Початкова сторінка

Ігор Лиман (Бердянськ)

Персональний сайт історика України

?

Фортеця на вулиці Червоній

В.Данилов

Перші постріли пролунали в Бердянську о 6 годині ранку. П’ятитисячна банда махновців зняла застави. Йдуть криваві сутички біля опорних пунктів (будинок ЧК, пошта та інші), бій на Петропавлівській площі (тепер 12 Грудня). Тут жорстоко розправилися бандити з захисниками міста.

Коли підходили до опорного пункту на вулиці Зеленій (нині Червона), махновці були обережні. Першу групу вершників з трьох чоловік (один з них зрадник Овчаренко) захисники будинку знищили. О 8 годині до будинку підійшов загін з 200 – 250 махновців. Дружні залпи комунарів розсіяли бандитів. Махновці відкрили вогонь з кулеметів, але влучні постріли зняли обслугу. На протязі трьох годин бандити групами намагалися штурмувати будинок. Захисники відбили всі атаки, але загинув один з захисників – Дудка.

Проти жменьки комуністів бандити з трьох боків поставили гармати. Облогу будинку очолив Махно. На пропозицію скласти зброю бандити одержали горду відповідь: «Комунари живими не здаються!». З 13 години знову розпочався артилерійський вогонь. По будинку, який захищали тринадцять сміливців, бандити випустили майже 50 снарядів.

Коротка перерва – і знову атака озвірілих бандитів. Махновці вдерлися на перший поверх. Вперто захищаються комунари, тримаються стійко. З кожним залпом росте кількість знищених бандитів. Махновці не витримують дружного опору, відступають. Перемога!

Сьогодні, в річницю подвигу, ми називаємо імена цих героїв: два брати Селіверстови, Дудка, Радченко, Бушуєв, Євнович, Коваленко, Бичихін, Костін, Жирнов, Есаулов, Курилов.

7 грудня нинішнього року тринадцятий захисник будинку Г.Пастухов надіслав листа в Бердянськ, в якому пише:

«Сповнюється 47 років з дня захисту міста Бердянська від махновських банд. 12 грудня 1920 року в нерівному бою з жорстоким і кривавим ворогом загинуло 84 чоловіки. Це комуністи, комсомольці, безпартійні товариші, які віддали своє життя за владу Рад, за комунізм. Разом з усіма трудящими міста я схиляю голову перед пам’яттю товаришів: Михеловича, Денисова, Дудки, Бушуєвої-Клочкової та багатьох інших, хто лежить в братній могилі».

Пам’ять подвигу тринадцяти героїв відзначена меморіальною дошкою на будинку № 18 по вулиці Червоній. Їх фотографії експонуються в Бердянському краєзнавчому музеї. Про них розповідають ветерани боїв, старі комуністи, перші комсомольці, екскурсоводи музею. Захисники завоювань Великого Жовтня завжди житимуть в пам’яті народній.

В.Данилов.

Південна зоря. – 1967. 12 грудня. – № 194. – С. 4.