4.03.1836 р.

Ігор Лиман

31-го Января. В следствие ходатайства Г. Новороссийскаго и Бессарабскаго Генерал-Губернатора, последовало Высочайшее повеление об открытии в г. Бердянске Таможенной Заставы и о дозволении грузиться в сем месте иностранным кораблям.

30-го числа открыта здесь Таможенная Застава прибывшим в наш город по воле Начальства Надзирателем Мариупольской Таможенной Заставы Г. Крыжановским, в присутствии множества почетных граждан и чиновников Бердянска и Мариуполя.

В 10-ть часов утра совершена была соборне Божественная литургия Настоятелем Мариупольскаго Собора Протоиереем Михаилом Демяновским. По окончании Литургии двинулся крестный ход к самой пристани и остановился у новой заставы. Прекрасная, теплая погода благоприятствовала этому торжеству. Здесь чиновник Крыжановский прочел возложенное на него поручение об открытии Заставы, а Протоиерей Демяновский произнес приличную сему случаю речь.

Вслед за тем совершено было благодарственное Господу Богу молебствие и освящение пристани и дома Заставы, после чего провозглашено многолетие Государю Императору и всей Августейшей Фамилии.

Желая ознаменовать каким-либо благотвотельным делом этот памятный для г. Бердянска день, граждане города, по предложению Г. Крыжановскаго, единодушно согласились учредить Богоугодное заведение и тут же сделали общественный приговор на устроение дома призрения бедных, определив, на первый случай, достаточные способы для содержания онаго. Этим приговором положено: ходатайствовать у главнаго Начальства о дозволении учредить в Бердянске дом призрения бедных; на устроение и содержание дома купцы 2-ой гильдии жертвуют ежегодно по 50-ти рублей, купцы 3-ий гильдии — по 5-ти р., а мещане — по одному рублю медью с каждаго двора; как с установлением здесь торговли можно ожидать достаточных способов для заработок на бирже, то те из жителей Бердянска, которые будут заниматься возкою пшеницы и других продуктов, обязываются взносить ежегодно каждый по одной копейке с четверти от вырученной за извоз суммы; кроме того, с этою же целию сделали пожертвования следующия лица: Керченский 1-й гильдии купец Николай Поппович ежегодно 200 р.; Бердянский 2-й гильдии куп. Николай Кобызев единовременно 100 р. и ежегодно 50 р.; Бердянский 2-й гильдии купец Митрович 50 р. ежегодно; Мариупольскаго Собора Настоятель Протоиерей М. Демяновский единовременно 25 р. и ежегодно 20; Надзиратель Мариупольской Таможенной заставы В. Крыжановский ежегодно 20 р.; Артиллерии Подполковник С. Купенков 10 р.; города Бердянска Священник Иоанн Волощенко ежегодно 10 р.; Частный Пристав Антипов ежегодно 2 р. серебр.; Тит. Советн. И. Соляников единовременно 10 р.; Управляющий питейными сборами г. Мариуполя единовременно 8 р. Для сбора денег к 30-му числу каждаго года избираются церковный и городской старосты, которые должны отдавать отчет Гг. Попечителям. Ходатаем у главнаго Начальства по сему делу и Попечителем учреждаемаго Богоугоднаго заведения избран теперь же Протоиерей Демяновский; сверх того, избраны в звание Попечителей: Священник Волощенко, Керченский 1-й гильдии купец Н. Поппович, Бердянские 2-й гильдии купцы Кобызев и Митрович и Надзиратель Мариупольской Таможенной заставы В. Крыжановский.

В заключение сего торжества даны были два обеда, один — на площади для бедных жителей, а другой — в доме гостеприимнаго гражданина Н.С. Кобызева, куда были приглашены духовенство, чиновники и купцы. По окончании обеда провозглашены были тосты за здравие Государя Императора и всей Августейшей фамилии, а вслед за тем в честь благодетельнаго Начальника, Графа М.С. Воронцова, и, наконец, Таврическаго Гражданскаго Губернатора и Градоначальников Керчь-Еникольскаго и Таганрогскаго.

Одесский вестник. — № 19. — 4.ІІІ.1836. — Кол. 220 – 221.

…совершена была соборне Божественная литургия Настоятелем Мариупольскаго Собора Протоиереем Михаилом Демяновским… — Хоча літургія і проводилась духовною особою з Маріуполя, це не означає, що місцеві мешканці не мали можливості регулярно задовольняти свої релігійні потреби. Завдяки метричним книгам, що зберігаються у ДАЗО, ми маємо можливість встановити перелік духовних осіб, до яких звертались місцеві миряни. Причому з огляду на те, що збереглась лише одна метрика Петровського посаду (колишньої Петровської фортеці, що розташовано біля гирла Берди), щодо причту тамтешнього Георгіївського храму даних маємо небагато. На сторінках трьох частин книги 1830 р. згадується лише священик Микола Дементьєв, який і здійснив всі треби. Під «Екстрактом» же метрики знаходимо ще й підписи двох церковнослужителів: стихарного дячка Кирила Чернявського та указного паламаря Івана, судячи зі всього — також Чернявського (в самій метриці записано «Иван Черняв.» Але династія духовних осіб Чернявських була відомою в Бердянську і в 1860-х – 1870-х рр. [8]).

Більшим був склад священно- та церковнослужителів Святодухівського молитовного будинку на території самого майбутнього міста Бердянська. І це при тому, що зазвичай причти молитовних будинків мали бути скромнішими за причти стаціонарних церков. Щоправда, чисельний причт склався не одразу. У метричній книзі 1831 р., яка починається записом від 12 серпня, до 18 жовтня всі записи робились священиком Різдва-Богородицької церкви селища Чернігівки Георгієм Сербіновим. З 18 ж жовтня треби почали здійснюватись священиком Іоанном Волошенковим і дияконом Іоанном Григорьєвим. Наступного року до цих двох священнослужителів додались ще й священик Григорій Луганський і стихарний дячок Андрій Бензін. У 1833 р., крім них, став діяти стихарний дячок Лукіан Волошинов. І у метриці 1834 р. записані священики Григорій Луганський, Іоанн Волошенков, диякон Іоанн Григорьєв, стихарні дячки Андрій Бензін, Лукіан Волошинов. У книзі ж за 1835 р. останні два прізвища вже не згадуються, а з 1837 р. на місці стихарного дячка діяв вже Амвросій Білоусов. Про згаданих духовних осіб відомостей залишилось небагато. Як випливає з метричних книг, лише священики І. Волошенков, Г. Луганський працювали при Святодухівському храмі і в 1840-х рр. [9] Крім того, імена священика І. Волошенкова і дячка Л. Волошинова фігурують у справі по тяжбі священика Г. Луганського із підполковником С. Купенковим, яка тривала з 1835 по 1845 рр. [10]

…провозглашены были тосты за здравие […] Градоначальников Керчь-Еникольскаго и Таганрогскаго… — З 4 травня цього ж року затвердженою імператором думкою Державної Ради Бердянський порт було підпорядковано поліцейському управлінню Керч-Єнікольського градоначальства. [11]

Примітки

8. Баханов К.А., Лыман И.И. Бердянск в дневниках титулярного советника В.К. Крыжановского. Крыжановский В.К. Дневники. — Запорожье: Просвіта, 2002. — С. 49.

9. ДАЗО. — Ф. 246. — Оп. 1. — Спр. 68, 84.

10. Державний архів Херсонської області (ДАХО). — Ф. 198: Херсонська духовна консисторія. — Оп. 1. — Спр. 39.

11. ПСЗРИ. — Собр. ІІ. — Т.XI. — Отд.I. — № 9134. — С. 468.