Семенов-Зусер Семен Анатолійович

Валерій Левченко

(04.08.1886, м. Павлоград – 08.11.1951, м. Харків) – доктор історичних наук (1948 р.), професор (1948 р.).

З 1907 р. в якості вільного слухача відвідував лекції у лісовому інституті й університеті у Санкт-Петербурзі. 1913 р. закінчив Санкт-Петербурзький археологічний інститут, отримавши дипломом першого ступеню та звання дійсного члена Імператорського археологічного товариства.

У 1914 – 1915 рр. в якості добровольця 60 – го Замосцського піхотного полку брав участь у Першій світовій війні (демобілізований через короткозорість). З 1915 р. до 1918 р. – викладач навчальних закладів Санкт-Петербурга (Петрограда): Знаменські курси, підготовчі курси психоневрологічного інституту, народний університет та ін. У 1918 – 1920 рр. – викладач і декан історико-філологічного факультету народного університету (м. Прилуки Полтавської губернії). У 1920 – 1921 рр. – науковий співробітник Миколаївського музею та викладач місцевого народного університету. У 1921 р. в якості представника Державної академії історії матеріальної культури з охорони давньогрецького поселення Ольвія у с. Парутіно через Миколаївський губернський відділ народної освіти отримав мандат Народного комісаріату освіти на право проведення археологічних розкопок давньогрецької колонії та очолив їх.

З 1921 р. до 1926 р. працював в Одесі – старший асистент археологічного інституту (1921 – 1922 рр.) й інституту народної освіти (1921 – 1923 рр.), зберігач історико-археологічного музею та учений секретар Губернського архівного управління (1921 – 1925 рр.). У 1922 – 1925 рр. – дійсний член археологічної (секретар секції) й соціально-історичної секцій Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській Академії Наук та член Комісії з історії жовтневої революції та комуністичної партії (Істпарт).

З 1926 р. викладав у Ленінградському педагогічному інституті та університеті. Працював ученим зберігачем музею антропології та етнографії АН СРСР (1929 – 1933 рр.) та був учасником археологічних розкопок у Криму (1930 – 1933 рр.). У 1937 р. став завідувачем кафедри давньої історії та археології Харківського університету, а в 1939 р. без захисту кандидатської дисертації отримав науковий ступінь. У 1941 р. евакуйований до Кзил-Орди (Казахська РСР), де впродовж 1942 – 1943 рр. завідував кафедрою загальної історії Об’єднаного українського університету. У 1946 – 1948 рр. проводив масштабні археологічні розкопки на Харківщині, що сприяло поповненню колекції місцевого Археологічного музею.

Сфери наукових інтересів: антична історія та археологія на теренах Південної України.

Головними науковими доробками в області археології є розкопки античного міста Ольвії та скіфських курганів у Північному Причорномор’ї. Паралельно з практичною діяльністю проводив розвідки з теоретичних питань історії скіфів.

Проблемним полем наукових досліджень була організація суспільного ладу та відомості про наявність рабства у скіфів.

Зробив перелік всіх робіт зі скіфської проблематики за XIX і першу половину XX ст.

Автор понад 50 наукових праць (зокрема, 5 монографій, посібників, брошур та понад 40 наукових статей).

Публікації про С.А. Семенова-Зусера та рецензії на його праці:

Шрамко Б.А. Памяти профессора С.А. Семёнова-Зусера // Краткие сообщения Института археологии АН УССР. – Вып. 1 – К., 1952.

Боровой С. Воспоминания. – М.-Иерусалим, 1993. – С. 101 – 103.

Скирда В.В., Чернигова Н.В. Архивные материалы профессора С.А. Семёнова-Зусера // Археологічний літопис Лівобережної України. – № 2. – Полтава, 2001. – С. 17 – 171.

Ясь О. Семенов-Зусер Семен Анатолійович // Українські історики ХХ століття. – Вип. 2, ч. 3. – К., 2006. – С. 211.

Левченко В.В. Семенов-Зусер Семен Анатольович // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Том 1 (початок ХІХ – середина ХХ ст.). – Одеса: Друкарський дім, 2009. – С. 345 – 348.

Книги С.А. Семенова-Зусера, що стосуються історії Південної України:

Ольвия (пособие для экскурсий). – Одесса, 1924. – 79 с. (у співавторстві з В.І. Селіновим).

Родовая организация у скифов Геродота. – Л., 1931. – 34 с.

Физическая культура и зрелища в древнегреческих колониях Северного Причерноморья / Пред. и ред. проф. Е.Г. Кагарова. – Харьков, 1940. – 44 с.

Скифская проблема в отечественной науке (1692 – 1947). – Харьков, 1947. – Ч. 1. Опыт историографии скифов. – 192 с.

Рыбное хозяйство и рынки на юге СССР в древности. – Харьков, 1947. – 46 с.

Найважливіші статті С.А. Семенова-Зусера, що стосуються історії Південної України:

Сказочная Ольвия // Посев. – Одесса, 1921. – С. 125 – 134.

Ольвия (Археологические экскурсии) // Наша школа. – 1924. – № 3. – С. 40 – 44.

Новые находки в Ольвии // Известия Государственной Академии истории материальной культуры. – Т. ІV. – Л., 1925. – С. 140 – 146.

Еврейские погромы в Одессе и Одесщине в 1905 г. // Путь революции. – 1925. – № 2.

Дольмены в Крыму. К вопросу о циклопических памятниках в СССР // Вестник знания. – М., 1931.

Скіфи-кочовики на території Північного Причорномор’я // Наукові записки Харківського педагогічного інституту. – Т. 1. – Харків, 1939.

Рыбный рынок в Херсонесе // Вестник древней истории. – № 2. – М.-Л., 1947. – С. 237 – 246.