Слабченко Михайло Єлисейович

Олександр Музичко

(9.07.1882, м. Одеса – 27.11.1952, м. Первомайськ) – академік ВУАН (1929 р.).

У 1903 – 1905 рр. навчався на історико-філологічному, а з 1905 по 1910 р. – юридичному факультетах Новоросійського університету.

Учень професора І. Линниченка. Відчув вплив поглядів М. Грушевського, Д. Яворницького, М. Сумцова. У 1910 – 1913 рр. навчався в “аспірантурі”, але не склав магістерські іспити та не захистив дисертації. У 1911 – 1912 рр. – наукове відрядження у Франції, навчання в школі права Сорбонни, праця в архівах і бібліотеках. У 1914 – 1917 рр. перебував у діючій армії на фронтах Світової війни. У 1917 – 1920 рр. – один з провідників Української національної революції в Одесі, викладав у гімназіях, займався публіцистикою. У 1920 – 1930 рр. – професор Одеського інституту народної освіти, лектор з курсу історії класової боротьби в Україні, керівник семінару підвищеного типу з соціально-правової та економічної історії України. Організатор власної школи істориків (Т. Слабченко, І. Бровер, С. Ковбасюк, М. Рубінштейн та інші, загалом близько 40 осіб). Один із засновників і провідників Одеського археологічного інституту, Одеського наукового товариства при ВУАН та ін. У 1930 р. був засуджений за процесом СВУ до заслання. Відбував покарання у різних місцевостях Сибіру.

Після звільнення працював вчителем іноземних мов у школах Первомайська та інспектором шкіл.

Сфери наукових інтересів: історія економіки та права України ХVII-ХІХ ст., козакознавство.

Автор близько 200 робіт – від багатотомних наукових монографій до дрібних заміток у газетах. На історичну тематику опублікував близько 45 праць. Історія Південної України у його доробку презентована у двох формах: 1) як частина тексту в загальних нарисах історії України; 2) історія Запорозької Січі.

Найбільшу увагу приділяв історико-економічним та правовим аспектам історії ХVII-ХІХ ст. Головною заслугою є включення історії регіону до загальноукраїнського історичного процесу на основі українського національного світогляду. Запропонував ідею про “мусульманський феодалізм” на Запорозькій Січі, яку вважав державним утворенням. Підкреслював провідну роль українців у колонізаційних процесах. Праці М. Слабченка викликали жвавий відгук серед істориків, істориків права, економістів. За його ініціативи у 1920-х рр. вперше готувалось до друку фундаментальне видання архіву Нової Січі. Виступив з доповіддю “Впливи турецького права на земельні відносини у Вольностях Запорозьких”.

Нагороджений золотою медаллю від історико-філологічного факультету Новоросійського університету (1908 р.).

Публікації про М.Є. Слабченка та рецензії на його праці:

Полонська-Василенко Н. Рец. на: Слабченко М. Соціальноправова організація Січі Запорізької // Праці Комісії для виучування історії західноруського та українського права. – 1927. – Вип. 3 // Записки історико-філологічного відділу УАН. – 1928. – Кн. 16. – С. 291 – 304.

Пархоменко В. Рец. на: Слабченко М. Соціально-правова організація Січі Запорізької // Праці Комісії для виучування історії західноруського та українського права. – 1927. – Вип. 3 // Червоний шлях. – 1928. – № 3. – С. 158 – 159.

Малиновський О. Рец. на: Слабченко М. Соціально-правова організація Січі Запорізької // Праці Комісії для виучування історії західноруського та українського права. – 1927. – Вип. 3 // Україна. – 1928. – Кн. 29. – № 4. – С. 118.

Академік Михайло Єлисейович Слабченко: наукова спадщина і життєвий шлях. Збірник статей. – Одеса, 1995. – 123 с.

Водотика С.Г. Академік Михайло Єлисейович Слабченко. Нарис життя та творчості. – К.; Херсон, 1998. – 156 с.

Заруба В. Історик держави і права України академік Михайло Слабченко. – Дніпропетровськ, 2004. – 455 с.

Заруба В. Михайло Слабченко в епістолярній та мемуарній спадщині (1882 – 1952).– Дніпропетровськ, 2004. – 348 с.

Хмарський В.М. Слабченко М.Є. // Професори Одеського (Новоросійського) університету. – Т. 4. – Одеса, 2005. – С. 119 – 123.

Музичко О. Листи Михайла Слабченка до Івана Линниченка // Київська старовина. – 2007. – № 2 (березень-квітень). – С. 130 – 146.

Музичко О. Нові архівні джерела про діяльність одеських істориків Є.О. Загоровського та М.Є. Слабченка у 1920-ті роки: зміст та джерелознавчий потенціал // Вісник Одеського історикокраєзнавчого музею. – 2008. – № 6. – С. 80 – 88.

Музичко О. Нові епістолярні джерела до біографії представників одеської школи істориків І. Линниченка та М. Слабченка // Пам’ятки: археографічний щорічник. – К., 2009. – Т. 9. – С. 181 – 193.

Вибрані публікації М.Є. Слабченка, що стосуються історії Південної України:

Культурно-наукове життя Одеси в 1914 – 1924 рр. // Україна. – 1925. – Кн. 5. – С. 179 – 183.

Матеріали до економічно-соціальної історії України ХІХ ст. – Т. 1. – Одеса, 1925. – 318 с.; Т. 2. – Харків, 1927. – 278 с.

Боротьба за системи землеволодіння і форми господарства в Україні ХІХ-ХХ століття. – Одеса, 1927. – 62 с.

Соціально-правова організація Січі Запорізької // Праці Комісії для виучування історії західноруського та українського права. – 1927. – Вип. 3. – С. 203 – 340.

Запорізькі печатки ХVIII ст. // Записки історикофілологічного відділу УАН. – 1928. – Кн. 19. – С. 102 – 109.

Паланкова організація Запорізьких Вольностей // Праці Комісії для виучування історії західноруського та українського права. – 1929. – Вип. 6. – С. 159 – 241.

Одеські каменярі в 80 – 90-х роках ХІХ століття // Записки Одеського наукового при ВУАН товариства. Секція соціальноісторична. – Одеса, 1929. – Ч. 4. – С. 33 – 42.