Золотарьов Денис Юрійович
(Анкета Д.Ю. Золотарьова)
(19.07.1970, м. Ростов-наДону) – кандидат історичних наук (2001 р.).
У 1987 р. закінчив середню школу № 39 м. Севастополь. У 1988 – 1993 рр. навчався на історичному факультеті Сімферопольського державного університету ім. М.В. Фрунзе, отримавши диплом зі спеціальності “Історик, викладач історії і суспільствознавства”.
У 1993 р. – вчитель школи № 60 м. Севастополь. У 1993 – 1997 рр. – аспірант кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін Сімферопольського державного університету. У 1994 р. працював за сумісництвом заступником голови правління Кримського республіканського фонду культури.
У 1995 р. став ініціатором створення та секретарем Археографічної комісії при Міністерстві культури АР Крим. У 1997 – 1999 рр. – вчений секретар Науково- дослідного центру кримознавства при Республіканському комітеті АР Крим з охорони культурної спадщини. Працював у Центрі Близькосхідних досліджень, НАК “Нафтогаз України”, університеті КРОК (м. Київ).
З 1989 р. під керівництвом С.А. Секірінського почав активну науково-дослідницьку роботу з проблем історії кримськотатарської еміграції. У подальшому проводив дослідження в архівних і бібліотечних зібраннях Сімферополя, С.-Петербурга, Москви, Стамбула, Анкари.
У 2001 р. захистив кандидатську дисертацію “Кримськотатарська еміграція останньої третини ХІХ – початку ХХ століть: історіографічний та джерелознавчий аспекти”. Науковий керівник – В.С. Чишко.
З 2011 р. – на дипломатичній службі. Був секретарем Робочої групи при МЗС України із забезпечення діяльності Української частини Стратегічної Ради високого рівня між Україною і Турецькою Республікою. З 2012 р. – перший секретар з політичних питань Посольства України в Туреччині.
Нагороджений Почесною грамотою МЗС України (2012 р.).
Сфери наукових інтересів: демографічна та політична історія Криму, історія кримсько- та українсько-турецьких зв’язків, турецька історіографія історії Криму.
Автор понад 20 наукових праць.
Найважливіші статті Д.Ю. Золотарьова, що стосуються історії Південної України:
XIX-XX асырдаки къырым татар халкъыньшъ хиджрети акъкындг базы тарихий кайнаклардан [Деякі джерела з історії кримськотатарської еміграції межі XIX-XX ст.] (кр. тат. мовою) // Йылдыз. – 1994. – № 2. – С. 100 – 114 (у співавторстві з В.Ю. Ганкевичем).
К вопросу об эмиграции крымских татар в 80-е – первой половине 90-х годов ХIХ в. // Материалы конф. “Крым и Россия”. – Симферополь, 1994. – С. 17 – 19.
Отображение вопросов крымскотатарской эмиграции на страницах газеты “Переводчик-Терджиман” // Материалы конф. “Крым и Россия”. – Симферополь, 1994. – С. 22 – 24. (у співавторстві з В.Ю. Ганкевичем).
Tavrida gubernatorlarinin yıllık raporlarının Kırım tarihinin kaynakları olarak onemi [Щорічні звіти таврійських губернаторів – важливе джерело з icтopiї Криму] (тур. мовою) // Emel. – Ankara. – 1996. – № 3. – S. 22 – 25.
Ежегодные отчеты таврических губернаторов как источник по политической истории Крыма начала XX в. // Материалы конф. “Проблемы политической истории Крыма: итоги и перспективы”. – Симферополь, 1996. – С. 45 – 47.
Изучение истории крымскотатарской эмиграции в Крымской АССР (1921 – 1941 гг.) // Материалы конф. “Амет Озенбашлы – видный общественно-политический деятель Крыма, писатель-публицист. Годы, люди, судьбы”. – Симферополь, 1998. – С. 131 – 133.
Проблеми eмiгpaцiї кримських татар у діяльності Таврійського земства // Пам’ять століть. – 1999. – № 5. – С. 83 – 88.
Европейская и американская историография истории крымскотатарской эмиграции // Культура народов Причерноморья. – 1999. – № 6. – С. 347 – 351.
Турецька історична література з iстopiї емiгpaцiії кримських татар в к. XVIII – н. XX ст. // Український історичний журнал. – 1999. – № 6. – С. 34 -42.
К вопросу о влиянии всеобщей воинской повинности на эмиграцию крымских татар в последней трети XIX – начале XX ст. // Межнациональные и межконфессиональные отношения в Крыму и проблемы формирования толерантности: сб. научн. статей и докладов. – Киев: ПП “Золоті Ворота”, 2009. – С. 27 – 58.