«Журнал Міністерства народної освіти» та «Циркуляр по Одеському навчальному округу» як джерела з історії Бердянської чоловічої гімназії (1900 – 1917 рр.)

Світлана Вірьовкіна

Міністерство народної освіти та підпорядковані йому структури мали свої офіційні видання, на основі яких ми маємо змогу детально дослідити процеси розвитку середньої школи. На сторінках «Журналу Міністерства народної освіти» та «Циркуляру по Одеському навчальному округу» міститься чимало інформації й стосовно Бердянської чоловічої гімназії.

Короткий аналіз матеріалів цих видань за 1872 – 1900 рр. подано у передмові до першого тому «Матеріалів з історії Бердянського державного педагогічного університету [Бердянська чоловіча гімназія (остання третина ХІХ століття) / Упорядники: В.М. Константінова, І.І. Лиман // Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Том І. – К.: «Освіта України», 2006. – С. 12 – 13.]. Ми ж лише зазначимо, що їх матеріали є вельми інформативними, водночас, несистематичний характер публікацій ускладнює роботу з ними.

Значно більше, ніж в останній третині ХІХ ст., повідомлень про розвиток Бердянської чоловічої гімназії ми знаходимо у публікаціях «Журналу Міністерства народної освіти» за 1901 – 1917 рр. При тому, що у цей відрізок часу побачило світ 194 випуски щомісячного видання, виявлено 47 урядових розпоряджень стосовно навчального закладу в Бердянську.

Втім, варто зауважити, що за 1917 р. збереглося лише 2 випуски «Журналу…» – за січень та лютий. Напевно, на це вплинули події Першої світової війни та Лютневої революції 1917 року.

26 урядових розпоряджень на сторінках «Журналу…» присвячені руху по службі почесного попечителя, директорів та викладачів навчального закладу.

Нагородам та височайшим пожалуванням педагогічному складу гімназії присвячено 20 публікацій.

На початку ХХ століття у матеріалах видання опубліковане повідомлення фінансового характеру, а саме: про асигнування додаткових коштів на утримання Бердянської чоловічої гімназії з державної казни у 1910 році.

Більш повні та систематичні відомості з історії навчального закладу цього періоду подано у «Циркулярі по Одеському навчальному округу».

За 1901 – 1917 рр. виявлено 195 випусків «Циркуляру…». На сторінках видання опубліковано 144 урядові розпорядження стосовно Бердянської чоловічої гімназії. Публікації «Циркуляру…» більш різноманітно та детально змальовують розвиток гімназії. Відомості про навчальний заклад виявлені майже в усіх рубриках.

Заслуговують на увагу матеріали про затвердження при гімназії посади 3-го помічника класних наставників з детальним розписом його заробітної платні; про введення викладання Закону Божого для учнів римо-католицького віросповідання; про збільшення плати за навчання з 1903 – 1904 навчального року; про спільні пожертви на екскурсії для учнів Бердянської чоловічої гімназії та Бердянського реального училища Нейфельда.

На сторінках видання у 1917 р. з’явилось положення про стипендію М. Єфимовича, який був колишнім учнем гімназії, а його вдова пожертвувала капітал у розмірі 15 карбованців для матеріально незабезпечених учнів. Цікаво, що це була перша публікація в «Циркулярі…» аж з 1881 р., яка стосувалась призначення іменної стипендії. Стипендіат мав обиратися педагогічною радою з числа найбідніших учнів. Віросповідання значення не мало. Ця допомога надавалась тим учням, які мали найкращі успіхи в навчанні та поведінці, при чому перевага надавалась тим, чиї батьки постраждали у війні. Стипендія зберігалась за обраним гімназистом на увесь час перебування його у навчальному закладі. У положенні детально описані підстави щодо позбавлення стипендії. Призначена стипендія мала видаватися на руки батькам, опікунам чи самому стипендіату тоді, коли він буде навчатися у старших класах. З цієї суми відраховувалися кошти за навчання при умові, якщо педагогічна рада не звільнила стипендіата від даного виду платежу. У положенні про стипендію був передбачений і випадок реорганізації або закриття гімназії. В такому разі кошти повинні були перейти до закладу – правонаступника гімназії, або до управління місцевого навчального округу. Користування стипендією не накладало на учня жодних зобов’язань.

Варті уваги опубліковані у «Циркулярі…» матеріали виховного характеру, які підтверджують те, що учні Бердянської гімназії мали досить високий рівень підготовки. Тут ми знаходимо список навчальних закладів Одеського навчального округу, що брали участь у ХХІ конкурсі з малювання, в якому відмічено, що цей предмет у гімназії викладається добре та відзначено малюнки деяких учнів.

Цікавими є матеріали із оздоровчої тематики, а саме про заняття водним спортом у навчальних закладах Одеського навчального округу та звіт викладача гімнастики гімназії за 1900 – 1901 навчальний рік. Проаналізувавши ці матеріали, можна з впевненістю сказати, що учні мали бажання та можливості займатися спортом. Достатня кількість уроків у кожному класі сприяла тому, що вихованці мали гарну фізичну форму.

На сторінках «Циркуляру…» є і відомості про діяльність за 1914 р. та про пожертви на користь Комітету допомоги борцям за Батьківщину.

Опубліковано розпорядження про відкриття та закриття підготовчих класів, паралельних відділень при навчальному закладі. Виявлено 6 таких розпоряджень, датованих 1901 – 1906 роками.

Матеріали щодо Бердянської гімназії представлені і в рубриці «Височайші нагороди». За 1901 –1917 рр. тут виявлено відповідні розпорядження стосовно 19 осіб:

Натомість у «Журналі Міністерства народної освіти» за ці ж роки виявлені наступні дані щодо нагород:

Порівняння цих відомостей дозволяє виявити, що в «Циркулярі…» не подана інформація про нагородження в 1904 р. Григорія Доброва і Івана Рудого; у 1905 р. – Павла Доброленського; у 1906 р. – Олександра Серно-Солов’євича; у 1907 р. – Вільгельма Шварца і Соломона Ратнера; у 1909 р. – Владислава Гаєвського і Миколи Іванова; 1910 р. – Івана Рудого.

Натомість в самому «Журналі…» не виявлено повідомлень про нагородження в 1904 р. Олексія Тищенка, 1905 р. – Івана Мунжиу; 1906 р. – Анемподиста Кирилова; 1907 р. – Олексія Тищенка; 1909 р. – Іоанна Унгемаха; 1914 р. – Олександра Виходцева; 1915 р. – Павла Доброленського.

Найбільше інформації як в «Журналі Міністерства народної освіти», так і в «Циркулярі по Одеському навчальному округу» стосується призначення, підвищення в чині, переміщення та звільнення педагогічних кадрів Бердянської чоловічої гімназії.

Щодо призначення на посаду (з якого, власне, і починається рух по службі того чи іншого працівника в навчальному закладі) і залишення на посаді, у «Журналі…» за 1901 – 1917 рр. виявлено лише 6 повідомлень:

За матеріалами «Циркуляру по Одеському навчальному округу» простежується більш повна картина щодо затвердження на посадах працівників навчального закладу в Бердянську:

Підвищення і затвердження в чинах стосуються 18 публікацій «Журналу Міністерства народної освіти». Традиційно більше відповідних повідомлень знаходимо в «Циркулярі…» Тут за 1901 р. виявлено повідомлення про 6 таких підвищень і затверджень, за 1902 – 0, 1903 – 1, 1904 – 1, 1905 – 1, 1906 – 1, 1907 – 2, 1908 – 2, 1909 – 3, 1910 – 0, 1911 – 0, 1912 – 3, 1913 – 2, 1914 – 1, 1915 – 0, 1916 – 1, 1917 – 0.

Звільнення зі служби чи переміщення з Бердянської чоловічої гімназії стосуються лише дві публікації «Журналу Міністерства народної освіти». Перша датована 1905 р. В ній йдеться про звільнення директора П. Мудроха за вислугою строку служби. Друга відноситься вже до 1910 р. і повідомляє про переміщення директора М. Степанова до Павлограда.

У «Циркулярі по Одеському навчальному округу» за 1901 – 1904 рр. не опубліковано жодного повідомлення про переміщення або звільнення від обов’язків у Бердянської гімназії. За 1905 р. – 1 (у ньому йдеться про те саме звільнення П. Мудроха). За 1906 – 3, 1907 – 2, 1908 – 4, 1909 –5, 1910 – 0, 1911 – 0, 1912 – 1, 1913 – 2, 1914 – 2, 1915 – 2, 1916 – 1, 1917 – 0.

Отже, більшість звільнень та переміщень мала місце в 1908 і 1909 рр. Оскільки місця в гімназії звільнялись, логічно, що на ці ж роки припадає і більша кількість повідомлень про переведення або призначення викладачів до Бердянської гімназії. Разом із тим, виявлені повідомлення не про всі заміщення посад, що ставали вакантними.

Характерно, що в основному переводи на інше місце служби відбувалися на початку серпня кожного року. Менше викладачів були переміщені в середині навчального року.

Переміщення відбувались переважно в межах Одеського навчального округу, хоча мав місце і цілий ряд виключень. З іншого боку, в ряді випадків викладачі переміщувались у межах самого міста Бердянська, головним чином – до і з місцевих жіночої гімназії і реального училища.

Тоді як в «Журналі Міністерства народної освіти» не виявлено жодної публікації стосовно призначення пенсій та одноразової фінансової допомоги працівникам Бердянської чоловічої гімназії, у «Циркулярі…» за 1901 – 1917 рр. знаходимо 14 таких повідомлень.

При цьому матеріали щодо пенсійного забезпечення викладацького складу гімназії початку ХХ століття мало чим відрізняються від відповідних публікацій останньої третини ХІХ ст.

Пенсії розподілялись наступним чином:

За 25-річну службу інспектору Г. Доброву – 700 крб. на рік.

За 25-річну службу вчителю М. Буковському – 600 крб. (1903 р.), а за 30-річну – 720 крб. (1908 р.).

За 25-річну службу вчителю В. Шумі – 550 крб. (1905 р.), а в 1913 р. – 1800 крб.

За 25-річну службу вчителю В. Шейкіну – 300 крб.

За 29-річну службу директору П. Мудроху – 1440 крб.

Вчителю В. Чайкіну – 1200 крб.

За 30-річну службу – лікарю Ж. Гольдштейну (1901 р.) – 300 крб.

Родині звільненого через хворобу вчителя О. Тищенка, який прослужив більше 22 років, призначена пенсія в 600 крб.

Родині померлого М. Буковського була визначена пенсія в 480 крб., вдові учителя Соколовського – 900 крб., вдові помічника класних наставників Мільчевського – 250 крб.

Колишньому помічнику класних наставників І. Рудому було призначено одноразову допомогу в розмірі 300 крб., а родині колишнього учителя В. Чайкіна – 1800 крб.

Таким чином, при призначенні пенсій чи матеріальної допомоги Міністерство народної освіти враховувало багато чинників, а саме посаду, загальний і педагогічний стаж, розмір заробітної платні під час служби, його досягнення, матеріальне положення сім’ї.

На початку ХХ ст. була збережена практика публікації в «Циркулярі по Одеському навчальному округу» інформації про осіб, які не витримали в гімназії спеціальні випробування на різні звання. Втім, відповідна рубрика з’являлась нерегулярно. Тож виявлено лише 18 повідомлень про такі спеціальні випробування в Бердянській гімназії, причому вони датуються лише 1902 – 1907 роками.

Отже, публікації «Журналу Міністерства народної освіти» та «Циркуляру по Одеському навчальному округу» є цінним джерелом для реконструкції цілого ряду аспектів діяльності Бердянської чоловічої гімназії. На сторінках цих періодичних видань виявлена інформація про нагородження; затвердження працівників на посадах; підвищення в чині; переміщення по службі; про звільнення з посад; призначення пенсій та одноразової допомоги; про осіб, які не витримали при гімназії спеціальні випробування на різні звання; влаштування та закриття паралельних класів; заняття в гімназії фізичною культурою та спортом; благодійництво тощо. Порівнюючи відомості обох видань, варто констатувати той факт, що публікації «Циркуляру…» є більш багатоаспектними і мають більш повний характер, ніж відомості «Журналу…». Втім, і дані «Циркуляру…» є неповними, про що свідчать результати їх порівняння із архівними документами і матеріалами ряду довідкових видань.