Початкова сторінка

Ігор Лиман (Бердянськ)

Персональний сайт історика України

?

Фрізен (Friesen) Петро Мартин (Мартинович)

Микола Єременко

(20.04.1849, колонія № 40 Шпаррау (нині с. Довге Чернігівського р-ну Запорізької обл.) – 19.10.1914, колонія Тіге (нині с. Орлово Мелітопольського р-ну Запорізької обл.) – менонітський громадський діяч і історик.

Закінчив сільське училище, потім центральне училище в Гальбштадті (Молочанськ). Продовжив освіту в Швейцарії, Одесі, Москві. У 1865 р. прийняв хрещення за вірою і вступив до Молочанської братської общини.

Переклав текст віросповідання братських менонітів на російську мову, яке було надруковане в Ейнлаге в 1876 р.

З 1873 по 1886 рр. викладав у центральному училищі в Гальбштадті, у 1880 – 1886 рр. був директором цього училища.

У 1882 р. брав участь у спільній конференції з російськими баптистами в Рюккенау в статусі делегата від Молочанської церкви. У 1884 р. був рукопокладений на проповідницьке служіння.

У 1888 – 1892 рр. – пресвітер німецької баптистської общини м. Одеси. У результаті поліцейського розслідування його місіонерської діяльності серед православних був змушений покинути Одесу і переїхати в м. Севастополь. Там зайняв місце проповідника – блюстителя “Євангелічного братства Севастопольської менонітської общини” і був наставником російської общини євангелістських християн. У 1899 – 1900 рр. був головним укладачем викладання вірування братських менонітів у Росії. У 1903 р. уклав “Коротке віровчення християн євангелістського сповідування”, що лягло в основу викладання віри російських євангелістських християн (затверджено на з’їзді в м. Катеринослав у 1909 р.).

Виступив прохачем у справі визнання віросповідних прав євангельських християн, у наслідок чого знову потрапив під поліцейське розслідування, змушений був покинути Севастополь і переїхати до Москви. Був одним з ініціаторів створення общини Альянсу. Останні роки життя, майже зовсім утративши зір, провів у колонії Тіге на Молочній.

На конференції братських церков 1885 р. в Рюккенау йому було доручено зібрати матеріали з історії менонітського братства.

Він виконав це завдання, написав фундаментальне дослідження “Староєвангельське менонітське братство в Росії (1789 – 1910)” (AltEvangelische Mennonitische Bruderschaft in Russland), яке вийшло друком у видавництві “Радуга” в колонії Гальбштадт.

Публікації про П.М. Фрізена:

Безносова О. О чем молчал П.М. Фризен? Меннониты и Православная церковь в царской России. 1860 – 1917 / // Молочна – 2004: Меноніти і їх сусіди (1804 – 2004). Міжнародна наукова коференція. Запоріжжя, Україна. 2 – 5 червня 2004 р. – Запоріжжя, 2004. – 200 с. – С. 20 – 23.

Безносова О. Петр Мартынович Фризен – меннонитский общественный деятель и историк // Российские немцы Die Russlanddeutschen. Научно-информационный бюллетень. – № 2 (46). – С. 24 – 27.

Єременко М. У Довгому жив видатний менонітський дослідник // Нива. – 2014. – 26 листопада (№ 95). – С. 2.

Книга П.М. Фрізена, що стосується історії Південної України:

Alt-Evangelischer Mennonitische Bruderschaft in Russland (1789 – 1910) im Rahmen Der Mennonitischen Gesamtgeschichte. – Halbstadt: Raduga, 1911. – 776 р.