Розанов Василь Федорович

Ігор Лиман

(Архієпископ Гавриїл) (26.01.1781, с. Рождественне Костромської губернії – 8.09.1858, Желтиков монастир Тверської губернії).

У 1803 р. закінчив семінарію Трійце-Сергіївої лаври. У 1811 р. постригся в ченці. Призначений префектом Вологодської семінарії, вчителем філософії і настоятелем Спасо-Кам’яного монастиря. З 1814 р. – ректор Вологодської семінарії; настоятель Спасо-Прилуцького монастиря. З 1820 р. – настоятель Ярославського монастиря і ректор Ярославської семінарії. У 1821 – 1828 рр. – єпископ Орловський і Севський.

З 22 травня 1828 р. – єпископ Катеринославський, Херсонський і Таврійський.

Коли було прийнято рішення про створення окремої Херсонської й Таврійської єпархії із адміністративним центром в Одесі, досвід Гавриїла (Розанова) був знову використаний. Його робота впродовж 1837 – 1848 рр. з облаштування нової єпархії знайшла оцінку в тому, що у 1848 р. він був переведений до вищої за ієрархією Тверської кафедри. Перебування на півдні України Гавриїл (Розанов) розглядав як дуже важливий, але все ж таки лише етап своєї кар’єри.

Займаючи на півдні України посаду єпархіального архієрея, ще під час перебування на кафедрі в Катеринославі, маючи, з одного боку, цікавість до місцевої історії, а з іншого, – вільний доступ до архівних матеріалів підпорядкованих йому консисторії, Самарського монастиря й окремих церков, він опрацював великі масиви джерел і підготував низку праць, які вдалося опублікувати пізніше, після переїзду до Одеси. Певною мірою як багатство наявних матеріалів, так і прагнення осягнути історію всієї території, яка знаходилась під духовною владою архієпископа, вплинули на те, що на відміну від сучасників і колег по Одеському товариству історії та старожитностей Гавриїл (Розанов) не став обмежуватись дослідженням окремих сюжетів, епізодів церковної історії південноукраїнських єпархій, хоча з-під його пера виходили і такі роботи (зокрема вже у І-му томі Записок з’явились статті про заснування Готфійської і Кафійської єпархії та старовинні християнські споруди Криму, які збереглись на території півострова, а в 1846 р. окремим виданням було опубліковано історичну записку про заснування Преображенського собору в Катеринославі).

Спробою більш грунтовного дослідження стала робота з історії Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря. Гавриїл (Розанов) взявся і за створення значно ширших за територіальними межами праць. Було видано “Хронологіко-історичний опис церков єпархії Херсонської і Таврійської”. На його початку міститься декларація архієпископа про те, що подається хронологічна таблиця “всіх, що знаходяться в Новоросійському краї”, церков, із зазначенням часу заснування або зведення, і з доданням історичних відомостей про деякі з них. Втім, співвіднесення наведеної інформації із архівними джерелами дає підстави поставити під сумнів як тезу про повноту “Хронологіко-історичного опису…”, так і достовірність деяких наведених у ньому фактів. Важливо звернути увагу і на невідповідність назви і змісту роботи задекларованому наміру: адже, як зазначав сам Гавриїл (Розанов), “Новоросійський край” включав три губернії, але в “Хронологіко-історичному описі…” подаються дані про храми лише двох із них. Плани опису церков Катеринославської губернії так і залишились нереалізованими.

Масштабнішою за спектром розглянутих проблем стала публікація “Уривку оповідання про Новоросійський край…” і “Продовження начерку про Новоросійський край…”. Духовний сан автора, коло його інтересів, наявні масиви джерел зумовили те, що в цій головній роботі Гавриїла (Розанов) основна увага концентрується саме на церковній історії краю.

Долучився до збереження пам’яті про запорозьке козацтво, записавши, зокрема, розповідь колишнього запорожця Микити Леонтійовича Коржа.

Архієпископ сприяв закладенню міцної традиції поєднання місцевого патріотизму з великодержавним переконанням у цивілізаторському, культурницькому впливі імперської системи на розвиток Південної України.

Публікації про В.Ф. Розанова та рецензії на його праці:

Серафимов С. Гавриил архиепископ Екатеринославский, Херсонский и Таврический // Записки Одесского общества истории и древностей. – Т. V. – Отд. ІІІ. – С. 919 – 953.

Журба О.І. Культурна та історико-археографічна діяльність архієпископа Гавриїла (В.Ф. Розанова) в Південній Україні // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. – Дніпропетровськ: Промінь, 1997. – Вип. 1. – С. 220 – 238.

Журба О.І. Архієпископ Гавриїл (Розанов В.Ф.) – історик і археограф Південної України // Історична наука на порозі ХХІ століття: підсумки та перспективи: Матеріали всеукраїнської наукової конференції. – Х.: ХДУ, 1995. – С. 308 – 313.

Журба О.І. Формування російської регіональної історіографії Криму у творчості архієпископа Гавриїла Розанова // Библиотечное дело и краеведение. Сборник научных трудов. – К., Симферополь, 2000. – Вып. 2. – С. 40 – 58.

Василевич Ю.В. Гавриїл Розанов – історик та релігійний діяч // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Вип. 2. – Історичні науки. – Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002. – С. 43 – 47.

Журба О.І. Перше історичне дослідження у Катеринославі: матеріали до історії формування субрегіонального історіографічного середовища // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII – ХІХ століття. – Вип. 7. – Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 2003. – С. 265 – 268.

Журба О.І. Становлення української археографії: люди, ідеї, інституції. – Дніпропетровськ: Видавництво ДНУ, 2003. – С. 190 – 254.

Лиман І.І. Російська православна церква на півдні України останньої чверті XVIII – середини ХІХ століття. – Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 2004. – С. 8 – 9, 41, 48, 49, 88 – 89, 95, 111 – 112, 132 – 133, 158 – 159.

Василевич Ю.В. Джерельна база історичних творів преосвященного Гавриїла Розанова // Наукові праці: Науковометодичний журнал. – Т. 26. – Вип. 13. – Історичні науки. – Миколаїв: Вид-во Миколаївського державного гуманітарного ун-ту ім. П. Могили, 2003. – С. 27 – 32.

Василевич Ю.В. Історико-археографічні студії архієпископа Гавриїла (В.Ф. Розанова) // Матеріали VII Всеукраїнської науковопрактичної конференції “Гуманітарно-економічні дослідження”, травень 2006 року. – Т. 3. Збірник наукових праць. – Миколаїв – Одеса, ТОВ ВіД, 2006. – С. 53 – 57.

Василевич Ю.В. Культурно-просвітницька, релігійна та громадська діяльність Гавриїла Розанова (1781 – 1858): дис…. канд. іст. наук: 07.00.01 / Миколаївський держ. ун-т ім. В.О. Сухомлинського. – Миколаїв, 2007. – 205 арк.

Книги В.Ф. Розанова, що стосуються історії Південної України:

Устное повествование Никиты Коржа. – Одесса, 1842.

Историческая записка о заложении в городе Екатеринославе соборного кафедрального Преображенского ныне там существующего храма и о начале самого города Екатеринослава. – Одесса: в городской типографии, 1846. – 39 с.

Хронологико-историческое описание церквей епархии Херсонской и Таврической. – Одесса: в городской типографии, 1848. – 71 с.

Сочинения Гавриила, архиепископа Тверского и Кашинского, действительного члена Одесского общества истории и древностей. В двух частях. – М.: тип. В. Готье, 1854.

Продолжение очерка истории о Новороссийском крае. Период с 1787 по 1837-й год. – Тверь: в типографии Губернского Правления, 1857. – 111 с.

Вибрані статті В.Ф. Розанова, що стосуються історії Південної України:

Остатки христианских древностей в Крыму // Записки Одесского общества истории и древностей. – 1844. – Т. І. – С. 320 – 328.

Переселение греков из Крыма в Азовскую губернию и основание Готфийской и Кафийской епархии (Из “Истории Херсонской и Славянской епархии”) // Записки Одесского общества истории и древностей. – 1844. – Т. І. – С. 197 – 204.

Отрывок повествования о Новороссийском крае, из оригинальных источников почерпнутый. Период от основания в Новороссийском крае Новой-Сербии, до учреждения наместничества Екатеринославского с упразднением губерний Новороссийской и Азовской, за коим последовало упразднение и Славянской епархии. С 1751 по 1786 год // Записки Одесского общества истории и древностей. – 1853. – Т. ІІІ. – С. 79 – 129.

Самарский монастырь // Сочинения Гавриила, архиепископа Тверского и Кашинского, действительного члена Одесского общества истории и древностей. В двух частях. – Ч. ІІ. – Отд. ІІ. Исторические повествования. – М.: тип. В. Готье, 1854. – С. 109 – 180.