Початкова сторінка

Ігор Лиман (Бердянськ)

Персональний сайт історика України

?

Копержинський Костянтин Олександрович

Валерій Левченко

(23.10(04.11)1894, с. Глібів, нині Новоушицького р-ну Хмельницької обл. – 18.03.1953, м. Ленінград).

У 1913 р. закінчив Кам’янець-Подільську гімназію. У 1918 р. закінчив історико-філологічний факультет Петроградського університету.

У 1918 – 1922 рр. викладав у середніх навчальних закладах і на педагогічних курсах Кам’янець-Подільська. У 1918 – 1920 рр. – професорський стипендіат Кам’янець-Подільського державного українського університету. У 1921 – 1923 рр. – приват-доцент і професор Кам’янець-Подільського інституту народної освіти. З 1923 р. по 1925 р. викладав у Петрограді (з 1924 р. – Ленінграді).

З 1925 р. – викладач, а з 1927 р. – позаштатний професор Одеського інституту народної освіти.

У 1923 – 1926 рр. – секретар Петроградського (з 1924 р. – Ленінградського) товариства дослідників української історії, письменства та мови. У 1924 – 1926 рр. – науковий співробітник Ленінградського дослідницького інституту порівняльного вивчення мови та літератури Заходу і Сходу. З 1925 р. до 1928 р. очолював Одеське українське бібліографічне товариство. У 1926 – 1928 рр. – завідуючий відділом україністики Одеської Центральної наукової бібліотеки. У цей же час дійсний член багатьох наукових товариств Одеси: комісії краєзнавства при ВУАН, наукового товариства при ВУАН, філії Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства. У 1925 – 1926 рр. – керівник історико-філософської секції Кам’янецьПодільського наукового при ВУАН товариства.

З 1 жовтня 1928 р. – позаштатний дійсний член кабінету первісної культури Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН. У 1929 – 1933 рр. – дійсний член, науковий співробітник Київської філії Харківського науково-дослідного інституту ім.

Т.Г. Шевченка. Наприкінці 1920-х рр. – співробітник різних гуманітарних установ ВУАН: комісії давнього українського письменства, етнографічної комісії, культурно-історичної комісії, кабінету примітивної культури і народної творчості (з 1926 р. – кореспондент) і комісії новітньої історії України (виконуючий обов’язки керівника). У 1931 – 1933 рр. – старший науковий співробітник кафедри української етнографії при ВУАН. З 1933 р. – співробітник Інституту антропології та етнографії АН СРСР у Ленінграді.

Навесні 1934 р. засуджено до трьох років виправних робіт і заслано спочатку до с. Малоархангельське Курської області, а згодом до Іркутську. У 1956 р. посмертно реабілітований.

З 1937 р. до 1945 р. – професор і завідувач кафедри російської мови Іркутського педагогічного інституту. У 1942 – 1945 рр. – професор Іркутського університету. З 1945 р. по 1953 р. – професор кафедри слов’янської філології Ленінградського державного університету.

Сфери наукових інтересів: історія української та російської літератури, історія українського театру, український фольклор, етнографія і етнологія, славістика, бібліографістика.

Зробив огляд видань Одеського наукового товариства та інших бібліографічних матеріалів, статей та рецензій. На основі картотеки Одеської центральної наукової бібліотеки склав бібліографічний огляд українського наукового літературознавства за 1917 – 1927 рр.

Написав передмову до покажчика “Михайло Коцюбинський” (Одеса, 1928 р.), де виклав свій погляд щодо методики складання персональних покажчиків.

Автор і упорядник близько 100 наукових праць (зокрема, 5 монографій, 3 брошур, близько 130 наукових статей).

Публікації про К.О. Копержинського та рецензії на його праці:

Сафронов Г.И. К.А. Копержинский: (К десятилетию со дня смерти) // Славянская филология. – Л., 1964. – С. 130 – 135.

Білокінь С.І. Копержинський Костянтин Олександрович // Українська радянська енциклопедія. – К., 1980. – Т. 5. – С. 390 – 391.

Гуменюк М.П. К.О. Копержинський – бібліограф і книгознавець // Формування і використання бібліографічних фондів. – К., 1984. – С. 114 – 121.

Березовський І.П. Копержинський Костянтин Олександрович // Українська літературна енциклопедія. – К., 1990. – Т. 2. – С. 560.

К.О. Копержинський – бібліограф і книгознавець // Гуменюк М.П. Біля джерел української радянської бібліографії. – К., 1991. – С. 18 – 25.

Копержинський Костянтин Олександрович – український і російський літературознавець, фольклорист, етнограф, бібліограф // Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХХХ ст.: Історіографія. Бібліографія. Матеріали. – Кам’янецьПодільський, 1993. – С. 239.

Копержинський Костянтин Олександрович // Енциклопедія Українознавства: В 10 т. – Т. 3. – Львів, 1994. – С.1129 – 1130.

Савенок Л.А. Кость Капержинський і Одеса (до 100-річчя від дня народження вченого-славіста) // Одесі-200. – Ч. ІІ. – Одеса, 1994. – С. 30 – 32.

Урецька Н.О. Бібліографічна та книгознавча діяльність К.О. Копержинського: (До 100-річчя від дня народж.) // Тези ХХV звіт. наук. конф. проф.-викл. складу і аспірантів фак. бібл.-інформ. систем за 1993 – 1994 навч. рік. – К., 1994. – С. 32 – 33.

Назаренко Є. Кость Копержинський // Поділля і Волинь у контексті українського національного відродження: Науковий збірник. – Хмельницький: Доля, 1995. – С. 300 – 302.

Юркова О.В. Діяльність науково-дослідної кафедри історії України М.С. Грушевського (1924 – 1930 рр.). – К., 1999. – С. 103 – 105, 113, 123, 170, 194, 197, 238 – 239, 306 – 309, 315 – 318, 331, 340, 351, 354.

Заруба В.М. Історик держави і права України академік М.Є. Слабченко (1882 – 1952): Монографія. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 81, 116, 128, 136, 164, 179 – 180, 265 – 266, 421 – 422.

Жданова Р.С. Копержинский Костянтин Олександрович // Українські бібліографи. Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія. – К., 2008. – С. 207 – 209.

Бузейчук В.М. Етнологічні дослідження одеського періоду наукової діяльності К.О. Копержинського // Лукомор’я: археологія, етнологія, історія Північно-Західного Причорномор’я. – 2009. – Вип. 3. – С. 76 – 81.

Левченко В.В. Копержинский Костянтин Олександрович // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Том 1 (початок ХІХ – середина ХХ ст.). – Одеса: Друкарський дім, 2009. – С. 178 – 180.

Левченко В.В. Історія Одеського інституту народної освіти (1920 – 1930 рр.): позитивний досвід невдалого експерименту. – Одеса: ТЕС, 2010. – С. 147, 202, 229, 265 – 266, 273 – 274, 282, 298, 352, 357, 367.

Іваневич Л.А., Іваневич В.С. До бібліографії праць Костя Копержинського // Наукові праці Кам’янець-Подільського університетуту. Сер. Бібліотекознавство. Книгознавство. – 2010. – Вип. 2. – С. 86 – 96.

Книги К.О. Копержинського, що стосуються історії Південної України:

Обжинки: Обряди збору врожаю у слов’янських народів нової доби розвитку. – Одеса, 1926. – 59, [1] c.

Українське наукове літературознавство за останнє десятиліття. 1917 – 1927. – К.: Всеукраїнська АН, 1929. – 34 с.

Найважливіші статті К.О. Копержинського, що стосуються історії Південної України:

Питання про наукову постановку справи вивчення побуту // Червоний шлях. – 1925. – № 5. – С. 103 – 111.

Бібліографічні уваги до історії української книги 80 – 90-х років ХІХ століття в Одесі // Праці Одеської Центральної Наукової Бібліотеки. – 1927. – Т. І. – С. 164 – 171.

Огляд видань Одеського наукового при Українській АН товариства // Записки Українського бібліографічного товариства в Одесі. – 1928. – Ч. 1. – С. 34 – 37.

Бібліографічний огляд. Українське літературознавство і критика // Україна. – 1928. – Кн. 28. – С. 110 – 123.

Пережиток симпатетичної магії в косарській обрядовості на Україні // Ювілейний збірник на пошану академіка М.С. Грушевського. – Т.ІІ. – 1928. – С. 3 – 9.

М.Ф. Комаров у суперечках з цензурою наприкінці 80-х і на поч. 90-х років // Україна. – 1929. – Кн. 33. – С. 50 – 64.

Науково-дослідчий і науково-видавничий рух Радянської України в 1928 році. Бібліографічний огляд. Українське літературознавство, історія театру й критика // Україна. – 1929 – Кн. 36. – С. 98 – 120.

Відрядження наукового співробітника К.О.

Копержинського до Ленінграду й Одеси // Україна. – 1929. – Кн. 37. – С. 172 – 173.

Українське наукове літературознавство за останнє десятиліття, 1917 – 1927 // Студії з історії України науководослідної кафедри історії України. – К., 1929. – Т. 2. – С. 21 – 52.