№ 274 1931. – Доповідь директора Бердянського педагогічного технікуму Г. Герасименка

Стан і перспективи Бердянського Педтехнікуму

І. Організаційна частина.

1. В Бердянському Педагогічному Педтехнікумі на 1-е жовтня 1930 р. було 20 груп із загальною кількістю 716 студентів, а на кінець першого кварталу 1931 року залишилось 651 студент. Відсів за два квартали складає 9,1 %. Відсів був за рахунок нез’явившихся на учобу прийнятих на перший курс восени 1930 року, та частину виключено за невідвідування лекцій та як чуждий елемент. В загальній кількості 651 ст. є частина, що влаштувалась в других ВИШах, яких офіційно технікум ще не виключив (списки подані до НКО та бюлетеню НКО).

2. Щодо соціяльної чистоти Технікуму, то цим питанням займаються всі студентські організації в цілому. Шляхом самоперевірки та листування з відповідними організаціями села. За весь учбовий рік виключено як чуждий елемент сім студентів.

3. Настрій студентства в цілому здоровий, робочий настрій, хоч і є явища негативного моменту, як наприклад: перехід до других ВИШів, 2 студенти ІІ-го курсу злякались труднощів на культурному фронті (після педагогічної практики на селі) й зникли невідомо куди; були настрої зірвати агропрактику, прояви антисемітизму, але Технікум з усіма організаціями ці моменти своєчасно обсудив і вжив відповідних заходів.

4. Весняний добір в 1931 році. Для забезпечення весняного добору на шкільний відділ Технікум провів масову роботу по всіх тих районах, де студенти відбувають Педпрактику, та місті Бердянську. Для переведення масової роботи і вербовки студентів було виділено до 40 осіб з лектури та студентів. В наслідок проведення масової роботи поступило 143 заяви, з яких прийнято без іспиту 126 осіб, до іспиту було допущено 9 осіб, з яких витримали 7 осіб, не витримали двоє, 10 вступникам відмовлено за відсутністю місць та відповідних документів.

Цифрові відомості на весняний добір такі:

Рух студентства за два роки 5-ки на кінець першого кварталу 1931 року і накреслення нового прийому в 3-му році п’ятирічки [я16]

Розподіл студентства по соцстану

Педтехнікум має постійних 32 лектора, та працює по сполученню 15 осіб. По відповідним графам розподіляються так:

По соцстану: Походження із служб. 18, роб. 6, селян 7, служ. рел. к. 3.

По освіті: з вищою 22, незак. вищ. 4, середн. 4, нижч. 1, військ. 2.

По педстажу: від 1-го до 5-ти р. – 5 ос., від 5 до 10 р. – 7 ос., від 10 до 15 р. – 7 ос. і вище за 15 р. – 13 ос.

Членів КП(б)У – 3, канд. – 2.

Настрій серед лектури в цілому здоровий, хоч і були ідеологічні збочення, але Технікум з партійними організаціями на цей факт звернув своєчасну увагу й була дана на масових зборах відповідна більшовицька відсіч. Відсутність квартир впливає на настрій деякої лектури (6 лкеторів не мають квартир). Технікум запрохував лекторів на роботу, але останні, не одержав квартирі в місті, повернулись назад). Міськрада на прохання Технікуму мало звертає уваги. Ударниками оголосило себе 14 лекторів, але достатнього керівництва серед ударників нема.

Для озброєння лекторів Марксо-Ленінським знанням організовано Марксо-Ленінський семінар. Охоплено семінаром … % лекторів.

В зв’язку з весняним добором та виїздом деяких лекторів на учобу потрібно три лектори соцек. дисциплін.

Операційного пляну Технікуму не було й робота йшла самопливом. База Технікуму не мала певного настановлення в роботі й свою роботу більше зосереджувала на видачі стипендії, студентів і т. ін.

В наслідок чого представники зовсім перестали ходити на Раду (не було певної зацікавленості).

Не було чіткості в господарстві, бухгалтерії (комісії від РСІ перевіряли два рази й певного ладу не знайдено) та за малий штат канцелярії (потрібно секретаря в студсправах).

Намічено слідуюче:

1. Збільшити робітничий прошарок серед випускаємих кадрів, а для цього систематично провадити масову роботу серед робітничих мас, а також цим самим ставлю питання перед НКО та різними організаціями м. Бердянського про організацію вечірнього робітничого Технікума з вересня м-ця 1931 р.

2. Збільшити боротьбу серед нерадянських настроїв студентства та лектури, всі негативні моменти висвітлювати в місцевий пресі, стінчасописах, світляних часописах і т. ін.

3. Більш активізувати роботу Марксо-Ленінського гуртка, втягнути всіх лекторів до роботи в гуртках. Кожного 6-го, 16-го та 26-го числа переводити прилюдні лекції силами лекторів, а також запрошувати професорів з других міст.

4. Посилити партвплив серед ударників лекторів та студентів. Організувати куток ударника.

5. Проробити плян осіннього набору в 1931 році та завчасно скласти учбові пляни, аби цим самим поставити питання перед НКО про забезпечення лекторами, а перед Міськрадою про забезпечення квартирями, а студентів – гуртожитками.

6. Реорганізувати Раду Педтехнікуму за новим положенням: виробити плян роботи, а також виробити операційний плян Технікуму до жовтня м-ця 1931 року.

7. Зробити читкість в бухгалтерії та в господарстві, а також добитись в НКО про збільшення штату секретаріяту Технікуму в зв’язку з збільшенням кількості студентів.

ІІ. Господарча робота.

1. Головний будинок Технікуму потребує капітального ремонту: пічки в будинку зовсім не нагрівали велику кількість кімнат і в зв’язку з тим не вся площа використовувалась; дах зіпсований, під час дощу вода протікає через стелю, дах не фарбований років 10 – 12 (із слів робітників, що давно працюють в цьому будинкові).

Всі останні будинки-гуртожитки потребують капітального ремонту. //

2. В учбовому корпусі немає достатньої кількості столів та табуреток, шість аудиторій мають старі парти, зовсім не придатні для застосування активної методи; гуртожитки не мають відповідної кількості столів та табуреток, зовсім немає тумбочок; мало вішалок та умивальників. Недостатня кількість ковдр та постільної білизни.

Намічаю слідуюче:

1. Зробити ремонт корпусу та гуртожитків з таким розрахунком, що можна максимально використати маючу площу.

2. Зробити для аудиторій та кабінетів 80 столів та 300 табуреток. Закупити 15 шаф та зремонтувати 6 шаф. Зробити для гуртожитків, що зараз Технікум має, столів 20, табуреток 100, тумбочок 100, умивальників 8 та вішалок 30.

Придбати за допомогою НКО матраців 100, ковдр 260, простинь 720, наволок 600. Устаткувати дітсадок Педтехнікуму потрібним устаткуванням.

3. Закупити й перевезти паливо на зиму 1931/32 року.

ІІІ. Матеріяльно-побутовий стан студентства.

1. Педтехнікум має від НКО 394 стипендії, розмір пересічно 36 крб. та ЦК ДД 6 стипендій по 36 карб. Забезпечено всіх студентів 405, які розподіляються за соцстаном так:

Розмір стипендії в м. Бердянському замалий, і цим самим порушую клопотання перед НКО про збільшення стипендії, крім того, потреба в стипендіях велика, і ця потреба динамічно зростає поруч із зрістом н/соцсектора.

2. Студентство харчується в їдальні, де охоплено їдальнею всіх бажаючих студентів. Якість обідів низька. Комплект (сніданок, обід та вечеря) коштує 50 коп.

3. Технікум має чотири гуртожитки, куди можливо помістити максимум 360 студентів, а потрібно для задоволення робітничо-бідняцької частини 445 місць. Один з гуртожитків, де раніше був магазин ЦРК, зовсім не придатний для гуртожитку (раніше була крамниця). Даний гуртожиток має 6 кімнат, з них 4 великі, де мешкає по 30 – 40 студентів, це помешкання для гуртожитку не придатне. По площі на одного студента припадає 2,5 кв. метрів.

4. Санітарно-гігієнічний стан гуртожитків незадовільний, профком і комсомол працюють в цій галузі кволо.

5. Організація студентських комун лише розпочалась, червоні кутки не організовані, гуртожитки не радіофіціровані, хоч і є про це в соцугоді.

Намічаю проробити:

1. Почувається гостра потреба в стипендіях – як в кількості, так і в якості, і цим самим ставлю питання перед НКО про поліпшення цього. Добитись перед НКО та місцевими організаціями про забезпечення одягом та взуттям біднішого студентства. Добитись перед М/Р м. Бердянського про зміну нижнього поверху гуртожитку (був. буд. ЦРК) на відповідний гуртожиток, чи пристосувати приміщення під гуртожиток. Устаткувати гуртожитки відповідною меблею.

2. На протязі трьох декад поставити санітарно-гігієнічний стан на відповідну височінь. Організувати взаємоперевірку гігієнічного стану гуртожитків всіх Технікумів. //

3. Радіофікувати гуртожитки, організувати червоні кутки, налагодити студентські комуни.

4. Поставити питання перед НКО про будівництво приміщення для гуртожитків. Потрібно приміщення для нового набору на 600 студентів.

IV. Академробота.

1. Вся академічна робота розташована в будинку Технікуму, який вміщує в одну зміну не більше як 20 груп, а коли врахувати різну практику, то можливо в першу зміну вмістити 25 груп.

2. Кабінети організовані так: природничий, фізичний, мистецтва, хемії, кабінет соцвиху.

Природничий кабінет має наочне приладдя, але воно достатньо не використовувалось, лектор не вділяв достатньої уваги на наближення кабінету до студента.

Фізичний кабінет має досить значну кількість приладдя зіпсованого, потрібних приладів бракує. З курсу електрика приладів немає.

Кабінет мистецтв в задовільному стані.

Кабінет хемії не має реактивів та для роботи різних рурок.

Кабінет соцвиху має вигляд невеликого музею.

Всі останні кабінети організовано до 1-го травня. Завідуючі кабінетами працюють безкоштовно.

3. Бібліотека Технікуму зараз не обслуговує потреб кабінетів та студентів відповідними підручниками та другою літературою. Чимало бібліотека має старих книжок по своєму змісту.

4. Столярна майстерня. Пропускна здатність столярної майстерні 15 – 20 студентів, при наявності інструменту трудової школи. Студентство майстернею не зацікавлено. Цей факт пояснюю: мала кількість годин, теоретична підготовка керівника та брак відповідного лісу.

Картонажна майстерня зовсім в незадовільному стані, в той час коли є чималий матеріял над чим працювати (переплітати книжки для бібліотеки, виготовляти різні коробки з картону). Зацікавлення з боку інструктора немає.

Слюсарна майстерня зовсім відсутня.

5. Метода викладання. Робітні пляни на широких масових зборах не обговорювались. Застосування активних методів в роботі з боку лектури, намагання є, але брак кабінетів та літератури не давав змоги застосувати лябораторний плян.

Ланкова розробка, яка широко була застосована, себе не виправдала, тому що активно працював лише керівник ланки, а останні пасивно сприймали й фіксували, що ланковий говорив.

Академзаборгованість студентів по курсах в такому стані:

Відвідування лекцій студентами в задовільному стані. За термін від 1/ІІ до 20/ІІ 31 р. пропуск лекцій без поважних причин складає 0,3 %. //

6. Керівництво академроботою покладається на Методкомісію, Профком приймав пасивну участь в академроботі. Організовані ціклові бригади, якість роботи їх незадовільна. Один з показчиків незадовільної роботи той, що виробнича бригада майже не працює, а соцекономічну бригаду відвідує не вся лектура.

7. Педагогічна практика налагоджена. Керує педпрактикою лектор, який перевіряє роботу студентів по школам. Підсумки і перспективи педпрактики до цього додаються.

Агропрактику студентство переводить в Винрадгоспі, денна практика не набрала відповідної ваги.

Індустрійна практика відбувається в Озівсько-Чорноморському заводі. До індустрійної практики адміністрація не зовсім добре ставиться. Студенти на заводі переводять по більшості пасивну практику.

8. Науково-допоміжні гуртки. Для поглиблення знань утворені науково-технічні гуртки: природничий, педагогічний, антирелігійний семінар, фізико-математичний та радіо.

Роботою гуртків студентство зацікавлене, є намагання з боку студентства організовать суспільнознавчий.

9. Дитсадок являється допоміжна установа при Педтехнікумі, де студенти переводять експериментально-дослідницьку роботу. Постановка в дитячому садку не зразкова, устаткування бракує, діти перебувають лише 4 години, іжа один раз – сніданок.

Дитячий садок існує на правах нульової групи при трудшколах. За соцскладом діти розподіляються так: діти робітників 47, а діти службовців 30.

Такий різноманітний склад по соцстану Педтехнікум не задовольняє. Думка Ради Педтехнікуму – орабочити Дитсадок.

Намічаю проробити:

1. Розташувати кабінети та аудиторії так, аби можна вмістити в першу зміну 25 груп з тим розрахунком, що 5 груп буде на практиці.

2. Всі кабінети зробити доступними для студентства. Приладдя фізичного кабінету зіпсовані відремонтувати, придбати приладдя з електрики. Перебудувати кабінет соцвиху і до роботи цього кабінету втягати не лише студентів, а вчителів міста й села. Організувати 1-го травня кабінет суспільнознавчий, математичний, мови й літератури, військовий, с-г виробництва та майстерню по металу.

Поповнити бібліотеку новою марксівською літературою, а всю стару літературу й підручники вилучити в окремий відділ.

3. Всі робочі пляни обговорювати на різних виробничих нарадах та курсах. Зробити перелом в методі викладання в бік запровадження активної методи викладання і добитись високої якості продукції.

4. Перебудувати профспілкову роботу профкому в активну участь студентів в академічному житті, застосувавши широко критику й самокритику. Налагодити і забезпечити роботу циклових бригад та методкомісії.

5. Організувати самоозброєння педперсоналу, шляхом організації та постановки наукових доповідів. Притягти всіх лекторів в роботу гуртка діялектичного матеріялізму. Для ознайомлення з постановкою робот і других Технікумів та ПедВУЗів посилати лекторів.

6. Підвести підсумки агропрактики й індустрійної практики і накреслити ряд міроприємств для поліпшення цих видів практики.

7. Організувати науково-допоміжні гуртки, аби студент зміг поглибити свої знання. Таких гуртків організувати чотири.

8. Зробити дитсадок справжньою допоміжною установою, зразковою установою, зробити досвідно-експериментальний садок, а для цього орабочити садок, поставити питання перед низкою організацій про забезпечення коштами для харчування.

9. Переглянути пляни гуртків та організувати суспільнознавчий гурток.

Директор Педтехнікуму /Герасименко/

ДАЗО. – Ф. 3674. – Оп. 1. – Спр. 253. – Арк. 209 – 213. Копія.

Примітки

я16 Динаміка зростання кількості випускників педагогічних навчальних закладів України в цілому відображена в наступній таблиці:

(Ясинський Г.І. Розвиток народної освіти на Україні 1921 – 1932 рр. – К.: Вид-во Київського університету, 1965. – С. 162).