№ 88 1925, липень. – Повідомлення Народного комісаріату освіти Бердянському педтехнікуму

У.С.Р.Р.

Народний Комісаріят

Освіти

1925

Ч. 23448

м. Харків

До Бердянського Педтехнікума [101]

На ч. 533.

Повідомляємо, що правила, які існували для вступу до Пед. Курсів, залишаються в силі для Пед. Технікумів [р].

Старший інспектор Пед. Освіти Бандурівський

ДАЗО. – Ф. 3674. – Оп. 1. – Спр. 34. – Арк. 174. Оригінал.

Примітки

101. Помітка на верхньому правому полі документу: Вх Ч. 286. 3/VIII 25 р.

р Щодо співвідношення навчальних планів педагогічних курсів і педагогічних технікумів знаходимо інформацію в наступному документі:

«Пояснююча записка до навчального плану педагогічного технікума.

Завдання й організаційна структура Пед. Технікума в УСРР залишаються ті ж самі, що були визначені для трьохрічних педкурсів: постановою Раднаркому від 9 липня 1925 року відкинуто лише його тимчасовості, що до деякої міри перешкоджали педкурсам стати певною однотипною установою для підготовки вчителів молодших груп семилітки. Отже, навчальний план Педтехнікума, перевірений досвідом педагогічних учбових закладів, мусить бути той самий, що намічався для педкурсів. Порівнюючи з планом 1923 року, що його було розроблено на другій Всеукраїнській конференції по педосвіті, необхідно внести такі зміни. Це, по-перше, зменшення кількості предметів та паралелізму в дисциплінах педциклу, по-друге, яскраве виділення місця фізкультури, мистецтва та трудознавства в навч. плані; по-третє, розшифровка так званого соц. економінімума. Існування рядом окремих дисциплін: «Історія пед. систем», «Історія трудового виховання», «Загальні проблеми педагогіки», безумовно, недоцільне; навпаки, всі ці питання можна з’ясувати разом в одному систематичному курсі.

Навчальний план повинен бути складений так, щоб ясно показувати, який потрібен для Технікума штат пед. персоналу. З цього боку старий план педкурсів теж потребує поправок, особливо в галузі так званих допомічних предметів.

Приступаючи до встановлення уч. плана пед. технікума, рахуємо за необхідне подати такі зауваження:

1. Навчальний план розраховується на 36 годин тижневої роботи на кожному курсі. Через переобтяженість студентства громадськими справами, клубною працею, а в багатьох випадках самообслуговуванням на шкільному господарстві та в інтернатах, неможливо побільшувати кількість тижневих годин.

2. Необхідно прийняти до уваги, що академічний рік має 44 робочих тижні, і при даному робочому плані розпадається на такі частини: 36 тижнів академзанять, 8 тижнів витрачається на концентровану пед. практику, екскурсії й вивчення місцевого краю разом з підготовчою працею на початку року. Академ. праця органічно з’єднується з вивченням природи та виробничим життям місцевого краю. Вивчення місцевого краю та пед. практика проводяться організовано при участі по можливості всіх педагогів Технікума за окремим робочім планом, що встановлюється на рік та розподіляється на триместри Комітетом Технікума. Необхідно зауважити, що агропрактика студентів, що відбувається на власному полі Технікума, не повинна перешкоджати розподілу навчального року на 3 триместра. На весняно-літньому триместрі повинні значно збільшуватись практичні вправи, пристосовані до основного ухилу Пед. Технікуму, але неприпустимо припиняти зовсім раніш 15-го червня академ. заняття і штучно збільшувати літню перерву.

Навчальний план Пед. Технікума збудовано для осіб, що при вступі до нього мають розвиток і знання за профшколу, а тому в програми робот по окремих дисциплінах не входять студіювання з елементарних курсів географії, ботаніки, зоології, політграмоти й суспільствознавства.

3. В навчальному плані треба відмітити три цикли: суспільнознавчий, виробничий та педагогічний, причому до останнього приєднується працювання по фізкультурі, мистецтву, мові (теорія, техніка письмової та усної мови, методика мови, розказування, художнє читання, драматизація), а також робота в майстернях. //

4. Навчальний план вимагає максимальної концентрації предметів в цілях зменшення многопредметності, як по курсах, так і по триместрах (прикладається розподіл годин по триместрах, що, між іншим, дає змогу перевести роботу на Дальтон-план). Зміни в цьому розподілі дозволяється робити лише з відому пед. вертикалі Головпрофосу.

5. Радянська конституція вивчається разом з курсом радянського будівництва під назвою «Радянська держава і право» і являється вступним курсом до суспільнознавчого циклу.

Економгеографія та економполітика об’єднуються з курсом політекономії і вивчаються протягом перших 2-х років. З початку декілька лекцій присвячується студіюванню методів вивчення місцевого краю (округу) з боку соціяльно-економічного, як вступ до краєзнавчої праці.

В курсі «Марксизм-Ленінізм», що являється обгрунтуванням матеріялістичного світогляду, повинна мати місце критика релігійних вірувань. Ленінізм з’являється обов’язковою доповнюючою частиною курсу Марксизму, причому головна увага повинна зосереджуватись на питаннях:

1) Про теорію Імперіалізму та пролетарської революції.

2) Про умови та методи здійснення диктатури пролетаріату.

3) Про взаємовідносини пролетаріату і селянства.

4) Про значення національного питання взагалі, а також на других проблемах, що висунув тов. Ленін як теоретик революційного пролетаріату.

Історія класової боротьби охоплює Історію форм народного господарства, Історію революційних рухів, Історію соціялізму, Історію робітничого руху.

6. Література (українська, російська та всесвітня) проходиться як художня ілюстрація до ідеології суспільства в класовій боротьбі в контакті з іншими дисциплінами соціяльного циклу.

Примітки: студіювання дитячої літератури є частина семінару Соцвиху.

7. Курс неживої природи, що був в плані 1923 року, заміняється окремими дисциплінами: фізика, хімія, метеорологія.

Курс «Органічна природа» Методком Головпрофосу вважає за недоцільне розбивати на поодинокі дисципліни, зосереджуючи увагу на значенні біологічних явищ і законів.

8. Краєзнавство як предмет випадає, увесь навчальний план приймає краєзнавчий ухил, що допомагає уточнити цільову установку Пед. Технікума як установи, що готує культ. робітників певного району, та здійснити практично як педагогічний, так і виробничий ухил роботи в Пед. Технікумі. Теоретичні підвалини краєзнавства з’ясовуються переважно педагогом-народником при вивченні природи й праці місцевого краю (див. методологічну записку про краєзнавство).

9. Під назвою «Педологія» скупчується ряд дисциплін, що вивчають дитину з боку її природних властивостей, а саме: анатомія, фізіологія людського організму під час його росту, наука про вищу нервову й психічну діяльність дитини, гігієна дитячого віку, а також особливості поведінки особи й колективу.

10. Семінари по Соцвиху, що конче потрібно перевести їх в Пед. Технікумі, такі:

1. Семінар по системі рад. освіти й соцвиху.

2. Семінар по комуністичному дитячому руху.

3. Семінар по методах роботи з дітьми (дидактика нової школи).

Примітка: в останньому семінарі необхідно відокремити такі теми: а) комплексна система, б) Дальтон-план, в) лабораторний метод, г) екскурсіонний метод й т. інш. //

4. Семінар по навчанню грамоти і рахунку в комплексі.

5. Дитяча література.

6. Семінар по НОТу в школі (планування роботи, облік праці, педопсихотехніка).

7. Семінар по розгляду програмів трудшколи.

8. Семінар по шкільнознавству (шкільна гігієна, шкільне будівництво, обладнання дитячих установ).

9. Семінар по керуванню кандидатськими роботами.

Весь семінар органічно з’єднується з пед. практикою. Концепції з приводу практики визначаються невід’ємною частиною цього семінару. На керівника кандидатськими роботами присвячується певний час (до 120 годин) в останньому триместрі 3-го курсу.

11. В образотворче мистецтво входить працювання методологічного характеру по малюванню, рисуванню та ліпці, також ознайомлення з методикою краснопису.

12. Працювання по співах та музиці складаються обов’язково з трьох моментів: теорія, методика і практика як в студентському хорі й оркестрі, так і в дитячих колективах.

13. Працювання по фізкультурі повинні мати педагогічний напрямок; до фізкультури приєднується практичне ознайомлення з дитячими іграми та спортом.

14. Праця в майстернях проводиться по столярству, палітурній справі, картонажу й інших майстерствах, що являються необхідними елементами праці трудового населення й мають виховальне значення в дит. установах. Бажано поставити виробку речей (приборів), потрібних при викладанні в трудшколах.

15. Праця в студіях: хоровій, музичній (в оркестрі) та художній проводиться також поза межами навчального плану в часи клубних занять.

16. На 3-му році навчання заняття по мистецтву, співам та фізкультурі цілком з’єднуються з пед. практикою, тому окремих годин не призначено.

17. Навчання чужої (німецької, французької або англійської) мови проводиться факультативно. Мета: навчити студентів користуватись педагогічними працями, що видаються за кордоном.

18. Крім сполучених занять з цілими курсами необхідно при лабораторному методі навчання вживати групових працювань, рахуючи в середньому по дві групи на курс; але по деяких предметах може бути більш групових занять і відділів (мова, математика, природа, педпрактика), по других – менше (предмети соціяльного циклу).

Число груп опреділяється також пропускною спроможністю курсів.

На групові заняття з держбюджету видаються певні кошти.

Заст. голови Методкому Головпрофосвіти /Столяров/

Старший інспектор Педагогічної Освіти /Бандурівський/»

(ДАЗО. – Ф. 3674. – Оп. 1. – Спр. 34. – Арк. 176 – 178).