Початкова сторінка

Ігор Лиман (Бердянськ)

Персональний сайт історика України

?

№ 13 1776, жовтня 10. – Відомість про духовні правління, їхніх присутніх та приказних служителів, що переведені зі складу Київської до Слов’янської та Херсонської єпархії

Ведомость о отшедших из Киевской епархии в Славенскую и Херсонскую духовных правлениях, о присудствующих в оных, и о приказных служителях.

1. В городе Полтаве духовное протопопское правление.

В оном правлении присудствующие:

Полтавский протопоп и тамошней соборной Успенской церкви настоятель Иоаким Яновский.

Полтавский же наместник Сретенской церкви священник Матфей Колосовский.

Писарь Григорий Иванов сын Яновский.

Находящияся у письменных дел:

Евстафий Василиев сын Щитинский.

Трофим Петров сын Петровский.

Александр Иванов сын Чигировский.

2. В городе Кобеляке духовное протопопское правление.

В нем присудствующие:

Кобеляцкой протопоп и тамошней Покровской церкви настоятель Василей Могилевской.

Кобеляцкой же наместник Михайловской церкви священник Гавриил Назариев.

Находящийся у письменных дел

Иван Василиев.

3. В местечке Решетиловке духовно протопопское правление.

В оном присудствующие:

Решетиловской протопоп и тамошней Преображенской церкви настоятель Андрей Романовской. //

Решетиловской же Введенской церкви священник Леонтий Маленский.

Села Димидовки Троицкой церкви священник Михаил Горгута.

Находящийся у письменных дел

Яков Трофимов.

4. В селе Старом Кодаке духовное наместничье правление.

В оном присудствующие:

Наместник новоселицкой Троицкой церкви священник Григорий Порохня.

Оной же новоселицкой церкви священник Иаков Соколовский.

[…] [У тексті слово не прочитане.] архимандрит Михайловский

катедралний наместник игумен [Підпис]

Киевоподолской Притиско-Николский протоиерей Иаков Биелявский

кафедральный писарь иеромонах [Підпис]

РДІА, ф. 796, оп. 56, спр. 436, арк. 334 – 334 зв.

Примітки

Полтавский протопоп и тамошней соборной Успенской церкви настоятель Иоаким Яновский… – І. Яновський відіграв важливу роль у становленні Слов’янської та Херсонської єпархії. При реорганізації мережі духовних правлінь він намагався протистояти зменшенню кількості церков, підпорядкованих Полтавській протопопії, у чому Синод розгледів старання не про громадську, а про власну користь. Це не завадило Яновському стати присутнім Слов’янської духовної консисторії. Коли єпархію очолив Никифор (Феотокі), своє місце у керівництві семінарією він передав І. Яновському. Пізніше Яновський зайняв архімандритську посаду в першокласному Новгород-Сіверському монастирі.

Старокодацьке духовне намісне правління – церковна установа, створена на початку 60-х рр. XVIII ст. з метою посередництва між Київським митрополитом і Кошем. Розташовувалась у Самарчику. До компетенції правління входило: участь у процедурі заснування церков, у призначенні священнослужителів; контроль за виконанням запорозьким духовенством розпоряджень митрополита і Синоду; інформування єпархіальної влади про стан церкви і духовенства на Запорожжі; участь у розв’язанні спорів між парафіянами та духовенством. На практиці правління більше залежало від запорожців, ніж від Київського митрополита. Це зумовлювалось матеріальною залежністю правління від подаянь козаків; виконанням Кошем функції нагляду за покірністю підлеглих Старокодацькому наміснику. Крім того, головним священиком правління, “хрестовим намісником” був Григорій Іванович Порохня – колишній запорозький старшина. Старокодацьке духовне намісне правління ліквідоване в січні 1777 р.