Початкова сторінка

Ігор Лиман (Бердянськ)

Персональний сайт історика України

?

Архіви

І.І.Лиман

Різноманітними є писемні документи, які зберігаються в одному з колишніх єпархіальних центрів Південної України — Сімферополі. Державний архів при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим (ДААРК) включає фонд „Таврійська духовна консисторія” (Ф. 118), 935 з 6670 справ якого стосуються періоду до 1862 р., фонд „Феодосійська духовна консисторія” (Ф. 343), який складають 127 справ Феодосійської та Маріупольської вікарної єпархії за 1787 – 1800 рр. Більш низький щабель вертикалі єпархіального управління представлений фондом „Перекопське духовне правління” (Ф. 134), який включає 103 документи 1799 – 1832 рр., і фондом „Сімферопольське духовне правління” (Ф. 135), що містить 46 одиниць зберігання за 1793 – 1857 рр.

Два фонди зберігають документацію, яка відклалась у результаті діяльності південноукраїнських благочинних. Йдеться про Ф. 606 („Благочинний церков Керч – Єнікальського округу”), 21 з 199 справ якого стосуються періоду до 1862 р, і Ф. 765 („Благочинний церков Євпаторійського округу”), у якому лише 2 справи стосуються періоду, який нас цікавить.

Сім фондів зберігають нечисленні документи соборів, які діяли на території Кримського півострова [200]. Ще десять фондів сформовані з документів парафіяльних церков Криму [201].

Участь світських установ у вирішенні духовних питань досить представницько відбита в матеріалах фонду „Таврійське губернське правління” (Ф. 27). Окремі документи, які мають відношення до церковного життя, виявлені у фондах „Канцелярія Таврійського губернатора” (Ф. 26), „Канцелярія Феодосійського градоначальника” (Ф. 45); „Таврійське губернське дворянське депутатське зібрання” (Ф. 49), „Старо-Кримська міська ратуша” (Ф. 67), „Дирекція народних училищ Таврійської губернії” (Ф. 100), „Карасубазарська міська дума” (Ф. 169), „Сімферопольська міська дума” (Ф. 183), „Бахчисарайська міська дума” (Ф. 489), „Попов В.С.” (Ф. 535); „Таврійське обласне правління” (Ф. 799), „Катеринославський і Таврійський генерал-губернатор” (Ф. 801).

Одними із найбільш представницьких і за чисельністю документів, і за тематичним різноманіттям серед фондів обласних архівів є фонди Державного архіву Одеської області (ДАОО). Тут зберігається найбільша частина вцілілих паперів південноукраїнських духовних консисторій. За описом 1 Ф. 37 („Херсонська духовна консисторія”) в наявності є 675 справ, які стосуються періоду до 1862 р., описом 1 а — 127, 2 а — 349, 3 — 953, 3 а — 107, 4 — 174, 5 — 28, 6 — 23, 7 — 1, 8 — 11, 9 — 1, 10 — 2, 15 — 44, описом 17 — 1 справа. При цьому вражаючими є втрати документів цього фонду: звірка 1996 – 1997 рр. виявила, зокрема, відсутність 1225 з 1900 справ, які відносяться до періоду до 1862 р. і внесені до опису 1, 708 з 835 справ опису 1 а, 431 з 1384 справ опису 3.

Розташування в Одесі, крім установ єпархіальної влади, керівних установ Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства, визначення міста як центру навчального округу зумовили відкладення в місцевому архіві чисельних фондів відповідних управлінських структур. Залежно від компетенції тієї чи іншої установи в її фонди поступили відповідні матеріали, які мають відношення до церковної історії краю. Так, Ф. 1 („Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора”) містить справи стосовно взаємодії православного духовенства і керівництва генерал-губернаторства в питаннях влаштування храмів, поводження з духоборами, молоканами, старообрядцями, мусульманами, організації хресної ходи тощо. Документи про влаштування хресної ходи виявлені і в Ф. 457 („Канцелярія Одеського військового губернатора”). У Ф. 44 („Рішельєвський ліцей”) зберігаються справи, які стосуються діяльності храму і священнослужителів навчального закладу, участі законовчителів у діяльності світських освітніх установ. Про вирішення справ, пов’язаних із церковним життям на міському рівні, містять інформацію справочинні документи Ф. 2 („Канцелярія Одеського градоначальника”), Ф. 4 („Одеська міська дума”), Ф. 17 („Одеський міський магістрат”). Відповідні матеріали стосовно військових поселень увійшли до Ф. 7 („Управління головного начальника південних поселень”). Деякі кількісні дані стосовно церков і духовенства знаходяться в документах фондів „Головний статистичний комітет Новоросійського краю” (Ф. 3) і „Одеський міський статистичний комітет” (Ф. 274).

Документи про зведення храмів відклались у фонді Одеського будівельного комітету (Ф. 59), про діяльність Одеської філії Російського Біблійного товариства — у фонді цієї філії (Ф. 272), про церкву тюремного замку й участь священиків у задоволенні духовних потреб в’язнів — у фонді Одеського тюремного комітету (Ф. 361).

Службове листування архієпископа Інокентія (Борисова) знаходиться в особистому фонді цього архієрея (Ф. 167). У сімейному фонді „Стурдза–Гагаріни” (Ф. 141) зберігаються матеріали, які мають відношення до життя та діяльності письменника-богослова і благодійника О. Стурдзи та меценатки Р. Едлінг.

Значно гіршою є збереженість документів з церковної історії в архіві ще одного колишнього південноукраїнського єпархіального центру. Фонд Державного архіву Дніпропетровської області (ДАДО) „Катеринославська духовна консисторія” (Ф. 106) містить лише 299 справ, які стосуються останньої чверті XVIII – середини ХІХ ст., причому 289 з них відносяться до 1770-х – 1790-х рр. Про процеси, які відбувались в останній чверті XVIII ст. на території південноукраїнської єпархії, хоча і переважно за межами майбутніх Катеринославської, Херсонської і Таврійської губерній, дають уявлення документи фонду „Катерининське духовне правління” (Ф. 104). Ф. 193 містить колекцію метричних книг церков Катеринославської губернії, причому 51 одиниця зберігання тут відноситься до періоду до 1862 р. 4 справи з господарською документацією за 1838 – 1861 рр. знаходяться у фонді „Катеринославський кафедральний Преображенський собор” (Ф. 823). Розпорошені документи, які містять інформацію з тематики нашого дослідження, виявлені у Ф. 375 („Катеринославський верхній земський суд”), Ф. 648 („Катеринославська межова контора”), Ф. 741 („Катеринославська казенна суконна фабрика”).

Таким чином, на сьогодні в ДАДО зберігається лише невеликий відсоток тих матеріалів, які знаходились у розпорядженні катеринославських дослідників ХІХ – початку ХХ ст. Багато тисяч справ з церковної історії були втрачені під час нацистської окупації Дніпропетровська. Перелік фондів, у які входили, між іншим, церковні матеріали, і які загинули під час війни, зараз зашифрований „Ф. р. – 1684. Катеринославська Губернська Архівна Комісія. Оп. 2”. Маємо номери та назви фондів, крайні дати документів, які в них зберігались, кількість аркушів в описах, кількість справ у кожному фонді. Не маємо головного — самих матеріалів. А ознайомлення з самим описом дає підстави стверджувати, що ці матеріали були багатими [202]. Крім того, що зберігались десятки фондів церков повітів Катеринославської губернії, фонди цілої низки духовних правлінь, до війни архів ще зберігав близько 13 тисяч справ лише у фондах Катеринославської духовної консисторії (не враховуючи фонд із діловодним номером 106 (IV) з крайніми датами 1896 – 1918 рр., в якому знаходилось ще 4903 справи). Велику цінність становили фонд Самарського монастиря, в якому налічувалась 1741 справа, фонд Катеринославської духовної семінарії, фонд Слов’янської та Херсонської єпархії.

Деяку специфіку мають матеріали Державного архіву Херсонської області (ДАХО). У колишньому губернському місті, в ім’я якого свого часу було названо єпархію (хоча сама архієрейська кафедра там і не знаходилась), зараз зберігається невелика частина колись цілісного фонду Херсонської духовної консисторії (Ф. 198), яка налічує 87 справ 1782 – 1861 рр. У ДАХО знаходиться фонд лише одного духовного правління (Ф. 207 — „Херсонське духовне правління”), але саме він є найбільш репрезентативним серед фондів подібних установ як за кількістю справ, так і за періодом, який вони охоплюють: у наявності є 2119 справ за 1782 – 1860 рр. Цінні матеріали стосовно відмежування підцерковної землі знаходяться у фонді „Херсонська (Новоросійська) губернська креслярня” (Ф. 14). Документація парафіяльних храмів зберігається у зведених архівних фондах „Церкви м. Херсона і Херсонського повіту” (Ф. 137), „Церкви Дніпровського повіту Таврійської губернії” (Ф. 259), „Церкви Мелітопольського повіту Таврійської губернії” (Ф. 316). Документи окремих храмів знаходяться у фондах 111, 169, 220, 262, 269 [203]. Переважною частиною справ фондів храмів є метричні книги.

Переважання метричних книг серед документів фондів храмів має місце і в Державному архіві Миколаївської області (ДАМО). Зокрема метрики складають 68 з 74 справ 1795 – 1861 рр. фонду „Церкви Єлизаветградського (Бобринецького) повіту Херсонської губернії” (Ф. 475), 35 з 41 справи 1790 – 1861 рр. фонду „Церкви Одеського повіту Херсонської губернії” (Ф. 185), 162 з 208 справ 1795 – 1861 рр. фонду „Церкви Херсонського повіту Херсонської губернії” (Ф. 410) (21 справа цього фонду являє собою свідоцтва, видані парафіянам на право од-ружитися). Ще 16 метрик періоду, який нас цікавить, зберігається в Ф. 484 („Колекція метричних книг закладів релігійних культів, що існували на території Миколаївської області”). Метричними ж книгами представлені фонди храмів с. Сергіївка (Ф. 429) [204] і Катеринівка (Ф. 478) [205].

Цінні матеріали з історії військового духовенства містять фонди Миколаївського адміралтейського собору [206] (щоправда, з 252 справ опису, що відносяться до періоду до 1862 р., 89 справ відсутні) і Очаківського військового собору [207].

Низка документів, які відповідають специфіці взаємодії відповідних установ з духовним відомством, виявлена у фондах Миколаївської міської думи (Ф. 222), Канцелярії Миколаївського військового губернатора (Ф. 230), Миколаївської міської поліції (Ф. 231), Миколаївського міського статистичного комітету (Ф. 239), Канцелярії будівництва міста Миколаєва (Ф. 243), Управління Чорноморських адміралтейських поселень (Ф. 246), Очаківської міської ратуші (Ф. 279), Херсонської губернської межової канцелярії (Ф. 335). Деякі матеріали з історії церковного будівництва на Миколаївщині увійшли до фонду „Редколегія тому „Історії міст і сіл УРСР. Миколаївська область” (Ф. р. – 2878). Вони являють собою переважно виписки з документів, що зберігаються в архівах і бібліотеках Києва і Москви.

План землі, що в 1844 р. належала Херсонському архієрейському будинку, плани декількох церковних ділянок містяться у фонді „Колекція карт і креслень” (Ф. р. – 2778).

Абсолютну більшість документів з церковної історії, які зберігаються в Державному архіві Запорізької області (ДАЗО), складають метричні книги [208]. Тут метрики кожного храму становлять окремий фонд [209]. Крім того, метричні книги увійшли до Ф. 246 — „Херсонська духовна консисторія”. Перелік документів, які стосувались, між іншим, і релігійного життя міста Олександрівська першої половини ХІХ ст. та розглядались місцевою ратушею, виявлений у Ф. 1 [210].

Серед матеріалів Державного архіву Донецької області (ДАДонО) найбільший інтерес становлять документи фонду „Благочинний 3 округу церков Бахмутського повіту м. Юзівки” (Ф. ф. 69), 191 справа якого обіймає період 1784 – 1861 рр.; фондів „Маріупольське духовне правління Новоросійської духовної консисторії” (Ф. ф 132), „Інспектор Маріупольських духовних училищ” (Ф. ф 163), „Соборна Харлампіївська церква” (Ф. ф. 215).

Щодо історії Слов’янської та Херсонської (Катеринославської і Херсонеса-Таврійського) єпархії чимало документів свого часу знаходились у Полтаві. Втім, абсолютна більшість тих із них, що вціліли до початку 1940-х рр., була знищена під час німецької окупації міста, яке в останній чверті XVIII ст. було центром єпархії. Тож, на сьогодні у фондах „Полтавська духовна консисторія” (Ф. 706) і „Пирятинське духовне правління” (Ф. 801) Державного архіву Полтавської області (ДАПО) зберігаються лише поодинокі розпорядження 1775 – 1776 рр. Переяславських архієреїв, під владою яких знаходилась частина Півдня до облаштування кафедри в Полтаві, копії законодавчих документів, які розсилались до кожної єпархії, документи, які відклалися наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. в результаті зносин Пирятинського духовного правління з церковними установами Південної України.

Заслуговують на увагу зібрання Державного архіву міста Севастополя (ДАмС). Саме для цього міського архіву в системі архівних установ України зроблене виключення: на зберігання сюди були передані з тоді ще Кримського обласного державного архіву (тепер — ДААРК) комплекси цінних документів XVIII – ХІХ ст., які стосуються, зокрема, історії православ’я в регіоні.

В архіві документи з історії православ’я зберігаються в таких фондах: „Церква Дунайської гребної флотилії” (Ф. 3), „Митрофанівська церква боковий вівтар Севастопольського Адміралтейського собору” (Ф. 5), „Балаклавська Миколаївська церква” (Ф. 9), „Петропавлівська церква морського шпиталю” (Ф. 11), „Херсонеський чоловічий монастир Св. Володимира, м. Севастополь” (Ф. 19), „Балаклавський Георгіївський чоловічий монастир” (Ф. 20), „Комісія з будівництва в м. Севастополі храму Св. Володимира” (Ф. 21), „Севастопольський Адміралтейський собор та Володимирська церква бокового вівтаря” (Ф. 23). До того ж, в одному з особистих фондів зберігається справа, яка містить історичну записку про Володимирський собор у Херсонесі (Ф. р. – 567) [211].

Із цих зібрань найбільш представницьким, а отже, таким, яке викликає найбільший науковий інтерес, є фонд Балаклавського Георгіївського монастиря, крайніми датами матеріалів якого є 1794 – 1920 рр. (між іншим, документи саме цього фонду є найстарішими серед тих, що зберігаються в ДАмС). Кілька справ фонду відмічені в описах як такі, що мають особливу цінність, оскільки містять автографи адміралів Ф.Ф. Беллінзгаузена, П.С. Нахімова, М.П. Лазарєва. До 1794 – 1861 рр. відносяться 117 справ фонду. Переважна більшість з них містить вхідну та вихідну документацію монастиря: сенатські, синодальні, консисторські укази, інші папери, що надходили до обителі від представників різних щаблів керівництва військового, цивільного та духовного відомств, а також відповіді, що складались у монастирі на ці папери. Великий інтерес представляють книги надходжень, витрат і залишків монастирської та флотської сум, книги для запису свічних грошей, кошториси будівництва й ремонту монастирських споруд. Значний відсоток документів фонду становлять формулярні списки ієромонахів, вдових священиків, ієродияконів та послушників, інші матеріали особового складу.

У фонді іншого монастиря, Херсонеського Св. Володимира, матеріали якого мають крайні дати 1853 – 1919 рр., періоду, який нами розглядається, стосуються 14 справ. Дві з них містять переважно укази Таврійської духовної консисторії [212], одна – вихідну документацію монастиря [213], ще одна – документи про призначення, переміщення та звільнення ченців [214]. Більшість же документів мають відношення до господарських питань: справи фонду висвітлюють відновлення монастиря після Кримської війни, відведення обителі земельних ділянок, зведення в Херсонесі собору Св. Володимира, влаштування монастирського подвір’я в Севастополі, зведення будинку при монастирі.

Більшість фондів ДАмС, які мають відношення до історії православної церкви кінця XVIII – середини ХІХ ст., являють собою зібрання метричних книг. У фонді Петропавлівської церкви морського шпиталю з 50 справ 1820 – 1861 рр. 49 містять метричні книги. Метричні записи 1815 – 1860 рр. про народження, шлюби та смерті складають 74 справи фонду Севастопольського Адміралтейського собору та Володимирської церкви бокового вівтаря. 30 метричних книг складають фонд церкви Дунайської гребної флотилії. У фонді Митрофанівської церкви бокового вівтаря Севастопольського Адміралтейського собору зберігається 5 метричних книг 1854 – 1861 рр., а у фонді Балаклавської Миколаївської церкви – 4 метричні книги 1857 – 1861 рр.

Посилання

199. Брехуненко В.А. „Україніка” в приказній документації Московії XVI – XVII ст.: проблема реконструкції первісного складу // Український археографічний щорічник. — Вип. 5/6. — К., 2001. — 40 – 41.

200. ДААРК. — Ф. 277: „Миколаївський собор, м. Перекоп”; Ф. 281: „Олександро-Невський собор, м. Феодосія”; Ф. 289: „Керченський Троїцький собор”; Ф. 291: „Адміралтейський собор і Володимирська церква, м. Севастополь”; Ф. 296: „Миколаївський собор, м. Євпаторія”; Ф. 301: „Миколаївський собор, м. Бахчисарай”; Ф. 312: „Олександро-Невський кафедральний собор, м. Сімферополь”.

201. ДААРК. — Ф. 261: „Церква Тенгінського укріплення, м. Керч”; Ф. 297: „Феодоро-Стратилатівська церква, м. Алушта”; Ф. 300: „Іоанно-Златоустівська церква, м. Ялта”; Ф. 309: „ Петро-Павлівська церква, м. Сімферополь”; Ф. 310: „Преображенська церква, м. Сімферополь”; Ф. 412: „Успенська церква с. Алупка, Ялтинського повіту”; Ф. 512: „Іоанно-Предтечинська церква, с. Биясали Сімферопольського повіту”; Ф. 645: „Іоанно-Предтечинська церква, маєток „Массандра”, Ялтинський повіт”; Ф. 651: „Вознесенська церква пос. Кореїз, Ялтинського повіту”; Ф. 692: „Успенська церква, м. Бахчисарай”.

202. Лиман І.І. Документи з історії православної церкви на півдні України XVIII – середини ХІХ ст., втрачені під час окупації Дніпропетровська нацистськими військами // Україна в другій світовій війні: бачення через роки. Матеріали Всеукраїнської конференції, присвяченої 60-річчю визволення України і Перемоги над фашизмом (м. Бердянськ, 30 – 31 березня 2004 р.) — Запоріжжя: Просвіта, 2004. — С. 82 – 88.

203. ДАХО. — Ф. 111: „Катерининський собор, м. Херсон”; Ф. 169: „Успенський собор, м. Херсон”; Ф. 220: „Покровський молитовний будинок, с. Музиківка Херсонського повіту”; Ф. 262: „Богородицький молитовний будинок, с. Прогної Дніпровського повіту Таврійської губернії”; Ф. 269: „Варварівський молитовний будинок, с. Першоприморське Дніпровського повіту Таврійської губернії”.

204. ДАМО. — Ф. 429: „Покровський молитовний будинок, с. Сергіївка Братської волості Бобринецького повіту Херсонської губернії”.

205. ДАМО. — Ф. 478: „Катерининська церква с. Катеринівка Анан’ївського повіту Херсонської губернії”.

206. ДАМО. — Ф. 168: „Миколаївський адміралтейський собор”.

207. ДАМО. — Ф. 169: „Очаківський військовий собор”.

208. Лиман І.І. Метричні книги як джерело з церковного устрою Південної України другої половини XVIII – першої половини ХІХ ст. // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. — Т. 7. — К., 2001. — С. 197 – 211.

209. ДАЗО. — Ф. 19: „Покровська соборна церква, м. Запоріжжя”; Ф. 49: „Троїцька церква с. Воскресенка, Гуляйпільського повіту”; Ф. 55: „Преображенська церква с. Мала Токмачка Бердянського повіту Таврійської губернії”; Ф. 114: „Успенська церква с. Успенівка Олександрівського повіту”; Ф. 115: „Хрестовоздвиженська церква с. Вишетарасівка Катеринославського повіту і губернії”; Ф. 116: „Архангело-Михайлівська церква с. Камишеваха Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 117: „Петропавлівська церква с. Петрово-Свистуново Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 121: „Миколаївська церква с. Покровка Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 123: „Олександро-Невська церква Олександрівської фортеці Олександрівського ж повіту Катеринославської губернії”; Ф. 124: „Іллінська церква с. Катеринівка Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 126: „Стрітенська церква с. Мавросівка Мелітопольського повіту Таврійської губернії”; Ф. 128: „Іллінська церква с. Ігнат’ївка Катеринославського повіту і губернії”; Ф. 132: „Георгіївська церква с. Санжарівка Туркенівської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 133: „Миколаївська церква с. Мала Знам’янка Бердянського повіту Таврійської губернії”; Ф. 134: „Миколаївська церква с. Біленьке тієї ж волості Катеринославського повіту і губернії”; Ф. 135: „Соборна Покровська церква м. Оріхів Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 136: „Іллін-ська церква с. Наталівка Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 137: „Миколаївська церква с. Новомиколаївка Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 140: „Петропавлівська церква с. Балабіно Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 145: „Успенська церква с. Андріївка тієї ж волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 148: „Вознесенська церква с. Федорівка тієї ж волості Катеринославської губернії”; Ф. 149: „Троїцька церква с. Вознесенка тієї ж волості Гуляйпільського повіту Таврійської губернії”; Ф. 150: „Миколаївська с. Пологи тієї ж волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 151: „Миколаївська церква с. Заливне Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 152: „Успенська церква с. Басані Оріхівської волості Бердянського повіту Таврійської губернії”; Ф. 169: „Петропавлівська церква с. Гайчуль Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 170: „Успенська церква с. Гусарка Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 172: „Миколаївська церква с. Жеребець Оріхівської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 178: „Преображенська церква с. Новоспаське Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 179: „Преображенська церква с. Преображенка Оріхівської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 183: „Богородичний молитовний будинок с. Бельманка Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 186: „Миколаївська церква Петровського посаду Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 187: „Миколаївська церква с. Білоцерківка Олександрівського повіту Катеринославської губернії”; Ф. 237: „Молитовний будинок м. Бердянськ того ж повіту Таврійської губернії”; Ф. 239: „Свято-Троїцька церква с. Берестове Андріївської волості Бердянського повіту Таврійської губернії”; Ф. 240: „Троїцька церква с. Поповка Бердянського повіту Таврійської губернії”; Ф. 241: „ Різдво-Богородицька церква с. Аул Мелітопольського повіту Таврійської губернії”; Ф. 242: „Покровська церква с. Андріївка тієї ж волості Бердянського повіту Таврійської губернії”; Ф. 243: „Миколаївська церква с. Миколаївка Бердянського повіту Таврійської губернії”; Ф. 244: „Миколаївська церква с. Білоцерківка Мелітопольського повіту Таврійської губернії”; Ф. 245: „Вознесенський собор м. Бердянськ того ж повіту Таврійської губернії”.

210. ДАЗО. — Ф. 1: „Олександрівська ратуша”. — Оп. 1. — Спр. 351. — Арк. 10 зв., 20 зв., 24, 30, 36 зв., 37 зв., 40 зв.

211. ДАмС. — Ф. р. 567: „Колекція документів з історії м. Севастополя”. — Оп. 5: Опис документів Венікєєва Є.В. — Спр. 100.

212. ДАмС. — Ф. 19: „Херсонеський чоловічий монастир Св. Володимира, м. Севастополь”. — Оп. 1. — Спр. 3, 9.

213. Там само. — Спр. 1.

214. Там само. — Спр. 6.