Дложевський Сергій Степанович

Валерій Левченко

(22.09.1889, м. Кам’янець-Подільський – 24.10.1930, м. Одеса).

У 1906 р. закінчив Кам’янець-Подільську класичну гімназію. У 1911 р. закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. З 1912 р. по 1914 р. проходив стажування у Лейпцизькому університеті (Німеччина).

У 1914 – 1916 рр. – приват-доцент, у 1916 р. – доцент кафедри класичної філології Київського університету. У 1915 р. викладав на Вищих жіночих курсах А. Жекуліної, а у 1916 р. – на педагогічних курсах при Київському навчальному окрузі. У 1917 р. – декан історико-філологічного факультету Вечірніх вищих жіночих курсів та лектор і декан Київського народного університету. У 1918 р. – член комітету з організації Таврійського університету в м. Ялта.

У 1919 – 1920 рр. – приват-доцент кафедри класичної філології Новоросійського університету. У 1920 – 1921 рр. – професор Одеського гуманітарно-суспільного інституту. У 1921 – 1922 рр. – професор, у різні часи т. в. о. проректора і вчений секретар Одеського археологічного інституту. З 1921 р. по 1930 р. – професор, у різні часи т. в. о. ректора і проректор Одеського інституту народної освіти.

Дійсний член товариства Нестора-Літописця (з 1916 р.), Центрального бюро краєзнавства при АН СРСР (з 1924 р.), Одеської філії Всеукраїнської асоціації сходознавства (з 1926 р.), Кам’янець-Подільського наукового товариства (з 1926 р.), Таврійського наукового товариства історії, археології і етнографії (з 1926 р.), Всеукраїнського археологічного комітету УАН (з 1928 р.), Німецького державного археологічного інституту (1929 р.) та ін.

З 1920 р. по 1930 р. – директор та голова Вченої ради Одеського історико-археологічного музею. У 1921 р. – завідуючий музейним відділом Одеської губполітпросвіти. У 1923 р. – уповноважений Наркомату закордонних справ СРСР і НКО УСРР по Одесі у справах повернення майна польським установам і громадянам. З 1923 р. по 1930 р. – голова та завідуючий археологічною і “грецькою” секціями Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. У 1923 р. призначений уповноваженим НКО УСРР з охорони заповідника “Ольвія”. З 1926 р. по 1930 р. – крайовий інспектор з охорони пам’яток матеріальної культури та природи. У 1927 – 1930 рр. – у різні часи заступник голови, голова Ольвійської археологічної експедиції. Разом із М.Ф. Болтенком і Б.В. Фармаковським проводив розкопки в Ольвії. Проводив археологічні розкопки у с. Трояни Мелітопольського округу (1928 р.), с. Красні Маяки (1927 р.) і с. Біляївка (1928 р.).

У 1921 – 1924 рр. – делегат перших трьох Всеукраїнських нарад робітників просвіти. Учасник І (1927 р.) і ІІ (1929 р.) Всеукраїнських з’їздів сходознавства, І Всеросійської конференції археологів (Керч, 1926 р.), конгресу з проблем етрускології в Італії (1928 р.), І Міжнародного археологічного з’їзду в Берліні (1929 р.).

Сфери наукових інтересів: питання загального мовознавства, літературознавство, історія античності, археологія, епіграфіка, музеєзнавство, краєзнавство.

С.С. Дложевський вивчав епіграфічні документи, завдяки яким були висвітлені важливі проблеми з історії розвитку Північного Причорномор’я. Більшість наукових робіт присвячені новому епіграфічного матеріалу з Ольвії та проведеним в ній розкопкам.

Йому належить вагомий внесок у відновлені експозиції Одеського історико-археологічного музею та організації Одеської комісії краєзнавства при ВУАН, діяльність якої мала важливе значення для вивчення історії південного регіону України.

Автор понад 40 наукових праць (зокрема, 1 брошури і понад 40 наукових статей).

Публікації про С.С. Дложевського та рецензії на його праці:

Семенів М. Професор С.С. Дложевський (Посмертна згадка) // Чорноморська комуна. – 1930. – 25 жовтня.

Шовкопляс І.Г. Дложевський Сергій Степанович // Радянська енциклопедія історії України. – К., 1970. – Т. 2. – С. 35.

Дложевський Сергій Степанович // Українська радянська енциклопедія. – 2-е вид.: в 12 т. – Т. 3. – К., 1979. – С. 389 – 390.

Корпусова И.В. С.С. Дложевский и Одесская комиссия краеведения // 150 лет Одесскому обществу истории и древностей (1839 – 1989): Тезисы докладов юбилейной конференции. 27 – 28 октября 1989 г. – Одесса, 1989. – С. 39 – 41.

Бачинська О.А. Дложевський Сергій Степанович // Професори Одеського (Новоросійського) університету. Біогр. сл. – В 4-х т. – Одеса: Астропринт, 2000. – Т. 2. – С. 340 – 342.

Юркова О. Дложевський Сергій Степанович // Українські історики ХХ століття. Біобібліографічний довідник. Серія “Українські історики”. – Вип. 2, ч. 1. – К.; Львів, 2003. – С. 100 – 101.

Корпусова И., Полесина Т. История археологической науки на Юге Украины в первые годы советской власти. Сергей Степанович Дложевский (1889 – 1930) // Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею. – Одеса, 2008. – № 5. – С. 14 – 17.

Солодова В.В. Дложевський Сергій Степанович // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Т. 1 (початок ХІХ – середина ХХ ст.). – Одеса: Друкарський дім, 2009. – С. 119 – 122.

Левченко В.В. Історія Одеського інституту народної освіти (1920 – 1930 рр.): позитивний досвід невдалого експерименту. – Одеса: ТЕС, 2010. – С. 145, 201 – 202, 220 – 221, 263 – 264, 266, 268 – 269, 273 – 274 та ін.

Левченко В.В. Коротка історія Одеського археологічного інституту: від зародження ідеї до її реалізації за ініціативою “знизу” та ліквідації “зверху” (до 95-річчя від дня заснування) // Стародавнє Причорномор’я. – Вип. ХІ. – Одеса, 2016. – С. 291 – 299.

Книга С.С. Дложевського, що стосується історії Південної України:

Одеський державний історично-археологічний музей. – К.: Київ-друк, 1927. – 19 с.

Вибрані статті С.С. Дложевського, що стосуються історії Південної України:

Организация археологического института в Одессе // Народное просвещение. – 1921. – № 2 – 5. – С. 57 – 63.

К истории античной Мениппеи // Ученые записки Высшей Школы г. Одессы. – 1922. – Т. 2. – Отдел гуманитарнообщественных наук. – С. 133 – 139.

Секция археологическая // Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. – 1924. – Ч. 1. – С. 11 – 13.

Апулійська ваза-аск Одеського державного історикоархеологічного музею // Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. – 1925. – Ч. 2 – 3. – С. 101 – 104.

Територія Південної України, щодо її зв’язку із стародавнім Малоазійським культурним комплексом. Ольбія та Мілет (конспект доповіді) // Східний світ. – 1928. – № 2. – С. 166 – 170.

Про археологічні розкопки в Ольвії в рр. 1924, 1925 і 1926 // Східний світ. – 1928. – № 3 – 4. – С. 289 – 294.

1-й Міжнародний з’їзд археологів у Берліні // Україна. – 1929. – Кн. 37. – С. 173 – 175.

Амфорні ручки з клеймами ольбійських розкопів р. 1926 // Записки Всеукраїнського археологічного комітету. – 1930. – Т. 1. – С. 113 – 126.

Епіграфічні дрібниці (з нових матеріалів Північного побережжя Чорного моря) // Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. Секція археологічна. – 1930. – Ч. 4 – 5. – С. 49 – 57.

Давнє грецьке поховання в с. “Червоні Маяки” Одеської округи // Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. Секція археологічна. – 1930. – Ч. 4 – 5. – С. 129 – 134 (у співавторстві з Д.К. Третьяковим).