1830 р.
Ігор Лиман
1830, февраля 1. — Высочайше утвержденное положение Комитета Министров. — О подтверждении Римско–Католическому Духовенству, чтобы оно ни под каким предлогом не принимало к себе людей Грекороссийскаго исповедания, ни для наставления в вере, ни для духовных треб. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.I. — № 3459.(С. 110 – 111.
Головноуправляючому духовними справами іноземних сповідань доручається підтвердити заборону направляти православних учнів повітових училищ до католицьких костелів.
1830, февраля 13. — Именный, объявленный Сенату Министром Внутренних дел. — О распространении положения 1820 года о чинах для обучающих в духовных Училищах, на Учителей, студентов и учеников, выпускаемых из Семинарий в Училища для детей канцелярских служителей. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.I. — № 3488. — С. 161.
За поданням Міністра внутрішніх справ імператором поширюється дія положень конфірмованої 9 вересня 1820 р. доповіді на вихованців семінарій, які звільняються з духовного звання для викладання в училищах для дітей канцелярських службовців.
1830, февраля 16. — Высочайше утвержденное мнение Государственнаго Совета, прописанное в указе Сената 20 Марта. — О распространении 6 пункта XIII статьи Всемилостивейшаго Манифеста 22 Августа 1826 года на Свещенно и церковно–служителей, учинивших порубку казеннаго леса. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.I. — № 3491. — С. 162 – 164.
На священно– та церковнослужителів поширюється дія положень маніфесту, згідно з якими казенні селяни звільняються від покарання за самовільне рубання казенного лісу, якщо це робилось для власних потреб, а не для продажу.
1830, февраля 27. — Синодский, по Именному повелению. — О воспрещении монашествующим, отпускаемым с книгами для сбора подаяний в пользу церквей и монастырей, утруждать Его Императорское Величество личными просьбами. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.I. — № 3508. — С. 186 – 187.
Ігумени та ігумені зобов’язуються в разі потреби в збиранні подань, не звертаючись безпосередньо до імператора, входити в зносини з єпархіальним керівництвом стосовно отримання допомоги від казни.
1830, марта 18. — Сенатский. — Об отводе квартир семействам Свещеннослужителей, находящихся в походе. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.I. — № 3533. — С. 214 – 215.
З приводу доповідей полкових командирів обер–священику 2–ї діючої армії імператором прийнято рішення, згідно з яким квартири для родин священнослужителів, які перебувають у військових походах, мають відводитись у тих місцях, звідки виступили їхні полки.
1830, апреля 6. — Высочайше утвержденный доклад Синода. — О приеме церковнослужителей и детей их в канцелярские служители Духовных Консисторий, Духовных Попечительств и Правлений. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.I. — № 3594. — С. 288.
З приводу подання Синоду єпископа Олонецького з метою заповнення вакантних місць дозволяється, як виняток, направлення церковнослужителів та їхніх дітей на канцелярську службу в духовні консисторії, попечительства та правління, із забороною переходити в іншу світську службу і дозволом повернутись у духовне звання.
1830, апреля 26. — Высочайше утвержденныя правила, относительно присоединения к Греко–Российской церкви Духовных лиц Римско–Католическаго исповедания, распубликованныя Синодом 14 Мая. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.I. — № 3625. — С. 359 – 360.
Імператором затверджується розроблені Синодом правила приєднання до православ’я католицького духовенства.
1830, мая 17. — Именный, объявленный Синоду Обер–Прокурором онаго. — О даче армейским Свещенникам по одному денщику. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.I. — № 3666. — С. 454.
Розтлумачується, що згідно з іменним указом від 6 грудня 1829 р. священикам полків та лінійних батальйонів має виплачуватись жалування на рівні з капітанським, але кількість денщиків збільшуватись не повинна.
1830, травня [?]. — Синодський. — ДАДО. — Ф. 106. — Оп. 1. — Спр. 299. — Арк. 1 – 1 зв.
За пропозицією митрополита Московського забороняється виписувати і розповсюджувати книгу “Пам’ятки давньої християнської церкви”, надруковану в 1829 р. у Санкт–Петербурзі.
1830, июня 7. — Высочайше утвержденная записка Новороссийскаго и Бессарабскаго Генерал–Губернатора. — О призрении и устройстве выходящих в Россию Болгар и других единоверцев. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.I. — № 3697. — С. 492 – 493.
З приводу повідомлень виконуючого обов’язки начальника Головного Штабу 2(ї армії затверджується система заходів щодо облаштування православних, які переселяються до Бессарабії, Катеринославської, Таврійської й Херсонської губерній.
1830, июня 12. — Условия для содержания питейных с 1831 по 1835 год сборов в Сибирских и привиллегированных Губерниях. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.I. — № 3721. — С. 535 – 620.
Передбачається, що в Катеринославській, Таврійській і Херсонській губерніях забороняється продаж у шинках у недільні й табельні дні під час хресного ходу та літургії в парафіяльних церквах.
1830, июня 24. — Именный, объявленный Синоду Обер–Прокурором онаго. — О именовании Елисаветградскаго Успенскаго Собора Собором 3 Резервнаго поселеннаго Кавалерийскаго Корпуса. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.I. — № 3739. — С. 651.
Імператором наказується внести зміни в офіційну назву Єлизаветградського собору.
1830, июля 19 (*). — Именный, данный Синоду. — О воспрещении Священникам венчать браки, если жених и невеста не достигли еще: первый 18–ти, а последняя 16–ти лет. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.I. — № 3807. — С. 740.
(*) Распубликован Сенатом 15 Августа.
З метою збереження моральності населення імператором забороняється вінчання шлюбів, якщо наречений не досяг 18, а наречена 16–ти річного віку.
1830, липня [?]. — Синодський. — ДАХО. — Ф. 137. — Оп. 6. — Спр. 5. — Арк. 433.
Повідомляється зміст іменного указу від 19 липня 1830 р. щодо заборони вінчання неповнолітніх.
1830, сентября 10. — Сенатский. — О воспрещении Духовенству Римско–Католическаго исповедания, обращать людей Православнаго исповедания в свою веру. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.II. — № 3908. — С. 27 – 28.
За пропозицією Головноуправляючого духовними справами іноземних сповідань імператором затверджується система заходів для припинення незаконного навернення православних на католицизм. Воля імператора доводиться Сенатом до своїх підлеглих.
1830, сентября 25. — Сенатский. — О предоставлении Евреям, принимающим Христианскую веру, трех–летней льготы от платежа податей. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.II. — № 3951. — С. 70 – 72.
За запитом Московської казенної палати до Міністра фінансів Сенатом розтлумачуються умови надання пільг хрещеним євреям.
1830, октября 20. — Высочайше утвержденное мнение Государственнаго Совета. — О духоборцах, иконоборцах, малаканах, иудествующих и других, признанных особенно вредными, ересях. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.II. — № 4010. — С. 169 – 170.
За поданням Міністра внутрішніх справ обумовлюється, що представники “особливо шкідливих єресей” мають віддаватись під суд за поширення своїх вчень та за дії, спрямовані проти православних церков та духовенства. Дозволяється повернення на попередні місця проживання тих сектантів, які приймуть православ’я. Ті з них, які відійдуть від православ’я, мають бути заслані до Закавказьких провінцій без права повернення. Підтверджується заборона обрання сектантів на громадські посади в місцевостях, де мешкають православні.
1830, октября 27. — Высочайше утвержденное Положение для устроения селений. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.II. — № 4037. — С. 219 – 227.
Передбачається, що церкви мають будуватися на площах або інших гідних для цього місцях; забороняється влаштування питних будинків на відстані менше ніж 40 сажень від церков. У вже існуючих поселеннях, де діють дерев’яні церкви, при складанні планів дозволяється відводити нові місця для будівництва церков кам’яних.
1830, ноября 25. — Высочайше утвержденное положение Комитета Министров, прописанное в указе Синода 29 Декабря. — О крещении Грекороссийским Свещенникам детей иностраннаго исповедания, по отобрании от родителей письменных обязательств, о воспитывании сих детей в правилах господствующей религии. — ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — T.V. — Отд.II. — № 4129. — С. 419 – 420.
За поданням Головноуправляючого духовними справами іноземних сповідань православному духовенству забороняється хрестити дітей іновірців без отримання письмового зобов’язання батьків виховувати таких дітей за православним обрядом; у разі відсутності таких зобов’язань священикам наказується оголошувати, що батьки можуть самі хрестити дітей у свою віру.