Від упорядників

Ігор Лиман, Вікторія Константінова

Добрий початок – половина справи. Це певною мірою є справедливим і стосовно дослідження історії БДПУ. Початок цієї справи насправді виявився досить добрим: у 2006 р. побачив світ перший том «Матеріалів з історії Бердянського державного педагогічного університету», присвячений Бердянській чоловічій гімназії останньої третини ХІХ ст. І от через рік читач має змогу ознайомитись із другим томом, в якому висвітлюється історія гімназії аж до часу радянської реорганізації цього навчального закладу в педагогічні курси.

При цьому варто зауважити, що коли ми говоримо про «половину справи», то маємо на увазі не «половину» в математичному значенні. Адже загалом планується підготувати п’ять томів «Матеріалів…».

Ми свідомо обрали формою саме археографічне, а не монографічне видання. Адже якою розлогою не була б монографія, скільки б томів не мала, вона все одно не може висвітлити з однаковою повнотою всі аспекти минулого. Інформативні ж можливості джерел є невичерпними, і кожен науковець, який звертається до першоджерела, має потенційну можливість побачити в ньому те, що було випущене з поля зору його попередниками.

Після проведення презентації першого тому, його розсилки по всім обласним і багатьом університетським бібліотекам України, архівам, розміщення електронної версії книги на сайті БДПУ це археографічне видання викликало чималий читацький інтерес. Причому – не тільки з боку викладачів та студентів БДПУ і в цілому бердянців, для багатьох з яких історія університету є частиною їхнього життя та життя їхніх предків. Інтерес виявили і провідні вітчизняні, ряд закордонних науковців, засоби масової інформації. Наші колеги-історики з кількох провідних навчальних та наукових установ України висловили і реалізували намір підготувати до публікації у наукових часописах рецензії на книгу. Запорізька обласна державна телерадіокомпанія зняла фільм «Бердянська чоловіча гімназія»…

Все це стало додатковим стимулом у роботі над другим томом. Важливу роль зіграв і непідробний інтерес до реалізації проекту ректора Бердянського державного педагогічного університету Василя Васильовича Крижка. Інтерес, який матеріалізувався у всебічну підтримку.

При цьому книга не є чимось кон’юнктурним, ситуативним, створеним під замовлення, швидкоруч, написаним до певної дати чи події.

Складно визначити, чи був процес підготовки цього тому простішим або складнішим за процес підготовки тому першого. З одного боку, працюючи за вже випробуваною схемою, нам не довелось шукати шляхи вирішення цілого ряду організаційних і технічних моментів, з якими ми зіткнулися раніше. Крім того, евристичну роботу полегшувала та обставина, що ми мали справу з матеріалами про все ту ж гімназію, підпорядкування якої тривалий час залишалося без суттєвих змін і специфіка руху документів якої нами вже була вивчена. Нарешті, працівники архівних, музейних та бібліотечних установ, власники приватних колекцій ще з більшою готовністю йшли нам на зустріч, адже тепер бачили не лише наміри, але й реальний результат – перший том книги. З іншого боку, обсяг матеріалів, які довелося опрацювати, виявився значно більшим, аніж при написанні першого тому. А «планка», поставлена книгою «Бердянська чоловіча гімназія (остання третина ХІХ століття) // Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Том І», вимагала, аби другий том був як мінімум не гірший за перший.

Враховуючи це, до пошуку матеріалів для книги були залучені магістранти соціально-гуманітарного факультету БДПУ – Світлана Вірьовкіна, Катерина Іванова, Людмила Москаленко, Ірина Дерман, Василь та Ольга Коханенки. Вони ж стали авторами передмов до цього видання.

Якщо евристична робота в архівах, бібліотеках та музеях збагатила нас сотнями копій документів з історії Бердянської чоловічої гімназії, то приватні особи подарували раритети, які свого часу знаходились в стінах цієї навчальної установи.

Зокрема, вже під час презентації першого тому відомий бердянський краєзнавець Євген Сергійович Денисов передав нам книгу з екслібрисами і чисельними помітками гімназиста Анатолія та Всеволода Шейкіних.

Надзвичайна удача чекала в Запоріжжі. На урочистостях з нагоди десятиріччя Запорізького наукового товариства ім. Якова Новицького до нас підійшов заступник директора Національного заповідника «Хортиця» Максим Анатолійович Остапенко. Він сказав, що до його рук від приватних колекціонерів потрапила печатка з написом «Печать Бердянской гимназии». Після певного очищення на печатці стали проглядати літера А і римська цифра ІІ. Отже, це була печатка саме Бердянської чоловічої гімназії. Причому печатка часів імператора Олександра ІІ, за якого гімназія почала своє функціонування. Пан Остапенко висловив готовність передати печатку Бердянському державному педагогічному університету. І в травні 2007 року в урочистій обстановці зробив це. Тепер раритет став перлиною музейної колекції університету, а його зображення увійшло до цього тому.

І все ж основу археографічного видання становлять архівні документи. Безпосередньо матеріали розпочинаються публікацією 231 документу фонду «Канцелярия попечителя Одесского учебного округа» (ф. 42) ДАОО.

За ними наведено 85 документів з історії Бердянської гімназії в фондах губернських установ: «Канцелярия Таврического губернатора» (ф. 26), «Дирекция народных училищ Таврической губернии» (ф. 100), «Таврическое губернское по земским и городским делам присутствие» (ф. 42) ДААРК.

Окремо подано 62 документи, що виявлено в фондах інших гімназій і Новоросійського університету: «Симферопольская мужская гимназия» (ДААРК, ф. 104), «Керченская Александровская мужская гимназия» (ДААРК, ф. 440), «Евпаторийская мужская гимназия» (ДААРК, ф. 546), «Симферопольская частная мужская гимназия Волошенко М.А.» (ДААРК, ф. 105), «Александровская мужская гимназия Министерства народного просвещения» (ДАЗО, ф. 3), «Гуляйпольская мужская гимназия общества «Просвещение» (ДАЗО, ф. 50), «Новороссийский университет» (ДАОО, ф. 45).

Важливим джерельним комплексом є 12 документів, що знайдено в фонді «Таврическая духовная консистория» (ф. 118) ДААРК.

Далі в «Матеріалах…» опубліковано 3 писемні джерела, що зберігаються в фондах Бердянського краєзнавчого музею. Разом із тим, до видання увійшло чимало фотографій з експозицій та фондів цього музею та його філій.

Окремо подано 47 урядових розпоряджень стосовно Бердянської чоловічої гімназії, які було виявлено у «Журналі Міністерства народної освіти». За ними – 144 публікації, виявлені в «Циркулярі по Одеському навчальному округу», а також матеріали виданого в 1910 р. покажчика до цього «Циркуляру…».

На відміну від матеріалів ХІХ ст., значно менше даних щодо історії гімназії початку ХХ ст. знайдено в трьохтомній «Збірці постанов Бердянського повітового земського зібрання з 1866 р. до 1908 р.». Тож виявлено і опубліковано лише 29 відповідних постанов: 5 – з розділу «Загальні питання. Стан народної освіти за звітами управи. Народні школи. Навчальні посібники і класні приладдя. Шкільні бібліотеки. Нагляд за школами. Повторювальні класи. Церковні школи»; 6 – з розділу «Гімназії та ін. середньо-навчальні та їм подібні заклади. Преславська семінарія»; 12 – з розділу «Стипендії та допомога»; 6 – з розділу «Допомога навчальним закладам. Допомога просвітницьким закладам, музеям і просвітницьким товариствам».

Набагато більше інформації про гімназію вміщено в протоколах і постановах засідань сесій Бердянського повітового земського зібрання, які виходили окремими томами фактично щороку. Останній з цих томів побачив світ у 1918 р., тоді як «Збірка постанов Бердянського повітового земського зібрання…» хронологічно доведена лише до 1908 р.

Своєрідним доповненням даних протоколів і постанов засідань сесій Бердянського повітового земського зібрання є грошові звіти Бердянської повітової земської управи за різні роки. Виявлений і «Звіт Бердянської міської управи про надходження коштів».

У додатках до «Матеріалів…» опубліковані і витяги з цілого ряду довідкових видань за різні роки: «Навчальні заклади відомства Міністерства народної освіти», «Календар для вчителів», «Список осіб, що служать у Одеському навчальному окрузі», «Адрес-календар і довідкова книга Таврійської губернії», «Весь Бердянськ та його повіт», «Пам’ятна книжка Одеського навчального округу», «Довідник про навчальні заклади Одеського навчального округу», «Пам’ятна книжка Таврійської губернії», «Довідник Таврійської губернії».

Передрукована інформація про Бердянську чоловічу гімназію зі «Звіту попечителя Одеського навчального округу про стан середніх і нижчих навчальних закладів за 1913 р.» (опублікованого в 1914 р.), «Звіту про роботи, що були виконані в 1913 р. учнями і сторонніми особами на письмових випускних іспитах з математики при чоловічих гімназіях Одеського навчального округу» (видання 1916 р.), газет «Таврійські губернські відомості», «Ізвєстія Бердянської ради робітничих, солдатських і селянських депутатів».

Наведено і витяг зі спогадів колишнього червоногвардійця Дмитра Ілліча Фістова, копія яких зберігається в приватній колекції Є.С. Денисова. У цьому витягу йдеться про події 1918 р., в яких брав участь випускник Бердянської чоловічої гімназії, син місцевого священика І.І. Семенченко, що згодом став доктором технічних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки.

Крім того, опубліковано витяг з підготовленого у 1967 р. викладачем БДПІ, кандидатом історичних наук І.І. Токаренком і переданого університету в травні 2006 р. О.І. Лобком рукопису «Нарису історії Бердянського педагогічного інституту».

Передруковано витяг з книги про Івана Антиповича (Антоновича) Єфремова. Цей колишній учень Бердянської гімназії згодом став доктором біологічних наук, всесвітньо відомим вченим-палеонтологом. Паралельно цьому він став корифеєм науково-фантастичної літератури, автором безсмертної «Туманності Андромеди» та інших улюблених мільйонами книг-бестселерів. Він винайшов нову науку про минуле – тафономію, перший у світі знайшов рештки тиранозавра і увійшов в історію ХХ ст. як один з найоригінальніших філософів-космістів та соціальних мислителів.

Нарешті, подано витяг з проведеного нами інтерв’ю із стотрирічною мешканкою Бердянська Анастасією Павлівною Баликіною, яка ще пам’ятає часи існування чоловічої гімназії.

Важливою складовою видання є ілюстрації. Більшість з них публікується вперше.

***

Матеріали опубліковані мовою оригіналу. Пунктуація наближена до норм сучасного правопису. Збережені авторська орфографія та синтаксис, за виключенням явних друкарських помилок та описок. При наведенні витягів із джерел випущені фрагменти позначаються трьома крапками в квадратних дужках. За кількома виключеннями, не змінено автентичне розміщення документів усередині справ, що дозволяє простежити динаміку документообігу, проаналізувати еволюцію розгляду поточних питань, прийняття по ним рішень.

Кожен архівний документ забезпечено заголовком і йому присвоєно порядковий номер: нумерація застосована наскрізна. У легенді, вміщеній після тексту документа, вказано назву архіву, номери фонду, опису, справи та аркушів. Збережено написання чисел і дат словами. Наявність виправлених літер, підчисток та інше, оскільки їх значна кількість, не оговорюється, крім випадків, коли це вплинуло на зміст документа. Старі кириличні літери «і», «ѣ», «θ» замінені відповідно літерами «и», «е» та «ф». Твердий знак наприкінці слів опущено.

Закінчення аркушів позначено двома косими рисками (//) в середині тексту.

Пошкодження тексту та непрочитані в тексті слова позначені трьома крапками в квадратних дужках. У посторінкових примітках при цьому зазначається, що частина тексту пошкоджена, або скільки саме слів не прочитано. Непрочитані підписи позначаються квадратними дужками, в яких курсивом написане слово «підпис».

Публікацію супроводжує науково-довідковий апарат, який включає коментарі, словник застарілих та рідковживаних слів, іменний та географічний покажчики, хронологічний перелік документів, список скорочень.

Ми щиро вдячні всім тим, хто долучився до справи створення цієї книги. Передусім, особлива подяка – ректору БДПУ В.В. Крижку, який після опублікування першого тому «Матеріалів…» не тільки не втратив зацікавленість у цьому проекті, а підтримав його з ще більшим ентузіазмом.

За багаторічну допомогу, підтримку та консультації дякуємо д.і.н., професору Запорізького національного університету А.В. Бойку. За участь в організації евристичної роботи в Одесі – д.і.н., професору Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова О.А. Бачинській.

Глибоко вдячні нашим магістрантам С. Вірьовкіній, К. Івановій, Л. Москаленко, І. Дерман, В. Коханенку, О. Коханенко, студенту Ю. Ковальову, а також викладачу БДПУ Т.П. Макаренко, яка здійснила спробу виявити матеріали з історії гімназії в архівосховищах Харкова.

За сприяння евристичній роботі сердечно дякуємо співробітникам всіх архівних, бібліотечних та музейних установ, у яких нам довелося працювати. Перш за все – директору ДАЗО О.С. Тедєєву, директору ДАОО І.І. Ніточці, заступнику директора ДАОО Л.Г. Білоусовій, завідуючій читальним залом ДАОО І.Л. Золотаренко, старшому науковому співробітнику ДААРК Н.В. Єгоровій, хранителям фондів ДААРК Л.П. Гумен, Н.В. Бондар, О.І. Леонтьєвій, Л.Ю. Євтуховій, А.А. Бурдиленко, директору Наукової бібліотеки Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова М.О. Подрєзовій, директору Бердянського краєзнавчого музею Л.Ф. Ноздріній, головному зберігачу БКМ М.В. Грабовенко, колишньому старшому науковому співробітнику БКМ Л.А. Бучній.

Окрему подяку адресуємо Є.С. Денисову, М.А. Остапенку, О.І. Лобку, які передали університету цінні для нас реліквії.

Вельми вдячні кандидату педагогічних наук, доценту Л.Я. Романовій, яка взяла на себе коректорські функції; М.В. Кузнєцовій, яка взяла участь у виконанні технічної роботи; нарешті, С.К. Акімову і М.О. Свергуну, що «мудрували» над оригінал-макетом, оформленням обкладинки та ілюстраціями.