Межберг Наум (Наїм) Ісакович

Валерій Левченко, Едуард Петровський

(24.08.1898, м. Одеса. – 14.04.1972, м. Ужгород).

У 1909 р. почав працювати в одній з типографій Одеси. У 1917 – 1923 рр. – учасник Громадянської війни.

У 1923 – 1926 рр. навчався на юридичному факультеті Одеського інституту народного господарства. З 1926 по 1928 р. – аспірант Одеської секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури при Одеському інституті народної освіти (керівник – М.Є. Слабченко).

У 1928 – 1929 рр. викладав історію класової боротьби в Одеському торгівельно-промисловому технікумі й Одеському сільськогосподарському інституті. У 1931 – 1933 рр. – доцент, професор Одеського Інституту соціального виховання. З 1933 р. по 1935 р. – професор кафедри історії УСРР Одеського державного університету. У 1935 – 1937 рр. – професор та декан історичного факультету Київського державного університету.

З 1925 по 1927 р. завідував агітпропом і культпропом Свердловського райкому партії м. Одеси. У 1929 р. займав посаду декана робітничого факультету Одеського сільськогосподарського інституту. У 1927 – 1934 рр. – заступник завідуючого Одеського істпарту. У 1930 р. обраний дійсним членом історичноетнологічного відділу Одеської філії Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства. У 1934 – 1936 рр. в Інституті історії Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів входив до редколегії її друкованого органу “Історик-більшовик”. У 1936 р. став співробітником Інституту історії України АН УРСР.

4 листопада 1937 р. засуджений до восьми років виправно-трудових таборів. 8 березня 1947 р. за рішенням Особливої наради при МДБ СРСР засуджений до трьох років заслання до Новосибірської області, з подальшим визначенням довічного спецпоселення під наглядом спецслужб. 9 липня 1955 р. реабілітований.

У 1955 – 1956 рр. – співробітник Державного видавництва літератури з питань залізничного транспорту в м. Одеса. З 1956 р. працював в Ужгородському державному університеті: старший викладач (1956 – 1958, 1964 – 1971), викладач (1958 – 1961, 1963 – 1964) кафедри історії СРСР. У 1961 – 1963 рр. працював бібліотекарем.

Нагороджений орденом “Червоної Зірки” (1967 р.).

Сфери наукових інтересів: історія революційних і робітничоселянських рухів на Одещині на початку ХХ ст., історія комсомолу та комуністичної партії.

Автор понад 80 наукових праць (зокрема, 3 монографій, 2 брошур, понад 70 наукових статей).

Публікації про Н.І. Межберга та рецензії на його праці:

Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства. Одеська філія. 1926 – 1930. – Одеса, 1930. – С. 8.

Михайлов А. За свою, Радянську! [Про учасника громадянської війни Н.І. Межберга] // Закарпатська правда. – 1967. – 14 грудня.

Поздоровлення ювілярові [Н.І. Межбергу] // Закарпатська правда. – 1968. – 25 серпня.

Заруба В.М. Історик держави і права України академік М.Є. Слабченко (1882 – 1952). – Дніпропетровськ, 2004. – С. 123.

Шевченко Л.В. Наум Ісакович Межберг // Зневажена Кліо. – К., 2005. – С. 345 – 351.

Петровський Е.П. Кадрова ситуація на історичному факультеті Одеського державного університету в 1930-х роках // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – Вип. 13. – К., 2005. – С. 261, 266 – 267.

Петровський Е.П. Історичні дослідження на кафедрі історії України Одеського державного університету в 30-ті роки ХХ століття // Записки історичного факультету / Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2005. – Вип. 16. – С. 185, 188 – 189.

Левченко В.В., Петровський Е.П. Межберг Наум (Наїм) Ісакович // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Том 1 (початок ХІХ – середина ХХ ст.). – Одеса: Друкарський дім, 2009. – С. 230 – 232.

Левченко В.В. Історія Одеського інституту народної освіти (1920 – 1930 рр.): позитивний досвід невдалого експерименту. – Одеса: ТЕС, 2010. – С. 148, 325, 393.

Олашин М. Межберг Наум Ісакович // Українські історики.

Біобібліографічний довідник. – Вип. 3. Серія “Українські історики”. – Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. – С. 179 – 180.

Книги Н.І. Межберга, що стосуються історії Південної України:

Боевой путь котовцев. К десятилетию 3-й кавалерийской краснознаменной Бессарабской имени Котовского дивизии. Политотдел 3-й кавдивизии им. Котовского. – Одесса, 1930. – 55 с. (у співавторстві з Р. Шпунтом).

До 10-річчя “Процесу 17”. – Одеса, [1930].

Жовтневі події 1905 р. в Одесі. – Харків-Одеса: Державне видавництво “Пролетар”, 1931. – 48 с.

Другий період Радянської влади на Одещині (квітень-серпень 1919 р.). – Одеса, 1931. – 92 с. (у співавторстві з С. Коганом).

Найважливіші статті Н.І. Межберга, що стосуються історії Південної України:

Экономика Одещины и робоче-крестьянское движение в 1914 – 1917 гг. (Предпосылки Октября в Одессе) // Октябрь на Одещине: Сборник статей и воспоминаний. К 10-летию Октября. – Одесса: Тип. “Известия” им. тов. Зиновьева, 1927. – С. 47 – 123 (у співавторстві з С. Коганом).

Повстання куркулів у німецьких колоніях на Одещині (1919) // Літопис революції. – 1929. – № 2. – С. 138 – 157 (у співавторстві з С. Коганом).

Червневі події 1905 року в Одесі: (До 25-річчя барикадних боїв в Одесі) // Чорноморська комуна. – 1930. – 27 червня.

Жовтень 1905 року в Одесі // Чорноморська комуна. – 1930. – 26, 29 жовтня, 1, 2 листопада.

Перша Одеська рада робітничих депутатів // Чорноморська комуна. – 1930. – 11 грудня.

З революційного минулого Одещини // Бібліографія революційного руху в Одесі (1820 – 1920). – Одеса, 1933. – С. 19 – 51.

З сторінок героїчного минулого // Чорноморська Комуна. – 1934. – 11 липня.