Феохаріді (Теохаріді) Феохарій (Теохарій) Георгійович (Юрійович)

Валерій Левченко

(1889 – 4.02.1938, м. Одеса).

У 1906 р. навчався на підготовчому курсі школи інженерів Лозанського університету. З 1911 р. давав приватні уроки грецької мови.

У 1921 – 1922 рр. навчався в Одеському археологічному інституті. З 1922 р. по 1925 р. – студент Одеського інституту народної освіти.

З 1924 р. по 1930 р. – дійсний член археологічної секції, а з серпня 1927 р. – член і секретар секції з вивчення грецької нацменшини в Україні Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. З 10 листопада 1926 р. – співстаратель, а від 2 березня 1930 р. – дійсний член історико-етнологічного відділу Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства.

З 1 жовтня 1928 р. – аспірант науково-дослідної кафедри Одеського історико-археологічного музею. Під час навчання підготував письмову роботу “Депо ливарника палеометалевої доби, знайденого 1856 р. біля Тилігульського лиману”.

17 листопада 1930 р. виключено зі складу аспірантів за непролетарське походження та розбіжність з марксистськоленінською методологією. У 1930 р. під керівництвом Ф.А. Козубовського брав участь у досліджуванні Ак-Мечетського городища на Бузі.

У середині 1930-х рр. працював учителем історії в одеських середніх школах № 46 і № 8.

16 грудня 1937 р. заарештовано як грецького шпигуна у зв’язку із проживанням рідної сестри у Греції з 1906 р. Після допитів і знущань, не враховуючи те, що він був інвалідом (переміщався за допомогою двох палиць), засуджений до розстрілу, який було виконано 4 лютого 1938 р. Реабілітований посмертно.

Сфери наукових інтересів: археологія, історія археології та грецьких поселень на півдні України, установознавство.

Ф.Г. Феохаріді у складі секції по вивченню сучасних грецьких колоністів Степової України провів велику роботу з дослідження й систематизації історичних пам’яток грецького населення Одеси.

Брав активну участь в археологічних дослідженнях на півдні України.

Автор близько 5 наукових статей.

Публікації про Ф.Г. Феохаріді:

Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. – Ч. 2 – 3. – Одеса, 1925. – С. 3; Ч. 4 – 5. Секція для вивчення грецької нацменшості. – Одеса, 1930. – С. 3 – 5.

Відчит про діяльність Одеського державного історичноархеологічного музею за рр. 1927 та 1928. – Одеса, 1929. – С. 3, 12.

Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства. Одеська філія. 1926 – 1930. – Одеса, 1930. – С. 8, 23.

Попова Т.Н., Станко В.Н. Исторические исследования в Одесском университете: традиции и современность // Вестник Одесского государственного университета. – Одесса, 1995. – Вып. 1. – С. 45.

Одеський Мартиролог: Данные о репрессированных Одессы и Одесской области за годы советской власти: Ист.-мемор. изд. / Сост.: Л.В. Ковальчук, Г.А. Разумов. Т. 1. – Одеса, 1997. – С. 543.

Вісник Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській Академії Наук. 1924 – 1930: Систематичний розпис змісту / Упорядник Л.О. Жирнова. – Одеса, 1999. – С. 36.

Левченко В.В. Діяльність науково-дослідної кафедри Одеського історико-археологічного музею (1922 – 1930) // Проблемы славяноведения. – Вып. 6. – Брянск, 2004. – С. 107–108.

Левченко В.В. Теохаріді (Феохаріді) Теохарій (Феохара) Георгійович // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Том 1 (початок ХІХ – середина ХХ ст.). – Одеса: Друкарський дім, 2009. – С. 394 – 395.

Левченко В.В. Історія Одеського інституту народної освіти (1920 – 1930 рр.): позитивний досвід невдалого експерименту. – Одеса: ТЕС, 2010. – С. 170.

Найважливіші статті Ф.Г. Феохаріді, що стосуються історії Південної України:

Рито-, літо- та фотопортрети Одеського державного історико-археологічного музею // Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. – Ч. 4 – 5. Секція археологічна. – Одеса, 1930. – С. 161 – 172.

Грецька військова колонізація на півдні України наприкінці ХVІІІ та на початку ХІХ ст.: (Поселення під м. Одесою) // Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. – Ч. 4 – 5. Секція для вивчення грецької нацменшості. – Одеса, 1930. – С. 45 – 47.