Б. Єпархіальні архієреї, яким підпорядковувалось духовенство Південної України (1775 – 1861 рр.)
І.І.Лиман
Ім’я |
Титул |
Дата призначення |
Слов’янська та Херсонська (Катеринославська і Херсонесу Таврійського; Новоросійська і Дніпровська; Катеринославська, Херсонська і Таврійська; Херсонська і Таврійська) єпархія |
||
Євгеній (Булгаріс) |
Слов’янський та Херсонський |
1 жовтня 1775 р.[1] |
Никифор (Феотокі) |
«» |
6 серпня 1779 р. |
Амвросій (Серебреников) |
Катеринославський і Херсонесу Таврійського |
28 листопада 1786 р.[2] |
Гавриїл (Бонулеску-Бодоні) |
Катеринославський і Херсонесу Таврійського, Новоросійський і Дніпровський |
10 травня 1793 р. |
Афанасій (Іванов) |
Новоросійський і Дніпровський, Катеринославський, Херсонський і Таврійський |
1 жовтня 1799 р.[3] |
Платон (Любарський) |
Катеринославський, Херсонський і Таврійський |
18 серпня 1805 р. |
Іов (Потьомкін) |
«» |
7 лютого 1812 р.[4] |
Феофіл (Татарський) |
«» |
19 травня 1823 р.[5] |
Онісіфор (Боровик) |
«» |
28 листопада 1827 р.[6] |
Гавриїл (Розанов) |
«», |
22 травня 1828 р.[7] |
Інокентій (Борисов) |
Херсонський і Таврійський |
1 березня 1848 р.[8] |
Димитрій (Муретов) |
«», |
11 червня 1857 р.[9] |
Катеринославська і Таганрозька єпархія |
||
Анастасій (Ключарьов) |
Катеринославський і Таганрозький |
22 травня 1837 р. |
Інокентій (Олександров) |
«» |
23 квітня 1838 р. |
Леонід (Зарецький) |
«» |
19 серпня 1853 р. |
Таврійська і Сімферопольська єпархії |
||
Єлпідіфор (Бенедиктов) |
Таврійський і Сімферопольський |
7 січня 1860 р. |
Олексій (Ржаніцин) |
«» |
29 серпня 1860 р. |
Готфійська і Кафійська єпархія |
||
Ігнатій (Газадінов) |
Готфійський і Кафійський |
14 березня 1779 р. |
Феодосійське і Маріупольське вікаріатство |
||
Дорофей (Возмуілов) |
Феодосійський і Маріупольський |
2 травня 1787 р.[10] |
Мойсей (Гумілевський) |
«» |
5 червня 1791 р. |
Іов (Потьомкін) |
«» |
27 лютого 1793 р.[11] |
Гервасій (Лінцевський) |
«» |
26 (29) травня 1796 р.[12] |
Христофор (Сулима) |
«» |
18 квітня 1798 р.[13] |
Херсонське вікаріатство |
||
Полікарп (Радкевич) |
Одеський |
5 липня 1853 р.[14] |
Антоній (Смолін) |
«», |
16 листопада 1858 р.[15] |
Кишинівська і Хотинська єпархія |
||
Гавриїл (Бонулеску-Бодоні) |
Кишинівський і Хотинський |
21 серпня 1813 р. |
Димитрій (Сулима) |
«» |
18 червня 1821 р. |
Посилання
1. У монографії Ю. Катуніна помилково стверджується, що після указу Катерини ІІ від 9 вересня 1775 р. при заснуванні Слов’янської та Херсонської єпархії архієреєм був призначений митрополит Гавриїл (Бонулеску-Бодоні), а Євгеній (Булгаріс) та Никифор (Феотокі) були в числі осіб, які очолювали єпархію після 1786 р. (Катунин Ю.А. Из истории христианства в Крыму: Таврическая епархия (вторая половина ХІХ – начало ХХ века). — Симферополь: Таврия, 1995. — С. 14 – 15).
2. Див. ДАХО. — Ф. 207. — Оп. 1. — Спр. 84. — Арк. 1. Автори видання „Релігійні організації Миколаївщини: історія та сучасність…” помилково подають дату 26 листопада (Релігійні організації Миколаївщини: історія та сучасність: Науково-популярний довідник. — Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2001. — С. 22).
3. Див. НКМ КП – 25092 / Арх – 8302.
4. Див. ДАДО. — Ф. 193. — Оп. 1. — Спр. 103. — Арк. 118 – 118 зв. К. Корольков помилково називає дату 1 лютого (Корольков К. Столетний юбилей Екатеринослава 9-го мая 1787 г. – 1887. — Екатеринослав: тип. Н. Я. Павловскаго. — С. 49).
5. Див. ДАХО. — Ф. 137. — Оп. 6. — Спр. 5. — Арк. 297 – 297 зв.
6. Див. ДАХО. — Ф. 137. — Оп. 6. — Спр. 5. — Арк. 378 – 379. К. Корольков називає дату 4 листопада (С. 50), а автори видання „Релігійні організації Миколаївщини: історія та сучасність…” подають подвійну дату — 4 (28) листопада (С. 22).
7. Див. ДАХО. — Ф. 137. — Оп. 6. — Спр. 5. — Арк. 391 – 392.
8. Див. ДАХО. — Ф. 137. — Оп. 13. — Спр. 4. — Арк. 106 – 107 зв.
9. Див. ДАХО. — Ф. 137. — Оп. 13. — Спр. 8. — Арк. 18 зв.
10. Маркевич А. Ордер князя Зубова 1895 г. По поводу просьбы наследников Преосвященного Дорофея, епископа Феодосийского и Мариупольского // ИТУАК. — 1896. — № 25. — С. 20 – 28.
11. Ерофеев И. К биографии преосвященногоо Иова, епископа Феодосийского и Мариупольского (1793 – 1796) // ИТУАК. — 1910. — № 44. — С. 60 – 63.
12. ДАДО. — Ф. 106. — Оп. 1. — Спр. 138. — Арк. 72 – 73. А. Гедьо, посилаючись на „Список ієрархів Катеринославської єпархії” (ЛЕУАК.— 1915. — Вып. 10. — С. 333 – 334) вказує 1797 – 1798 рр. як період перебування Гервасія на вікарній посаді (Гедьо А. До питання про церковний устрій маріупольських греків (80 рр. ХVІІІ – ХІХ ст.) // Грецьке православ’я в Україні. Збірник наукових статей і матеріалів. — К.: Прайм, 2001. — С. 82).
13. ДІМ КП – 91831 / Арх – 23999. Гавриїл (Розанов) писав, що призначення Христофора відбулося 28 лютого 1797 р. (Гавриил (Розанов). Продолжение очерка истории о Новороссийском крае. Период с 1787 по 1837-й год. — Тверь: в тип. Губернского Правления, 1857. — С. 63).
14. М. Мурзакевич помилково називає 5 червня (Мурзакевич Н. Епархиальные архиереи Новороссийского края // ЗООИД. — Т. ІХ. — Отд. ІІ. — Одесса, 1875. — С. 300).
15. М. Мурзакевич помилково називає 1859 р. (Мурзакевич Н. Епархиальные архиереи Новороссийского края // ЗООИД. — Т. ІХ. — Отд. ІІ. — Одесса, 1875. — С. 300).
Таблиця складена на підставі:
Мурзакевич Н. Епархиальные архиереи Новороссийского края // ЗООИД. — Т. ІХ. — Отд. ІІ. — Одесса, 1875. — С. 297 – 302;
Петровский С. Семь Херсонских архиепископов. Биографии с приложением портретов, выполненных фототипией. — Одесса: тип. Е.И. Фесенко, 1894. — 184 с.;
Краткое историческое известие о Славенской Епархии, ныне именуемой Екатеринославскою, ея Архиереях и Семинарии// ЛЕУАК — Екатеринослав, 1909. — Вып. 5. — С. 133 – 156;
Лебединцев А. О Феодосийской (викарной) епархии // Прибавления к Херсонским епархиальным ведомостям. — 1861. — № 1. — С. 40 – 64;
Лебединцев А. Столетие церковной жизни Крыма. 1783 – 1883 // ЗООИД. — Одесса, 1883. — Т. ХІІІ. — С. 201 – 219.