовної і видозміненої праці. Розвинув цей підхід в узагальнюючій праці 1928 року, в якій простежив міграції давнього населення на території Південної України, генезу Кримського ханату.

Вибрані публікації про Д.І. Багалія та рецензії на його праці:

Оглоблин О. Пам’яті Дмитра Багалія (1857 – 1932 – 1957): (Дмитро Іванович Багалій і українська історична наука) // Український історик. – 1988. – № 1 – 4. – С. 92 – 105.

Кравченко В.В. Д.И. Багалей: научная и общественнополитическая деятельность. – Х., 1990. – 176 с.

Богдашина О.М. Діяльність Харківської науководослідницької кафедри історії української культури імені академіка Д.І. Багалія (1921 – 1934 рр.). – Харків, 1994. – 195 с.

Богдашина О.М. Слобідський літописець історії України Д.І. Багалій // Український історичний журнал. – 2008. – № 1. – С. 88 – 112.

Стариков Г.М. Д.І. Багалій і український національний рух кінця ХІХ – початку ХХ т. // Сумська старовина. – 2008. – № ХХІV. – С. 137 – 145.

Швайба Н.І. Заселення запорозьких вольностей в українській історіографії 1920 – 30-х років // Історія і культура Придніпров’я (збірка наукових праць). – К., 2009. – С. 41 – 47.

Стариков Г.М. Епістолярна спадщина Д.І. Багалія як джерело до вивчення наукового та громадського життя в Україні кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.: автореферат дис…. канд. іст. наук: 07.00.06. – К., 2011. – 20 с.

Казанков Р.Ю. Концептуалізація чорноморського регіону в історичній думці 1920-х років // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Вип. 31. – ПереяславХмельницький, 2012. – С. 170 – 175.

Фелонюк А. Багалій Дмитро // Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія. – Т. І. – Львів, 2012. – С. 363 – 366.

Шийко А.А. Архівно-археографічна діяльність Д.І. Багалія: автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.06. – К., 2012. – 16 с.

Стешенко Н. Міграційні процеси в Південній Україні в другій половині XVІI-XVIII ст.: народницька історіографічна концепція // Історіографічні дослідження в Україні: наук. зб. – К., 2014. – Вип. 25. – С. 357 – 367.

Вибрані книги Д.І. Багалія, що стосуються історії Південної України:

Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства. – М., 1887. – 614 с.

Колонизация Новороссийского края и первые шаги его по пути культуры. Исторический этюд. – К., 1889. – 120 с.

Заселення Пiвденної України (Запорожжя й Новоросiйського краю) i першi початки її культурного розвитку. – Х., 1920. – 112 с.

Нарис історії України на соціально-економічному грунті. – Т. 1: Історіографічний вступ і доба натурального господарства. – Харків, 1928. – 394 с.