Селінов Валентин Іванович

Валерій Левченко

(1876, м. Карасубазар (Білогорськ)) – 16.02.1946, Дніпропетровська обл.) – доктор історичних наук (1943 р.), професор (1927 р.).

У 1897 р. закінчив Феодосійську гімназію. У 1897 – 1901 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Імператорського Київського університету. Отримавши вищу освіту працював на Київських приватних курсах. У 1908 – 1910 рр. працював викладачем російської мови та літератури в Катеринославському комерційному училищі. У 1910 – 1919 рр. викладав у середніх навчальних закладах та Вищих педагогічних курсах Києва.

Впродовж 1921 – 1930 рр. – викладач Одеського інституту народної освіти. У 1930 – 1933 рр. працював в Одеському інституті професійної освіти та Одеському інституті соціального виховання.

У 1919 – 1921 рр. працював у педагогічному відділі Одеського губернського комітету професійної освіти з організації курсів для підготовки вчителів трудових шкіл. Голова осередку “Друзів дітей” при комітеті спілки “Робітники освіти” (1927 р.).

Член педагогічної секції Одеського наукового товариства при Українській Академії Наук (1926 – 1930 рр.), історичноетнологічного відділу Одеської філії Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства (1927 – 1930 рр.). У 1920 – 30-х рр. редагував екскурсійний відділ збірки “Одеса та Одещина”.

З жовтня 1930 р. – завідувач відділу феодалізму та торговельного капіталізму в Надчорноморських країнах Одеського історико-археологічного музею. У 1941 – 1944 рр. – директор Одеського історико-археологічного музею. У 1942 – 1944 рр. – професор історико-філологічного факультету Одеського державного університету. З 28 серпня 1943 р. – завідувач кафедри російської історії історико-філологічного факультету Одеського державного університету.

Докторську дисертацію “Стародавні причорноморські поселення між Бугом і Дністром в період розквіту Ольвії” захистив у 1943 р.

15 жовтня 1945 р. Військовим Трибуналом НКВС Одеської області засуджений до 10 років виправних трудових колоній з позбавленням у правах на 5 років. Помер 16 лютого 1946 р. у місцях ув’язнення на території Дніпропетровської області. 21 липня 1997 р. реабілітований.

Сфери наукових інтересів: історія Степової України ХIХ-XX ст., історичне-краєзнавство, розвиток археології на півдні України, пушкінознавство.

Працював над розвитком методичних і методологічних основ краєзнавства як науки. Зосереджувався на вивченні проблем історико-краєзнавчої тематики, а саме історії Одеси та її значення як культурного центру. Досліджував життя О.С. Пушкіна під час перебування в Одесі. Вивчав соціально-економічні питання Степової України ХIХ-XX ст. Досліджував проблему заселення території між Бугом і Дністром в античні часи. Проводив пошук та введення до наукового обігу джерел з історії Одеси.

Автор і упорядник близько 70 наукових праць (зокрема, 3 монографій, 1 брошури, 1 посібника, 5 рецензій, понад 50 наукових статей).

Публікації про В.І. Селінова та рецензії на його праці:

Гревс И. [Рецензия] Селинов В.И. Культуроведение в краеведческой работе. (История, археология, музейное дело) / “В помощь краеведу” под. ред. В.П. Буданова и С.А. Советова. – Л.: Брокгауз-Ефрон, 1928. – 136 с. // Краеведение. – 1929. – Т. 6. – № 1. – С. 54 – 56.

Левченко В.В. Життя та науково-громадська діяльність Валентина Івановича Селінова (до 130-річчя з дня народження) // Юго-Запад. Одессика. Историко-краеведческий научный альманах. – Одесса, 2006 – Вып. 2. – С. 256 – 266.

Родная Одесса (По материалам дел № 13964 – П и № 28242 – П Селинова Валентина Ивановича) // Смирнов В.А. Реквием ХХ века. Ч. ІV. – Одесса, 2007. – С. 89 – 131.

Левченко В.В. Селінов Валентин Іванович // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Том 1 (початок ХІХ – середина ХХ ст.). – Одеса, 2009. – С. 342 – 345.

Левченко В.В. Замовчуване життя // Реабілітовані історією. Одеська область: Книга перша / Упорядники Л.В. Ковальчук, Е.П. Петровський. – Одеса: АТ “ПЛАСКЕ”, 2010. – С. 583 – 589.

Левченко В.В. Історико-краєзнавчі студії професора В.І. Селінова (1876 – 1946) // Вісник Одеського історикокраєзнавчого музею. – 2011. – № 10. – С. 199 – 202.

Книги В.І. Селінова, що стосуються історії Південної України:

Ольвия (пособие для экскурсий). – Одесса, 1924. – 79 с. (у співавторстві з С.А. Семеновим).

Культуроведение в краеведческой работе. (История, археология, музейное дело). – Л.: Брокгауз-Ефрон, 1928. – 136 с.

Воронцовский дворец как культурно-исторический памятник г. Одессы. – Одесса, 1929. – 74 с.

Архітектурні пам’ятники старої Одеси. – Одеса, 1930. – 26 с.

А.С. Пушкин в Одессе. – Одесса, 1941. – 67 с.

Найважливіші статті В.І. Селінова, що стосуються історії Південної України:

Экскурсия в Ольвию (Методические указания) // Наша школа. – 1924. – № 3. – С. 36 – 39.

Что хранят в себе строительные архивы провинции (Материалы Строительного Комитета “Старой Одессы”) // Краеведение. – 1927. – Т. ІV. – № 2. – С. 347 – 358.

Историко-экономический очерк каменно-угольной и железно-рудной промышленности Степной Украины // Вісник Одеської комісії краєзнавства при УАН. Секція соціальноісторична. – 1929. – Ч. 4 – 5. – С. 75 – 113.

Раскопки Одесского историко-археологического музея под Одессой в 1936 г. // Советская археология. – Вып. V. – М.-Л., 1940. – С. 239 – 263 (у співавторстві з В.Ф. Лагодовською).

Одесская государственная научная библиотека: исторический очерк. 1829 – 1917 // Одесская государственная научная библиотека им. А.М. Горького: Исторический очерк / Редкол.: А.С. Клюненко, С.А. Купенов, Н.Н. Пащенко. – Одесса: “Чорноморська коммуна”, 1941. – С. 15 – 82.

Очерки по истории Транснистрии и Одессы // Молва. – 1943. – 24 січня. – С. 3.

История колонизации территории между Днестром и Бугом // Молва. – 1944. – 8 лютого. – С. 2.