Період незалежної України

І.І.Лиман

Початок третього виокремленого нами періоду в розвитку історіографії історії православної церкви на півдні України був зумовлений принаймні двома подіями — так званими „перебудовчими процесами” і підготовкою до відзначення 1000-річчя хрещення Русі. Вже невдовзі інтерес до церковної історії набув додаткового потужного імпульсу завдяки пожвавленню загального інтересу до минулого України, пов’язаному з проголошенням її незалежності.

На цьому етапі у кожній із трьох груп досліджень більшою чи меншою мірою спостерігається пошук нових (для вітчизняної історичної науки) методологічних підходів, і в той же час не завжди виправдане намагання повернутись до призабутих традицій історіописання часів, які передували періоду панування марксистської методології. Особливо „традиційними” у цьому плані виступають автори – представники духовенства, яке після тривалої перерви знову повертається до підготовки і публікації праць з церковної історії краю. Зміни в суспільній свідомості в напрямі „повернення до Бога” зумовили суттєве зменшення кількості робіт, що пишуться з позицій войовничого атеїзму, але в той же час не спричинили домінування праць у відверто апологетично-православному ключі; в більшості робіт проглядає шанобливо-стримане ставлення до релігійних почуттів віруючих і до самої релігії, що, разом із тим, не заважає, в цілому, матеріалістичному підходу до висвітлення фактів церковної історії.

Серед робіт, присвячених проблематиці, що нас цікавить, найбільшу підгрупу, яка налічує більше сотні позицій, становлять краєзнавчі публікації, переважно в місцевій пресі і в низці краєзнавчих збірок. У своїй більшості вони носять науково-популярний характер, далеко не завжди містячи точні посилання на джерела і літературу; серед їхніх авторів дуже великим є відсоток аматорів, які мають досить поверхневе уявлення про методи історичного дослідження і тому найчастіше наслідують методологію та стиль досліджень ХІХ – початку ХХ ст., переважно з яких ними і береться інформація. Тож такі аматорські публікації потребують особливої обережності при використанні для написання наукової праці. Як приклад плідної, хоча і далекої від вимог сучасного рівня історичної науки роботи з вивчення місцевої церковної історії можна назвати краєзнавчу діяльність херсонця Є. Горностаєва [172].

Разом із тим, науковий рівень краєзнавчих досліджень є досить нерівнозначним — у популяризаторській діяльності бере участь і чимало досвідчених фахівців-істориків, як тих, до чийого кола безпосередніх наукових інтересів входить релігійна історія, так і тих, хто працюючи переважно в іншій царині, побіжно звертається до певної події, історії храму чи біографії церковного діяча.

Значне розширення можливостей друкуватись, пов’язане з появою чисельних часописів, збірок наукових праць, записок наукових товариств, факультетів і лабораторій, із поширенням практики видавати матеріали наукових конгресів, конференцій, круглих столів, семінарів, читань, інших наукових зібрань різних рівнів, у поєднанні зі зростанням інтересу до церковної історії призвело до появи цілої низки наукових публікацій із зазначеної тематики [173].

При тому, що така багатоманітність можливостей друкуватись дозволяє апробовувати результати своїх досліджень навіть початківцям, студентам-першокурсникам, публікувати „сирі”, недостатньо осмислені і систематизовані матеріали, без належної уваги з боку наукових керівників, редакторів, відповідальних за випуски — у деяких випадках це призводить до виходу з друку псевдонаукових або „наукообразних” статей, які вводять до наукового обігу неперевірену або відверто перекручену інформацію.

Поряд зі статтями та тезами в останнє десятиліття ХХ – на початку ХХІ ст. вийшло з друку декілька монографій, які стосуються церковної історії Півдня. Найбільш „популярна” серед їх авторів тематика — минуле монастирів: побачили світ роботи В. Шавшина „Балаклавський Георгіївський монастир” [174], ігумені Серафіми „Молитовні лампади. Історія Одеських монастирів” [175], В. Тура „Кримські православні монастирі ХІХ – початку ХХ століття. Історія. Правовий стан” [176], Ю. Катуніна „Монастирі Криму в ХІХ – ХХ століттях…” [177]. Деяка інформація і про монастирі, і загалом про церковне життя краю міститься і в монографії Ю. Катуніна, присвяченій другій половині ХІХ – початку ХХ ст. [178]. Втім, помітна недостатньо впевнена орієнтація цього автора в подіях церковного життя останньої чверті XVIII – першої половини ХІХ ст. [179] Слід відмітити, що остання монографія, як і книга В. Тура, близька за змістом до тексту від-повідної кандидатської дисертації [180].

Як беззаперечно позитивний аспект більшості із згаданих монографій варто відмітити звернення їхніх авторів до неопублікованих раніше архівних джерел, а не обмеженість лише переказом фактів, які містяться в роботах ХІХ – початку ХХ ст. У той же час, навіть ті дослідники, які звертаються до історії не окремої, а кількох обителей, обрали нарисовий шлях викладення інформації, систематизуючи наявні дані, головним чином, не за проблемним принципом, але викладаючи історію спочатку одного, потім іншого монастиря. Це не дало можливості зробити належні узагальнюючі спостереження щодо розвитку монастирської мережі і тенденцій в історії чернецтва краю. Звернемо увагу і на те, що хронологічні рамки монографій виходять за верхню межу першої половини ХІХ ст., тому в багатьох випадках наголос робиться на більш пізніх подіях, стосовно яких архівні матеріали збереглись набагато краще.

У 2001 р. з’явилась книга члена Спілки письменників України і Національного союзу журналістів України Ю. Скалозуба з досить претензійною назвою „Історія Катеринославської єпархії. 1775 – 1917 роки” [181]. При безумовній важливості цього видання для популяризації церковної історії слід констатувати, що книга є компіляцією опублікованих у ХІХ – на початку ХХ ст. робіт із наведенням розлогих, часто на кілька сторінок, цитат, включеннями в текст републікацій кількох робіт попередників у повному обсязі.

У тому ж році з’явилась книжка миколаївського краєзнавця Д. Заковоротнього „Храми Миколаєва”, побудована, як і робота Ю. Скалозуба, з окремих начерків, але тут використаний уже не хронологічний, а тематичний принцип викладення [182]. Брошура Д. Заковоротнього є невеликою за обсягом, охоплює період XVIII – ХХ ст. і містить інформацію про храми різних сповідань.

Було захищено кілька кандидатських дисертацій, які тією чи іншою мірою мають відношення до теми нашого дослідження. Мова йде, крім уже згадуваних робіт Ю. Катуніна і В. Тура, про дисертації Н. Бацак [183], О. Тригуба [184], М. Абдуллаєвої [185].

Крім індивідуальних праць, побачили світ кілька колективних робіт. Так, у 1999 р. у Запоріжжі видана колективна монографія, присвячена міжконфесійним взаєминам на півдні України XVIII – ХІХ ст. [186] У 2001 р. з’явився перший випуск запланованої серії, присвяченої релігійним спорудам Одеси й Одеської області [187]. Підготовлене переважно духовними особами, видання фактично є збіркою нарисів, побудованих головним чином на вже опублікованих раніше матеріалах. Заслуговує на увагу колективна праця миколаївських авторів „Релігійні організації на Миколаївщині: історія та сучасність. Науково-популярний довідник” [188].

Стосовно вивчення історії російської церкви в цілому або ж окремих її аспектів варто відзначити, що на цій ниві переважна більшість робіт створена науковцями Російської Федерації.

Дослідження, що видавались наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр., писались переважно ще на основі тієї ж марксистської ідеології, мали атеїстичне спрямування. Яскравим прикладом праці із „розвінчувальними” мотивами при змалюванні історії чернецтва служить книга Г. Прошина „Чорне воїнство: Російський православний монастир. Легенда і билиця”, яка в переробленому вигляді була надрукована в 1988 р. [189] Зовсім з інших світоглядних і методологічних позицій написана робота Л. Андрєєвої [190]. Дослідниця розглядає взаємини церкви та російської держави на основі історичного концептуалізму. Більш традиційним з точки зору методології є монографія ростовського історика С. Римського, який на основі матеріалів „великоросійських”, уральських, сибірських і Донської єпархій вивчає ту ж зв’язку „православна церква — держава” [191].

Як і абсолютна більшість дослідників Російської Федерації, не приділяють належної уваги особливостям релігійного життя, церкви ні України, ані тим більше південноукраїнського регіону М. Нікулін [192], Ю. Кондаков [193], Є. Вішленкова [194], С. Чимаров [195]. Причому, пишучи дисертації з „вітчизняної історії”, ведучи мову про „Росію”, більшість науковців реально визначають територіальні рамки своїх досліджень кордонами не Російської Федерації, але Російської імперії.

На високу оцінку заслуговують розділи 3-го тому виданої в Києві „Історії релігії в Україні”, підготовлені В. Климовим і присвячені православ’ю у XVIII – ХІХ ст. Попри низку помилок, викликаних обмеженістю матеріалами друкованих видань і київських архівів, філософу в цілому вдалося, виходячи із задекларованого у вступі до видання україноцентристського погляду, логічно, головним чином на рівні узагальнень, змалювати релігійну ситуацію на українських землях [196].

Активізація і в Україні, і в Російській Федерації досліджень з регіональної історії знайшла вияв у появі праць з різних аспектів історії церкви на Правобережній Україні, Волині, в Сибіру, на Уралі, в інших регіонах [197], що дають деякі можливості для більш точного визначення рівня специфічності, чи, навпаки, ординарності процесів і подій релігійного життя на півдні України.

Низка робіт, в яких звернута увага на процеси в релігійному житті Російської імперії XVIII – ХІХ ст., вийшла з друку за межами колишнього Радянського Союзу [198].

Посилення загального інтересу до історії православ’я знайшло втілення і в збільшенні кількості матеріалів, які стосуються зазначеної проблематики, в роботах, присвячених іншим аспектам минулого південного регіону. Причому таке збільшення спостерігається як за відносними показниками — на духовне життя звертається все більше уваги в працях із соціально-економічної, політичної тематики, біографічних працях тощо, так і за показниками абсолютними, оскільки зростає кількість самих досліджень, які стосуються Півдня.

Таким чином, історіографія історії православної церкви на півдні України останньої чверті XVIII – середини ХІХ ст. є досить представницькою, включаючи сотні праць, присвячених як безпосередньо різним аспектам церковного минулого краю, так і релігійній історії Російської імперії, а також роботи, які, хоча і зосереджуються на „світській” проблематиці, містять деяку інформацію про церкву на Півдні. При цьому було б некоректно стверджувати, що історія православної церкви в регіоні 1775 – 1861 рр. є вже достатньо вивченою. Адже крім того, що історіографія включає роботи досить різні за своїм науковим рівнем, достовірністю наведеної в них інформації, вона в абсолютній більшості представлена працями з локальних проблем, тоді як узагальнююче дослідження з тематики, що нас цікавить, відсутнє (ми не ведемо мову про нариси й огляди). Проблемою є існування традиційної джерельної бази, грунтування досліджень на матеріалах, які вже давно введені до наукового обігу. При цьому великі масиви архівних документів із теми дослідження досі залишались неопрацьованими. З іншого боку, присутні досить великі лакуни і в тих дослідженнях, які стосуються російської церкви в цілому, окремих аспектів розвитку православ’я на теренах імперії, тож є необхідність опрацювання, систематизації і опублікованих, у першу чергу, законодавчих, джерел з історії православ’я в Російській імперії останньої чверті XVIII – середини ХІХ ст.

Посилання

172. Горностаев Е. Страницы истории православных церквей Херсона // Площадь свободы. — 1995. — 5 серпня. — С. 5; Горностаев Е. Самая древняя церковь Херсона // Гривна. — 1997. — 11 – 17 серпня. — С. 6; Горностаєв Є. Храми Херсона // Ефір. — 1997. — 13 – 19 січня. — С. 15; Горностаев Е.В. По страницам истории православных церквей Херсона. Хронологико-историческое описание. — Херсон, 1998. — 106 с. та інш.

173. Абдуллаева М.А. Церковь Иоанна Предтечи и ее роль в истории Керчи // Проблемы греческой культуры. Международная научно-практическая конференция. Материалы. — Симферополь: „Крымский Архив”, 1997. — С. 95 – 97; Абдуллаева М.А. Греческие храмы и монастыри Крыма в конце XVIII – начале ХХ века // Греция и славянский мир. Сборник научных статей. — Симферополь: „Крымский Архив”, 2002. — С. 26 – 32; Агафангел. Епископ Порфирий (Успенский) (1804 – 1885) // Сборник богословских и церковно-исторических работ преподавателей Одесской духовной семинарии. — Одесса: Одесская духовная семинария, 2000. — С. 5 – 23; Антонова И.А., Бабинов Ю.А. Слово об Иннокентии, архиепископе Херсонском и Таврическом // Крымский Архив. — 1994. — № 1. — С. 101 – 104; Антонова И.А., Марченко Л.В. Собор Святого Равноапостольного князя Владимира в Херсонесе // Крымский Архив. — 1999. — № 5. — С. 62 – 68; Бабинов Ю.А. Героизм православных священников в обороне Севастополя (1854 – 1855 гг.) // Крымский Архив. — 1997. — № 3. — С. 129 – 136; Бабинов Ю.А. Херсонесский Свято-Владимирский монастырь и раскопки древнего Херсонеса // Крымский Архив. — 1999. — № 5. — С. 38 – 43; Бельский А.В. Единоверчество и единоверческий Корсунский монастырь: возникновение, история и лица // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 75 – 87; Бельский А.В. Старообрядцы и архиепархия Юга Украины в XVIII – ХХ веках // // Культура народов Причерноморья. — 1997. — № 2. — С. 112 – 116; Буланова Н.М. Церковно-релігійні процеси на Катеринославщині в останній чверті ХVІІІ ст. // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. — Вип. 10. — 2002. — С. 26 – 31; Гавришева Е.Н. Православные храмы Севастополя — памятники Крымской войны // Крымский Архив. — 1999. — № 5. — С. 58 – 61; Гедьо А. До питання про церковний устрій маріупольських греків 80 рр. XVIII – ХІХ ст.) // Грецьке православ’я в Україні. Збірник наукових статей і матеріалів. — К.: Прайм, 2002. — С. 79 – 84; Голи-кова Л.В. „Иди во град сей и поучись у первого из братий твоих…” Православная жизнь осажденного Севастополя // Крымский Архив. — 1999. — № 5. — С. 92 – 98; Губская Т.Н. Из истории военного духовенства Херсонской губернии // Матеріали ІІ-ї Миколаївської обласної краєзнавчої конференції „Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. — Т. ІІ. Історія і культура. — Миколаїв, 1997. — С. 101 – 103; Губська Т.М. Дерев’яні церкви Херсонської губернії XVII – поч. ХІХ ст. // ІІІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція „Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. — Миколаїв: Атол, 2000. — С. 157 – 158; Губська Т.М. Військові протоієреї Миколаєва (ХІХ – поч. ХХ ст.) // ІІІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція „Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. — Миколаїв: Атол, 2000. — С. 310 – 312; Дьяконова И.А. Храм Святых Петра и Павла в Севастополе // Крымский Архив. — 1999. — № 5. — С. 54 – 57; Заковоротний Д.И. Николаевский собор Рождества Богородицы Всех Скорбящих Радости // Слов’янський світ і християнство. Четверті історико-культурологічні слов’янознавчі читання в м. Миколаєві (науково-методичний збірник). — Миколаїв, 2000. — С. 115 – 117; Казарин В.П., Андрейко Е.В., Шавшин В.Г. „К чему холодные сомненья?…” К вопросу о пребывании А.С. Пушкина в Георгиевском монастыре на мысе Фиолент // Крымский Архив. — 1999. — № 5. — С. 8 – 37; Катунин Ю.А. Херсонесский Владимирский монастырь // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 127 – 132; Крестьянников В.В. Участие иеромонахов и священников Балаклавского Георгиевского монастыря в боевых действиях Черноморского флота в первой половине ХІХ века // Проблемы религий стран Черноморско-Средиземноморского региона. Сборник научных трудов. — Севастополь — Краков, 2001. — С. 115 – 120; Крестьянников В.В. Участие иеромонахов Балаклавского Георгиевского монастыря в Крымской (Восточной) войне 1853 – 1856 гг. // Взаимоотношения религиозных конфессий в многонациональном регионе. Сборник научных трудов. — Севастополь, 2001. — С. 111 – 117; Кухар-Онышко Н.А. Стили христианской культовой архитектуры Николаева // Слов’янський світ і християнство. Четверті історико-культурологічні слов’янознавчі читання в м. Миколаєві (науково-методичний збірник). — Миколаїв, 2000. — С. 117 – 121; Литвинов П.І. Козацькі церкви Миколаївщини // Матеріали ІІ-ї Миколаївської обласної краєзнавчої конференції „Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. — Т. ІІ. Історія і культура. — Миколаїв, 1997. — С. 98 – 100; Макидонов А.В. История основания старообрядцами-единоверцами в 80-е годы 18 века поселений в Таврической области (к начальной истории Единоверия в Новороссийском крае) // Макидонов А.В. К светской и церковной истории Новороссии (XVIII – ХІХ вв.) — Запорожье: „Просвіта”, 2004. — С. 37 – 78; Мордвінцев В. Засновник Полтавської духовної семінарії // Грецьке православ’я в Україні. Збірник наукових статей і матеріалів. — К.: Прайм, 2002. — С. 93 – 95; Непомнящий А.А. Служители культа в развитии исторического краеведения Крыма. Историко-библиографический аспект // Крымский Архив. — 1999. — № 5. — С. 77 – 91; Непомнящий А.А. Церковное краеведение в Крыму и краеведческая библиография // Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. — Вип. 6. — К: друкарня НБУ ім. В. Вернадського, 2000. — С. 123 – 147; Римко А. Гимнология святителя Иннокентия (Борисова) // Сборник богословских и церковно-исторических работ преподавателей Одесской духовной семинарии. — Одесса: Одесская духовная семинария, 2000. — С. 110 – 122; Серединський О.В. До питання заселення Чорноморських адміралтейських поселень Богоявленська та Покровська заштатними церковнослужителями у кінці XVIII ст. // ІІІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція „Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. — Миколаїв: Атол, 2000. — С. 91 – 93; Сухарев М.В. Землевладение и промыслы Корсуньского Таврического монастыря в конце XVIII – XIX в. // Культура народов Причерноморья. — 1998. — № 5. — С. 446 – 448; Сухарев М.В. Экономическое положение православной церкви в Крыму в первой половине ХІХ в. // Культура народов Причерноморья. — 1998. — № 3. — С. 254 – 258; Сухарев М.В. Хозяйственная деятельность Балаклавского Георгиевского монастыря в конце XVIII – первой половине ХІХ в. // Культура народов Причерноморья. — 1998. — № 3. — С. 393 – 394; Сухарев М.В. Устройство православных монастырей в Крыму в 50-е гг. ХІХ в. // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 213 – 217; Сухарев М.В. Феодосийская епархия: образование и экономическая деятельность (1787 – 1800) // Культура народов Причерноморья. — 1997. — № 2. — С. 211 – 214; Тригуб О.П. Історія заснування Катеринославської та Херсонської єпархії (1775 – 1837) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — Вип. VІІ. — Запоріжжя: РА „Тандем – У”, 1999. — С. 105 – 116; Тригуб О.П. Головні напрями діяльності Херсонської єпархії (1775 – 1918 рр.) // Наукові праці. Т. ІІ, ІІІ. — Миколаїв: МФНаУКМА, 1999. — С. 10 – 16; Тригуб О.П. Касперівська ікона Божої Матері — культурна та духовна пам’ятка півдня України // Історія Півдня України від найдавніших часів до сучасності: проблеми національного, політичного, соціального, економічного, технічного, правового, релігійного та культурного розвитку. Збірник наукових праць.— Миколаїв – Одеса, 1999. — Ч. ІІ. — С. 60 – 68; Тригуб О.П. Відокремлення церков Таврії від Херсонської єпархії // Актуальні проблеми історії та культури України. Збірник наукових праць. — Миколаїв – Одеса, 2000. — Ч. ІІ. — С. 36 – 40; Тригуб А.П. Создание и деятельность Херсонской епархии (1775 – 1860 гг.) // Матеріали ІІ-ї Миколаївської обласної краєзнавчої конференції „Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. — Т. ІІ. Історія і культура. — Миколаїв, 1997. — С. 100 – 101; Тригуб А.П. История церквей Николаева (малоизвестные страницы конца XVIII – начала ХІХ вв.) // ІІІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція „Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. — Миколаїв: Атол, 2000. — С. 161 – 165; Тур В.Г., Столбуненко М.М. До питання про правове становище православних монастирів ХІХ ст. у Російській імперії (за архівними матеріалами Криму) // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. — Одеса, 1998. — № 4. — С. 136 – 144; Тур В.Г. Архиепископ Иннокентий и возрождение православия в Крыму // Матеріали всеукраїнської наукової конференції „350-річчя відродження української державності: минуле і сучасне”. — Вісник Університету внутрішніх справ.— Сімферополь, 1998. — Додаток до № 3 – 4. — С. 82 – 84; Хаєцький О.П. З історії будівництва Свято-Миколаївського собору в Миколаєві // Українська державність: проблеми історії, права, економіки, мовознавства, філософії, політології та культури. Збірник наукових праць. — Миколаїв — Одеса: „Тетра”, 2001. — Т. І. — С276 – 279; Шавшин В.Г. Некрополь Балаклавского Георгиевского монастыря // Крымский Архив. — 1997. — № 3. — С. 137 – 141; Шавшин В.Г. Адмирал М.П. Лазарев и Балаклавский Георгиевский монастырь // Пилигримы Крыма. Осень 98: Международная научная конференция. Материалы. — Симферополь: „Крымский Архив”, 1999. — С. 283 – 289; Шугальова І. Запорозькі традиції і тенденції змін православної церкви на півдні України в другій половині XVIII – середині ХІХ ст. // „Національна перлина Запорожжя: впровадження інноваційно-інвестиційних технологій гармонізації біоекосистеми о. Велика Хортиця”. Перший Міжнародний конгрес: Збірник тез доповідей. — Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2004. — С. 138 – 141; Яли И.А. „К тебе, с тобою и к славе твоея” // Греки Украины: история и современность. Материалы научно-практической конференции „Греки Украины: поиск и формирование национальной культуры”. 9 – 19 февраля 1991 г. — Донецк, 1991. — С. 11 – 24; Яцюк М. „Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії” як джерело до історії Грецької Православної Церкви в Україні // Грецьке православ’я в Україні. Збірник наукових статей і матеріалів. — К.: Прайм, 2002. — С. 89 – 92.

174. Шавшин В.Г. Балаклавский Георгиевский монастырь. — Симферополь: Таврия, 1994. — 160 с.

175. Серафима. Молитвенные лампады. История Одесских монастырей. — Одесса: Свято-Архангело-Михайловский монастырь, 1996. — 192 с.

176. Тур В.Г. Крымские православные монастыри ХІХ – начала ХХ века: История. Правовое положение. — Симферополь: Изд-во „Таврия–Плюс”, 1998. — 154 с.

177. Катунин Ю.А. Монастыри Крыма в ХІХ – ХХ веках (по материалам крымских архивов). — Симферополь: Культура народов Причерноморья, 2000. — 128 с.

178. Катунин Ю.А. Из истории христианства в Крыму: Таврическая епархия (вторая половина ХІХ – начало ХХ века). — Симферополь: Таврия, 1995. — 112 с.

179. Там само. — С. 14 – 15.

180. Катунін Ю.А. Історія Таврійської та Сімферопольської єпархії (друга половина ХІХ – початок ХХ століття: Автореф. дис… канд. історичних наук: 07.00.01. — Запоріжжя, 1994. — 17 с.; Тур В.Г. Православні монастирі Криму у ХІХ – на початку ХХ ст.: Автореф. дис… канд. історичних наук: 07.00.01. — К., 1999. — 20 с.

181. Скалозуб Ю.Г. Історія Катеринославської єпархії. 1775 – 1917 роки. — Дніпропетровськ: Січ, 2001. — 416 с.

182. Заковоротний Д.И. Храмы Николаева. — Николаев, 2001. — 55 с.

183. Бацак Н.І. Греки Північного Приазов’я: культурно-просвітницький розвиток (кінець XVIII – початок ХХ ст.): Автореф. дис… канд. історичних наук: 07.00.01. — К., 1999. — 20 с.

184. Тригуб О.П. Історія Херсонської єпархії (1775 – 1918 рр.).: Автореф. дис… канд. історичних наук: 07.00.01. — Донецьк, 2001. — 16 с.

185. Абдуллаєва М.А. Православні храми та монастирі Криму як осередки духовного життя грецького населення (кінець XVIII – 30-і роки ХХ ст.): Автореф. дис… канд. історичних наук: 07.00.01. — К., 2001. — 20 с.

186. Міжконфесійні взаємини на Півдні України XVIII – ХХ століття. / Бойко А.В., Ігнатуша О.М., Лиман І.І., Мільчев В.І. та ін. — Запоріжжя: РА ”Тандем – У”, 1999. — 252 с.

187. Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Кравченко, Г. Мухин, В. Петлюченко, А. Руссу, Тит (Бородин) и др. — Одесса, 2001. — Выпуск І. — 156 с.

188. Релігійні організації на Миколаївщині: історія та сучасність. Науково популярний довідник. — Миколаїв: Вид. МФ НаУКМА, 2001. — 248 с.

189. Прошин Г.Г. Черное воинство: Русский православный монастырь. Легенда и быль. — 2-е изд., доп. — М.: Политиздат, 1988. — 351 с.

190. Андреева Л.А. Религия и власть в России. Религиозные и квазирелигиозные доктрины как способ легитимизации политической власти в России. — М.: Ладомир, 2001. — 253 с.

191. Римский С.В. Православная церковь и государство в ХІХ веке. Донская епархия: от прошлого к настоящему. — Ростов н/Д: Ростовское книжное издательство (Росиздат), 1998. — 336 с.

192. Никулин М.В. Православная церковь в общественной жизни России (конец 1850-х – конец 1870-х гг.): Автореф. дис… канд. исторических наук: 07.00.02. — М., 1997. — 26 с.

193. Кондаков Ю.Е. Духовно-религиозная политика Александра І и русская православная оппозиция (1801 – 1825 гг.). — СПб.: Нестор, 1998. — 225 с.

194. Вишленкова Е. Духовная школа в России первой четверти ХІХ века. — Казань: Изд-во Казанского университета, 1998. — 184 с.

195. Чимаров С.Ю. Русская православная церковь и вооруженные силы России в 1800 – 1917 гг. — СПб.: Нестор, 1999. — 272+19 с.; Чимаров С.Ю. Русская православная церковь и религиозно-нравственное воспитание личного состава армии и флота (1800 – 1917 гг.): Автореф. дис… д-ра исторических наук: 07.00.02. — СПб., 1999. — 44 с.

196. Історія релігії в Україні: У 10-ти т. — Т. 3 Православ’я в Україні / За ред. А. Колодного, В. Климова. — К.: Український центр духовної культури, 1999. — 560 с.

197. Крижанівський О.П. Церква у соціально-економічному розвитку Правобережної України. XVIII – перша половина ХІХ ст. — К.: Вища школа, 1991. — 125 с.; Жилюк С. Російська православна церква на Волині (1793 – 1917 рр.). — Жт.: Журфонд, 1996. — 173 с.; Спінул О.В. Київський митрополичий дім у кінці XVII – XVIII століттях: Автореф. дис… канд. історичних наук: 07.00.01. — К., 1998. — 16 с.; Спінул О.В., Чиркова О.А. Органи єпархіального управління Київської митрополії у XVIII – ХІХ століттях. — К.: ТОВ „Міжнародна фінансова агенція”, 1997. — 20 с.; Зольникова Н.Д. Сибирская приходская община в XVIII веке. — Новосибирск: Наука. Сибирское отделение, 1990. — 289 с.; Мангилева А.В. Духовное сословие на Урале в первой половине ХІХ в. (на примере Пермской епархии): Автореф. дис… канд. исторических наук: 07.00.02. — Екатеринбург, 1996. — 18 с.; Пулькин М.В. Сельские приходы Олонецкой епархии во второй половине XVIII в.: Автореф. дис… кандидата исторических наук: 07.00.02. — СПб., 1995. — 18 с.

198. Batalden S.K. Printing the Bible in the Reign of Alexander І: Toward a Reinterpretation of the imperial Russian Bible Society // Church, Nation and State in Russia and Ukraine. — Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 1990. — P. 65 – 78; Andrusiewich A. Mit Rosji. Studia z dziejớw I filozofii rosyjskich elit. — Rzeszớw: wydawnictwo wyźszey szkoły pedagogiczney, 1994 — T. 1. — 266 s.; T. 2. — 353 s.