Фоменко Віктор Гаврилович

Микола Єременко

(28.07.1900, с. Обіточне Бердянського повіту Таврійської губернії (нині Чернігівського р-ну Запорізької обл.) – 08.10.1976, м. Запоріжжя).

У віці 14 років почав працювати у приватних майстернях. На початку жовтня 1917 р. переїхав до с. Мала Токмачка (нині Оріхівського р-ну). У лютому 1919 р. був кулеметником у скаладі 2 – го батальйону Особливого призначення, а потім 3-ї бригади Задніпровської дивізії. Брав участь у боях за Перекоп, захищав Каховський плацдарм у складі Латишської стрілецької дивізії (1920 р.). У 1921 р. направлений на навчання до Катеринославської військово-інженерної школи, згодом переведений до Сумських командних курсів імені М. Щорса. Закінчивши останні, 15 вересня 1923 р. у званні червоного командира був призначений на службу в ОДПУ.

У зв’язку з фронтовими пораненнями, в грудні 1926 р. звільнений зі служби, повернувся у с. Мала Токмачка. Майже з перших днів створення Пологівських каолінових кар’єрів працював там на гусеничному тракторі, а потім став механіком першого в області електропотягу. У 1932 р. Всесоюзною конторою екскаваторобудівників призначений механіком екскаваторів на будівництві Нижньотагільського металургійного і Уральського вагонобудівного заводів. Тут працював спочатку заступником, а потім начальником екскаваторних робіт “Землебуду”. Після трирічної роботи на “Тагілбуді” і закінчення підготовчого факультету особливого призначення у жовтні 1935 р.відряджений на навчання до Всесоюзної Академії кольорової металургії.

Одержавши у листопаді 1938 р. диплом гірничого інженера (з відзнакою), отримав призначення на посаду начальника групи всіх рудників, що входили до Прибалхашміськомбінату, а з квітня 1939 р. став заступником головного інженера і начальником виробничого відділу найбільшого у СРСР Коунродського рудника (другий за виробництвом у світі). З 1930 р. працює у газетах як робкор, а з 1939 р. почав друкуватися у технічних журналах.

Впродовж 1942 – 1950 рр. зробив п’ять технічних винаходів. У 1950 – 1951 рр. – директор свинцево-срібного рудника “Ельбрус” (м. Клухарі, Грузія), у 1951 – 1954 рр. – головний інженер Кайрактінського свинцево-баритового рудоуправління. Захворівши на селікоз, у 1954 р. пішов на пенсію і переїхав на свою малу батьківщину.

Решту життя присвятив дослідженню історії, географії, топоніміки, культури Запорізького краю. Завів листування з обласними, крайовими музеями, географічним товариством при АН СРСР, членом якого згодом став, Інститутом археології УРСР, центральними архівами, Інститутом мовознавства, редакціями журналів та іншими установами. Радився з працівниками Запорізького обласного краєзнавчого музею з приводу зібраних матеріалів, брав активну участь у роботі секції істориківкраєзнавців. Як результат, з’являються його дослідження в “Известиях Всесоюзного географического общества”, у центральних і республіканських журналах, обласних і районних газетах. Входив до комісії з укладення тому “Запорізька область” 26 – томного видання “Історія міст і сіл УРСР”. У 1969 р. у видавництві “Промінь” виходить його книга “Звідки ця назва?”.

Підготував до друку багато інших праць, але їхня переважна більшість так і не була видана. Деякі машинописні тексти цих праць нині зберігаються в Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці.

Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями.

Публікації про В.Г. Фоменка та рецензії на його праці:

Ребро П. Листи: Виктору Гавриловичу Фоменко [вірш] // Комсомолець Запоріжжя. – 1975. – 6 вересня.

Пуха І. Незабутні зустрічі // Запорозька старовина: Щорічний збірник наук.-краєзнавч. матеріалів. – Запоріжжя, 1995. – Вип. 1. – С. 22.

Фоменко Віктор Гаврилович (1900 – 1976): Бібліографічний список / Обл. упр. культури, Обл. універс. наук. б-ка ім. О.М. Горького, Обл. краєзн. музей [склад.: Г. Нагорна]. – Запоріжжя: б.в., 1996. – 11 с. (Дослідники рідного краю. Вип. 4).

Знаменні та пам’ятні дати Запоріжжя на 2000 рік: (Календар і короткі бібліогр. списки) / Упр. культури ЗОДА; КЗ “ЗОУНБ ім. О.М. Горького”; уклад.: І. Шершньова, Г. Нагорна. – Запоріжжя, 1999. – С. 20 – 21.

Нагорна Г. Дослідник історії запорізького краю // Созвездие. – 2000. – № 1. – С. 59.

Шаповалов Г. Без правди фактів нема правди часу // Запорізька правда. – 2000. – 28 липня.

Денисова М. Мой дядя Виктор Фоменко // Суббота плюс. – 2000. – 16 ноября. – С. 6.

Картографічна колекція В.Г. Фоменка (Путівник) / Уклад.: Г. Нагорна. – Запоріжжя: Поліграф, 2001. – 24 с.

Мірущенко О.П. “Без правди фактів нема правди часу”: До 100-річчя з дня народження видатного краєзнавця В.Г. Фоменка // Музейний вісник. – 2001. – № 1. – С. 77 – 83.

Сушко К.И. Жизнь, вперед! // Сушко К.И. Тени забытых городов. – Запорожье: Полиграф, 2003. – С. 164 – 173.

Єременко М.М. Край шляху Муравського…: Нариси з історії Чернігівського району. – Запоріжжя: Лана-друк, 2006. – С. 416.

Книги В.Г. Фоменка, що стосуються історії Південної України:

Звідки ця назва?: [Історія виникнення назв річок, населених пунктів, урочищ, курганів на Запоріжжі]. – Дніпропетровськ: Промінь, 1969. – 103 с.

Днепровская линия крепостей: К двухсотлетию начала строительства новой Днепровской линии крепостей, оградившей поселения юга России от грабительских набегов крымских татар и положившей начало заселения Приазовья. – Изд. 2-е, перераб. – Запорожье: [Тандем-У], 2008. – 48 с.: ил. (Запорізький родовід. Вип. 1).

Вибрані статті В.Г. Фоменка, що стосуються історії Південної України:

Где был древний Протолчий брод? // Известия Всесоюзного географического общества. – 1963. – Т. 95. – Вып. 6. – С. 547 – 550.

Тюрские элементы в топонимике Запорожья // Известия Всесоюзного географического общества. – 1964. – Т. 96. – С. 70 – 73.

О названиях Азовского моря // Природные условия и хозяйство Северо-Запада Приазовья. – Л., 1972. – С. 106 – 109.

Кичкасская переправа и городок на Малой Хортице // Исторические источники и их использование. – К., 1996. – Вып. 2. – С. 110.

Хортицька старина // Заповідна Хортиця: Зб. праць співробітників заповідника. Вип. 1 / Під загал. ред. О.П. Мірущенка. – Запоріжжя: Дике Поле, 2006. – С. 44 – 52.