Початкова сторінка

Ігор Лиман (Бердянськ)

Персональний сайт історика України

?

Іванов Павло Андрійович

Олександр Музичко

(7.11.1860, Захарівка – 1917/1918) – магістр російської історії (1896 р.).

Закінчив історико-філологічний факультет університету Св. Володимира (1886 р.), приват-доцент (1896 р.).

Під керівництвом В. Антоновича написав магістерську дисертацію, присвячену історії Волині. У Миколаєві та Одесі викладав у гімназіях. В Новоросійському університеті епізодично викладав краєзнавчі та українознавчі спецкурси впродовж 1893 – 1906 рр.

Наукові інтереси: середньовічна історія Волинської землі, історія Південної України ХVIII – початку ХІХ ст.

У дослідженні історії Південної України зосереджувався на історії українського козацтва наприкінці ХVIII ст. та політиці російської адміністрації на півдні України у той же період. Був серед перших дослідників історії південноукраїнського козацтва кінця ХVIII ст. (Задунайської Січі), першопублікаторів низки важливих джерел з історії Південної України з СанктПетербурзького та Московського відділень архіву Головного штабу, архіву канцелярії Миколаївського військового губернатора, Миколаївського портового архіву, архіву Катеринославського губернського правління.

Здійснивши експедицію по місцях, де мешкали нащадки козаків, ознайомився з документами, які належали одному з таких спадкоємців і опублікував їх у додатку до однієї зі статей. Доповідь, присвячена історії Чорноморського козацтва, була наслідком його подорожі у 1901 р. до с. Слободзеї в районі Тирасполя, де він ознайомився із матеріальними залишками перебування тут чорноморців. У додатках до доповіді він навів фотографії предметів, що належали отаману А. Головатому. У недосяжних для російської цензури “Записках НТШ”, під псевдонімом “І. Андрієнко”, він відмітив перевагу українців серед населення Новоросії наприкінці ХVIII ст., заперечив думку В. Надлєра про цивілізаційну роль Росії на Півдні, наголосивши на ролі запорозьких козаків. Піддав сумніву позитивну роль іноземних колоністів на півдні України. В подальшій історіографії Південної України праці П. Іванова посіли досить поважне місце. Про це свідчать, зокрема, посилання на них провідних дослідників української колонізації Придунав’я.

Нагороди: ордени Святого Станіслава ІІІ (1894 р.) і ІІ (1901 р.) ступенів, Анни ІІІ ступеню (1896 р.), срібна медаль в пам’ять царювання Олександра ІІ (1896 р.)

Публікації про П.А. Іванова та рецензії на його праці:

Ге Г. По поводу недоразумения г. Иванова // Южанин. – 1890. – 30 ноября.

Петлюра С.В. Рец. на: Иванов П.А. К истории Запорожских казаков после уничтожения Сечи // Записки Одесского общества истории и древностей. – Т. 25. – 1904. – С. 20 – 40 (Протоколы) // Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. – Т. 63. – 1905. – Бібліографія. – С. 22 – 23.

Михальченко С.И. Киевская школа в российской историографии (В.Б. Антонович, М.В. Довнар-Запольский и их ученики). – М.-Брянск, 1997. – С. 40.

Музичко О., Хмарський В. До історії київської історичної школи: Павло Андрійович Іванов // Український історичний журнал. – 2006. – № 5. – С. 144 – 155.

Вибрані праці П.А. Іванова, що стосуються історії Південної України:

Несколько замечаний на сочинение г. Ге “Исторический очерк столетнего существования г. Николаева при устье Ингула (1790 – 1890)” // Южанин. – 1890. – 20, 21 ноября.

Переселение заштатных церковников в Новороссию при Екатерине ІІ // Киевская старина. – 1891. – Кн. 5. – Т. 33. – С. 288 – 297.

Переселение запорожцев на Тамань // Киевская старина. – 1891. – Кн. 7. – Т. 34. – С. 133 – 141.

Из дел канцелярии Николаевского военного губернатора // Известия Таврической ученой архивной комиссии. – 1891. – № 14. – С. 109 – 131; 1892. – № 16. – С. 75 – 100.

Из дел Московского отделения архива Главного штаба // Известия Таврической ученой архивной комиссии. – 1893. – № 19. – С. 31.

Документы, относящиеся к истории города Одессы // Записки Одесского общества истории и древностей. – 1893. – Т. ХVI. – С. 55 – 116.

Дело о выходящих из-за границы в Новороссийскую губернию жидах // Записки Одесского общества истории и древностей. – 1894. – Т. ХVІІ. – С. 162 – 188.

Ювілейні видання до історії м. Одеси // Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. – 1894. – Т. IV. – С. 152 – 162.

Из дел Николаевского портового архива // Известия Таврической ученой архивной комиссии. – 1895. – № 22. – С. 18 – 34.

Очерк деятельности на юге России адмирала графа Н.С. Мордвинова // Известия Таврической ученой архивной комиссии. – 1895. – № 23. – С. 24 – 71.

Возобновление русского торгового судоходства на Черном море в конце XVIII века // Известия Таврической ученой архивной комиссии. – 1899. – № 29. – С. 53 – 55.

Фаберова дача // Записки Одесского общества истории и древностей. – 1900. – Т. ХХІІ. – Смесь. – С. 21 – 27.

Черноморские казаки в Слободзее // Записки Одесского общества истории и древностей. – 1902. – Т. ХХІV. – С. 81 – 91.

К истории Запорожских казаков после уничтожения Сечи // Записки Одесского общества истории и древностей. – 1904. – Т. ХХV. – Протоколы. – С. 20 – 40.