Кабузан Володимир Максимович

Анатолій Бойко, Вікторія Константінова

(05.04.1932, с. Рошаль, нині місто Московської обл. – 14.02.2008, м. Москва) – доктор історичних наук (1970 р.).

У 1944 р. разом із батьками переїхав до України, у 1950 р. закінчив середню школу в Коломиї.

У 1955 р. закінчив Московський історико-архівний інститут.

У грудні 1959 р. захистив кандидатську дисертацію “Матеріали ревізій як джерело з історії населення Росії XVIII – першої половини ХІХ ст. (1719 – 1858 рр.)”.

З 1960 р. – співробітник Інституту історії Академії Наук СРСР (згодом – Інституту російської історії Російської Академії Наук).

Захистив докторську дисертацію “Заселення північного Причорномор’я (Новоросії) у XVIII – першій половині ХІХ ст.: 1719 – 1858 рр.”.

Автор чисельних монографій з історичної демографії Росії та України.

Фундаментальні роботи В. Кабузана посідають особливе місце серед історико-географічних праць, що розглядають питання народонаселення Південної України. Добре знайомство з науковою літературою дозволило В. Кабузану визначити лакуни у дослідженні цього питання. З одного боку, ми маємо формулювання таких проблем, як чисельний, соціальний та національний склад населення; переселенські процеси селянства до Півдня; місця виходу переселенців; співвідношення народної та державної колонізації; місце поміщицької колонізації у переселенських процесах; роль мешканців міст у заселенні півдня.

Грунтовність сформульованих проблем не викликає сумнівів.

Відсутність вирішення таких питань як національний склад населення, на думку автора, стимулювало значний інтерес до іноземних переселенців (німців, болгар, сербів), роль яких у заселенні Півдня була другорядна.

Водночас В. Кабузан особливу увагу приділив завданню попереднього джерелознавчого аналізу. Робиться цілком слушне зауваження, що тільки такий аналіз дозволить отримати відносно вірні покажчики, які відбивають зміст процесів. Такими джерелами для автора стали матеріали ревізій, церковного та адміністративнополіційного обліку. Разом з тим, В. Кабузан майже вперше так серйозно акцентував увагу на проблемі достовірності та однорідності документів. Постійні територіально-адміністративні розподіли Новоросійської та Азовської губернії, Катеринославського намісництва дуже часто зводять нанівець всі намагання дослідника визначитися з комплексами джерел, які можна співставити. У процесі аналізу документів В. Кабузан прийшов до висновків про необхідність співставлення матеріалів у кордонах початку XIX століття, а саме – з 1806 року. Намагання уніфікувати дані XVIII та XIX ст., узгодити їх з територіальними утвореннями призвело до того, що територія Катеринославського намісництва була “узгоджена” з територіями майбутніх Катеринославської, Херсонської та Таврійської губерній.

Наслідком такого узгодження стало те, що Костянтиноградський, Полтавський, Кременчуцький, Алексопольський, Слов’янський, половину Бахмутського та Донецького повітів було виключено із дослідження.

Намагання узгодити цифровий матеріал південних губерній першої половини XIX ст. з цифровим матеріалом краю в кордонах XVIII ст. призвело до розриву цілісності економічного організму Південної України, який формувався і розвивався впродовж існування Запорозької Січі.

Безумовною заслугою В. Кабузана є ретельне вивчення матеріалів ревізій. У цілому автор приходить до висновку, що матеріали ревізії залишаються єдино надійним джерелом для визначення чисельності, складу і руху населення.

Водночас В. Кабузан зробив вдалу спробу визначитися у питанні територіального устрою Південної України останньої чверті XVIII ст. Оригінальним є застосування переписних книг і описів межування 70-х років XVIII ст. для визначення існуючих повітів. Хоча подібний метод не дає можливості визначити час існування цих територіальних одиниць.

Проблема достовірності джерел з історії населення Південної України ще більше зростає по відношенню до визначення етнічного складу населення. Тому, з одного боку, слід віддати належне В. Кабузану, який зробив спробу визначити етнічний склад населення регіону, а з іншого – дуже обережно ставитися до висновків дослідника. Якщо можна повністю погодитися з головною тенденцією у етнічних процесах регіону, то кількісні покажчики уявляються дуже далекими до абсолюту, тим більше, що в основі дослідження було покладено все ті ж окладні книги.

Методика визначення етнічної належності за соціальним статусом також не витримує критики. В. Кабузан схильний зараховувати військових обивателів, військових поселян, малоросійських козаків, а також державних, економічних та поміщицьких підданих до українського населення. Але дослідник говорить, що для цього регіону російське населене також представлене економічними, державними та поміщицькими селянами. Як відбувається підрахунок, залишається невідомим. Слід сказати, що цілком справедливі критичні зауваження щодо методики вирішення проблеми кількісних підрахунків етнічних груп населення південного краю були виказані ще у 1970 році у працях О. Дружиніної. Однак у всіх подальших своїх працях В. Кабузан продовжував застосовувати свою методику, яка, в цілому, і з цим погоджувалися всі дослідники, вірно показувала тенденції етнічної карти південного краю.

Публікації про В.М. Кабузана та рецензії на його праці:

Бойко А.В. Південна Україна останньої чверті XVIII століття: аналіз джерел. К., 2000. – С. 37 – 40.

Историческая география России: новые подходы: Сб. ст., посвящ. 70-летию В.М. Кабузана / Редкол.: К.А. Аверьянов, Э.Г. Истомина, Я.Е. Водарский (отв. ред.); Рос. акад. наук, Институт рос. истории. – М.: ИРИ РАН, 2004. – 208, [2] с.

Памяти Владимира Максимовича Кабузана // Отечественная история. – 2008. – № 4. – С. 217 – 218.

Перковський А.Л. Кабузан Володимир Максимович // Енциклопедія Сучасної України []

Кабузан Володимир Максимович // Зелений Клин (Український Далекий Схід). Енциклопедичний довідник / укладач: В. Чорномаз. – Владивосток: Видавництво Далекосхідного федерального університету, 2011. – С. 100 – 101.

Книги В.М. Кабузана, що стосуються історії Південної України:

Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губернии) в XVIIІ – первой половине XIX в. (1719 – 1858гг.). – М.: Наука, 1976. – 306 с.

Население Крыма в конце XVIIІ – конце XX в.: Численность, размещение, этнический состав. – ИРИ РАН, 2003. – 160 с. (у співавторстві з Я. Водарським, О. Єлисєєвою).

Вибрані статті В.М. Кабузана, що стосуються історії Південної України:

Заселення і освоєння Таврійської губернії у II-й половині XVIII – першій половині XIX ст. // Український історичний журнал. – 1969. – № 12. – С. 85 – 90.

Заселение Северного Причерноморья (Новороссии) в XVIII веке (1719–1795 гг.) // Советская этнография. – 1969. – № 6. – С. 30 – 41.

Крестьянская колонизация Северного Причерноморья (Новороссии) в XVIII – первой половине XIX вв. (1719 – 1857 гг.) // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. – Кишинев, 1966. – С. 313 – 322.