Вінцковський Тарас Степанович
(Анкета Т.С. Вінцковського)
(23.08.1971, м. Дрогобич) – кандидат історичних наук (2000 р.), доцент (2004 р.). У 1988 р. закінчив середню школу № 18 м. Стебник Львівської області. Працював на різних технічних посадах у СШ № 18 м. Стебник і СШ № 2 м. Трускавець. У 1990-1995 рр. навчався на історичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова. Отримав диплом спеціаліста «Історик, викладач історії». У жовтні 1995 – жовтні 1998 р. навчався в аспірантурі Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова, паралельно працюючи вчителем історії у ЗОШ № 37 м. Одеси. З 1999 р. працював вчителем історії у Юридичному ліцеї м. Одеси.
У 2000 р. захистив кандидатську дисертацію «Участь населення Херсонської губернії в організації та діяльності місцевих органів влади і управління Центральної Ради (березень 1917 р. – квітень 1918 р.)». Науковий керівник – В.П. Ващенко. З вересня 2000 р. – доцент кафедри історії України Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. У лютому 2006 р. став заступником декана історичного факультету з науково-дослідної роботи, у жовтні 2011 р. обраний головою профспілкового бюро факультету. З 2000 р. є членом Одеського осередку Українського історичного товариства, з 2004 р. – Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, з 2010 р. – Національної спілки краєзнавців України. Впродовж 2003-2009 рр. – відповідальний секретар наукової збірки «Записки історичного факультету» (ОНУ ім. І.І. Мечникова).
З 2007 р. у редакційній колегії профільного наукового видання «Чорноморська минувшина» (ОНУ ім. І.І. Мечникова), а з 2010 р. – часопису «Danubius» (Університет Нижній Дунай, м. Галац, Румунія). Брав участь у редагуванні й виданні збірок праць молодих вчених, аспірантів і студентів «Одеські читання» (2009-2012 рр.) та «Матеріалів звітної студентської конференції історичного факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова» (2007-2011 рр.).
Сфери наукових інтересів: історія Південної України в добу національної революції 1917-1921 рр., українське самостійницьке підпілля в Трансністрії під час Другої світової війни. Досліджував революційні процеси в Херсонській, Таврійській та Катеринославській губерніях, трансформацію системи регіональної влади, формування і становлення представницьких інституцій Центральної Ради, українських урядових структур на місцях, етнополітичні чинники революції в південному регіоні. Вивчав евристичні можливості періодичної преси щодо зазначеного періоду, особливості розгортання революції на основі аналізу біографій відомих діячів української громади регіону. З’ясовував вплив українського самостійницького підпілля на виникнення руху Опору в Трансністрії, актуалізації елементів національної самосвідомості в умовах румунської окупації Південно-Західної України. Нагороди: почесна грамота міністра освіти і науки України В.Г. Кременя (2002 р.), почесна грамота міського голови Одеси Р. Боделана (2003 р.), «Відмінник освіти України» (2004 р.), почесна грамота міського голови Одеси Е. Гурвіца (2008 р.), почесна грамота голови Одеської обласної державної адміністрації Е. Матвійчука (2010 р.). Автор близько 70 наукових праць (зокрема, 5 монографій).
Монографії Т.С. Вінцковського, що стосуються історії Південної України:
Місцеві органи влади і управління Центральної Ради в Херсонській губернії (березень 1917 – квітень 1918 рр.). – Дрогобич: Вимір, 2002. – 169 с.
Українські мілітарні формування в Одесі в добу Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 рр.). – Одеса: Фенікс, 2010. – 154 с. (у співавторстві з Є. Джумигою та А. Мисечком).
Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ століття. Історичні нариси / НАН України. Інститут історії України. – К.: НВП Видавництво «Наукова думка», НАН України, 2010. – Кн. 1. – 735 с. // Розділ 3. Підрозділ. Окупаційний режим в губернаторстві «Трансністрія». – С. 413-446 (у співавторстві з Г. Кязимовою, М. Михайлуцою, В. Щетніковим).
Чорноморська хвиля Української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917-1920 рр. – Одеса: ТЕС, 2011. – 586 с. (у співавторстві з О. Музичком, В. Хмарським, А. Мисечком, Т. Гончаруком).
Формування і діяльність органів влади Центральної Ради на півдні України. – Суми: ТОВ «Друкарський дім «Папірус»», 2012. – 384 с.
Найважливіші статті Т.С. Вінцковського, що стосуються історії Південної України:
Польські партії та об’єднання в Одесі періоду Центральної Ради // Записки історичного факультету. – Вип. 14. – Одеса, 2003. – С. 150-161.
Проголошення УНР та питання про владу в Одесі // Записки історичного факультету. – Вип. 15. – Одеса, 2004. – С. 217-221.
Початок революції 1917 року та питання про організацію влади в Таврійській губернії (за матеріалами газети “Южные ведомости”) // Південний архів: Збірник наукових праць. Історичні науки. – Херсон, 2005. – Вип. ХХ. – С. 120-124.
Українське самостійницьке підпілля у Трансністрії (1941-1944 рр.) // Український історичний журнал. – 2007. – № 5. – С. 123-134 (у співавторстві з І. Нікульчою).
Становище караїмської громади Таврійської губернії в умовах революційних трансформацій першої половини 1917 року // Причорноморський регіон у контексті європейської політики. – Одеса-Ополє-Вроцлав, 2008. – С. 433-437.
Іван Луценко в українському національному русі кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Український історичний журнал. – 2009. – № 4. – С. 94-106 (у співавторстві з О. Музичком).
Організація системи пропаганди ОУН на території Трансністрії // Сторінки воєнної історії України. – Вип. 12. – К., 2009. – С. 249-254.
Українські національні організації Таврійської губернії у політичному протистоянні жовтня – листопада 1917 р. // Краєзнавство. – 2011. – № 1. – С. 181-190.
Крымские татары – випускники Новороссийского (Одесского) университета и их судьбы // Культура народов Причерноморья. – № 199. – 2011. – С. 68-74 (у співавторстві з Д. Урсу).
Вільне місто Одеса в добу Центральної Ради: революційна інтерпретація політичного сепаратизму // Український історичний журнал. – 2013. – № 1. – С. 80-91.