№ 12 1776, жовтня 10. – Відомість про населені пункти, церкви, священно- та церковнослужителів, парафії, що передані зі складу Київської до Слов’янської та Херсонської єпархії
Ведомость о отшедших из Киевской епархии в Славенскую и Херсонскую городах, местечках, селах, церквах, священно и церковнослужителях, приходских дворах и так называемых бездворных хатах
| Города, местечка и села | № | В них церкви | Прото попы | Попы | Дья коны | Церков нослужи тели | Дворы | Бездвор ные хаты |
| Город Полтава | 1 | Соборная Успенская | 1 | 1 | 1 | 10 | 128 | 48 |
| 2 | Николаевская | – | 2 | 2 | 9 | 210 | 68 | |
| 3 | Воскресенская | – | 2 | 1 | 8 | 104 | 50 | |
| 4 | Преображенская | 1 | 2 | 1 | 9 | 87 | 18 | |
| 5 | Сретенская | – | 5 | 1 | 10 | 200 | 47 | |
| 6 | Рождества Богородицы | – | 1 | – | 2 | 51 | 16 | |
| Село Диканька | 1 | Рождества Христова | – | 2 | – | 4 | 132 | – |
| 2 | Иоанна Златоустаго | – | 2 | – | 3 | 132 | – | |
| 3 | Рождества Богородицы | – | 2 | – | 3 | 93 | – | |
| Село Брусей | 1 | Михайловская | – | 2 | – | 1 | 60 | 18 |
| Село Стасовцы | 1 | Покровская | – | 1 | 1 | 5 | 100 | 17 |
| Село Камянка | 1 | Васильевская | – | 1 | – | 3 | 35 | 11 |
| Село Гавронцы | 1 | Предтечевская | – | 1 | – | 3 | 109 | 11 |
| Село Петровка | 1 | Михайловская | – | 2 | – | 4 | 118 | 35 |
| Село Семяновка | 1 | Успенская | – | 3 | – | 6 | 102 | 3 |
| Село Тахтаулов | 1 | Троицкая | – | 2 | – | 3 | 63 | 6 |
| Село Осмачки | 1 | Николаевская | – | 1 | – | 3 | 75 | 5 |
| Село Жуки | 1 | Покровская | – | 1 | – | 2 | 62 | 6 |
| 2 | Георгиевская | – | 2 | – | 1 | 60 | – | |
| Село Надежда | 1 | Вери, Надежды и Любви | – | 1 | – | 4 | 81 | – |
| Село Иванчивцы | 1 | Михайловская | – | 1 | – | 2 | 60 | 40 |
| Село Малие Будища | 1 | Троицкая | – | 1 | – | 1 | 28 | 7 |
| Село Павленки | 1 | Покровская | – | 1 | – | 3 | 40 | 21 |
| Село Яковцы | 1 | Собор Богородицы | – | 3 | – | 2 | 62 | – |
| Село Крутой Берег | 1 | Петропавловская | – | 1 | – | 2 | 55 | 40 |
| Село Ковалевка | 1 | Николаевская | – | 2 | 1 | 5 | 80 | 12 |
| Деревня Трибы | 1 | Златоустовская | – | 1 | – | 1 | 12 | 39 |
| Село Искровка | 1 | Богословская | – | 1 | – | 2 | 42 | 22 |
| Село Нижние Млины | 1 | Михайловская | – | 2 | – | 4 | 142 | 67 |
| Село Локощина | 1 | Николаевская | – | 1 | – | 3 | 58 | 17 |
| Село Тагамлик | 1 | Троицкая | – | 1 | – | 2 | 30 | – |
| Село Головач | 1 | Вознесенская | – | 1 | – | 2 | 14 | 7 // |
| Село Писаревка | 1 | Воскресенская | – | 1 | – | 3 | 40 | 24 |
| Село Малиши | 1 | Тресвятителская | – | 1 | – | 2 | 30 | 8 |
| Село Козело Олшаное | 1 | Архидиакона Стефана | – | 1 | – | 3 | 59 | 8 |
| Село Федорки | 1 | Рождества Богородицы | – | 1 | – | 2 | 71 | 4 |
| Село Мачухи | 1 | Богословская | – | 2 | – | 2 | 71 | 13 |
| 2 | Покровская | – | 1 | – | 2 | 78 | 39 | |
| Село Куклинцы | 1 | Николаевская | – | 1 | – | 3 | 27 | – |
| Село Млинцы | 1 | Троецкая | – | 1 | – | 1 | 119 | 14 |
| Село Горбановка | 1 | Рождества Богородицы | – | 1 | – | 1 | 40 | – |
| Село Пушкаровка | 1 | Георгиевская | – | 1 | – | 4 | 37 | 4 |
| Село Грибы | 1 | Михайловская | – | 1 | – | 3 | 80 | 16 |
| Село Дужули | 1 | Рождества Христова | – | 2 | – | 6 | 92 | 14 |
| Село Шостаки | 1 | Параскевьевская | – | 1 | – | 1 | 15 | 16 |
| Село Супруновка | 1 | Богоявленская | – | 1 | – | 4 | 80 | 4 |
| Село Ивашки | 1 | Покровская | – | 1 | – | 4 | 116 | 15 |
| Местечко Великия Будища | 1 | Николаевская | – | 1 | – | 4 | 50 | 23 |
| 2 | Троицкая | – | 1 | – | 3 | 60 | 17 | |
| 3 | Рождества Богородицы | – | 1 | – | 3 | 68 | 25 | |
| 4 | Вознесенская | – | 2 | – | 3 | 66 | 20 | |
| 5 | Покровская | – | 2 | – | 3 | 93 | 30 | |
| Село Старыя Млины | 1 | Воздвиженская | – | 1 | – | 4 | 107 | 80 |
| Село Новыя Млины | 1 | Петропавловская | – | 1 | – | 2 | 58 | – |
| Местечко Старые Сенжары | 1 | Троицкая | – | 1 | 1 | 2 | 50 | 7 |
| 2 | Покровская | – | 2 | 1 | 3 | 66 | 18 | |
| 3 | Преображенская | – | 1 | – | 3 | 57 | 18 | |
| 4 | Михайловская | – | 1 | – | 3 | 46 | – | |
| 5 | Николаевская | – | 1 | – | 2 | 50 | 13 | |
| 6 | Успенская | – | 2 | 1 | 3 | 43 | 21 | |
| 7 | Рождества Христова | – | 1 | – | 1 | 35 | 6 | |
| Местечка Новые Сенжары | 1 | Михайловская | – | 3 | – | 2 | 54 | 40 |
| 2 | Покровская | – | 2 | – | 2 | 60 | 40 | |
| 3 | Преображенская | – | 1 | – | 2 | 57 | 35 | |
| 4 | Успенская | – | 1 | – | 2 | 50 | 16 | |
| 5 | Троицкая | – | 1 | – | 2 | 47 | – | |
| 6 | Николаевская | – | 2 | – | 3 | 60 | 35 | |
| Села Лелеховка | 1 | Георгиевская | – | 2 | – | 2 | 68 | 34 |
| Местечка Белики | 1 | Успенская | – | 1 | – | 3 | 80 | 20 |
| 2 | Николаевская | – | 2 | – | 5 | 60 | 24 // | |
| 3 | Георгиевская | – | 2 | – | 2 | 50 | – | |
| 4 | Преображенская | – | 1 | – | 4 | 64 | 37 | |
| 5 | Покровская | – | 1 | 1 | 4 | 50 | 38 | |
| 6 | Рождества Богородицы | – | 1 | – | 3 | 67 | – | |
| Села Комаровка | 1 | Михайловская | – | 1 | – | 2 | 55 | – |
| Местечко Нефороща | 1 | Преображенская | – | 1 | – | 2 | 39 | 38 |
| 2 | Николаевская | – | 2 | 1 | 4 | 70 | 23 | |
| 3 | Михайловская | – | 1 | – | 2 | 47 | 42 | |
| Местечко Маячка | 1 | Михайловская | – | 1 | – | 2 | 50 | 14 |
| 2 | Николаевская | – | 1 | – | 2 | 48 | 16 | |
| Слобода Андреевка | 1 | Андрея Первозваннаго | – | 1 | – | 2 | 21 | 11 |
| Местечко Царичанка | 1 | Покровская | – | 2 | – | 2 | 43 | 17 |
| 2 | Успенская | – | 2 | – | 3 | 89 | – | |
| 3 | Николаевская | – | 1 | – | 2 | 27 | 15 | |
| 4 | Михайловская | – | 2 | – | 3 | 34 | 60 | |
| Местечко Китай Город | 1 | Успенская | – | 1 | 1 | 3 | 56 | 22 |
| 2 | Николаевская | – | 2 | – | 2 | 70 | 24 | |
| 3 | Духовская | – | 2 | – | 4 | 77 | 37 | |
| Местечко Орел | 1 | Николаевская | – | 1 | – | 3 | 34 | 11 |
| 2 | Преображенская | – | – | – | 1 | 25 | 9 | |
| 3 | Михайловская | – | 2 | – | 1 | 41 | 10 | |
| 4 | Успенская | – | 1 | – | 3 | 44 | 9 | |
| Местечко Карловка | 1 | Успенская | – | 2 | 1 | 4 | 230 | 16 |
| Село Федоровка | 1 | Андреевская | – | 1 | – | 6 | 50 | – |
| Село Варваровка | 1 | Варваровская | – | 1 | – | 1 | 53 | 12 |
| Село Скелка | 1 | Покровская | – | 1 | – | 5 | 42 | – |
| Село Черняковка | 1 | Варваровская | – | 2 | – | 4 | 160 | – |
| Село Искровка | 1 | Благовещенская | – | 1 | – | 2 | 100 | – |
| Село Орчик | 1 | Покровская | – | 1 | – | 3 | 77 | 7 |
| Село Чутовка | 1 | Тресвятителская | – | 2 | – | 3 | 133 | – |
| Село Сторожева | 1 | Захария и Елисаветы | – | 2 | – | 3 | 87 | 7 |
| Местечко Кобеляк | 1 | Покровская | 1 | 1 | – | 3 | 45 | 22 |
| 2 | Михайловская | – | 2 | 1 | 2 | 32 | 17 | |
| 3 | Георгиевская | – | 2 | – | 4 | 45 | 60 | |
| 4 | Преображенская | – | 1 | – | 4 | 56 | 33 // | |
| 5 | Параскевьевская | – | 1 | – | 3 | 29 | – | |
| 6 | Успенская | – | 3 | – | 4 | 40 | 29 | |
| 7 | Рождества Богородицы | – | 1 | – | 2 | 29 | 11 | |
| 8 | Николаевская | – | 1 | – | 3 | 15 | 14 | |
| 9 | Троицкая | – | 1 | – | 2 | 48 | 18 | |
| Село Горешные Млины | 1 | Вознесенская | – | 1 | – | 2 | 11 | – |
| Местечко Соколка | 1 | Покровская | – | 2 | – | 3 | 42 | 18 |
| 2 | Рождества Богородицы | – | 2 | – | 3 | 32 | 11 | |
| 3 | Николаевская | – | 2 | – | 3 | 63 | 20 | |
| 4 | Богоявленская | – | 2 | 1 | 3 | 50 | 98 | |
| 5 | Богословская | – | 1 | 1 | 2 | 22 | – | |
| Село Лучки | 1 | Крестовоздвиженская | – | 1 | – | 2 | 31 | 5 |
| Местечко Кишенка | 1 | Михайловская | – | 1 | – | 2 | 40 | 25 |
| 2 | Успенская | – | 1 | – | 2 | 29 | 13 | |
| 3 | Преображенская | – | 1 | – | 2 | 20 | – | |
| 4 | Николаевская | – | 2 | – | 4 | 52 | 42 | |
| Местечко Переволочна | 1 | Воскресенская | – | 1 | – | 1 | 14 | – |
| 2 | Преображенская | – | 1 | – | 2 | 27 | – | |
| 3 | Николаевская | – | 1 | – | 2 | 24 | – | |
| 4 | Рождества Богородицы | – | 1 | – | 3 | 31 | 12 | |
| Село Ханделевка | 1 | Покровская | – | 1 | – | 3 | 26 | 36 |
| Местечко Келеберда | 1 | Преображенская | – | 2 | – | 3 | 39 | 14 |
| 2 | Николаевская | – | 1 | 1 | 3 | 58 | 18 | |
| 3 | Покровская | – | 1 | – | 2 | 42 | 11 | |
| 4 | Троицкая | – | 3 | – | 3 | 57 | 9 | |
| 5 | Рождества Богородицы | – | 1 | – | 3 | 60 | 9 | |
| 6 | Михайловская | – | 1 | – | 3 | 42 | 8 | |
| Село Пришибы | 1 | Вознесенская | – | 1 | – | 2 | 55 | 15 |
| Село Григоровка | 1 | Святаго Тимофея | 1 | 2 | – | 2 | 26 | – |
| Местечка Решетиловка | 1 | Успенская | – | 1 | 1 | 6 | 92 | 40 |
| 2 | Воведенская | – | 2 | – | 4 | 89 | – | |
| 3 | Преображенская | 1 | – | – | 3 | 77 | 17 | |
| 4 | Покровская | – | 1 | – | 3 | 52 | 45 // | |
| 5 | Михайловская | – | 1 | – | 3 | 80 | 41 | |
| 6 | Николаевская | – | 1 | – | 4 | 66 | 30 | |
| Село Демидовка | 1 | Троицкая | – | 1 | – | 2 | 30 | 46 |
| Город Кременчуг | 1 | Преображенская | 1 | 2 | 2 | 2 | 111 | 71 |
| 2 | Успенская | – | 3 | – | 4 | 70 | 60 | |
| Местечко Власовка | 1 | Преображенская | – | 1 | – | 1 | 29 | 6 |
| 2 | Рождества Богородицы | – | 2 | – | 2 | 33 | – | |
| Село Недогарки | 1 | Троицкая | – | 1 | – | 3 | 44 | 60 |
| Село Рублевка | 1 | Успенская | – | 2 | – | 4 | 50 | – |
| Село Богомоловка | 1 | Троицкая | – | 2 | – | 2 | 44 | 17 |
| Местечко Омелник | 1 | Рождества Богородицы | – | 1 | – | – | 54 | 46 |
| 2 | Николаевская | – | 1 | – | 3 | 36 | 43 | |
| 3 | Петропавловская | – | 1 | 1 | 2 | 44 | 98 | |
| Местечко Манжелея | 1 | Михайловская | – | 2 | 1 | 3 | 95 | 97 |
| Село Пески | 1 | Успенская | – | 1 | – | 1 | 68 | 25 |
| Село Демидовка | 1 | Духовская | – | 1 | – | 1 | 4 | 40 |
| Село Николаевка | 1 | Николаевская | – | 1 | – | 2 | 47 | 47 |
| Местечко Поток | 1 | Успенская | – | 2 | – | – | 72 | 46 |
| 2 | Николаевская | – | 1 | 1 | 3 | 50 | 37 | |
| Село Дмитровка | 1 | Покровская | – | 1 | – | 2 | 47 | 56 |
| Село Новоселица | 1 | Троецкая | – | 8 | 3 | 5 | 483 | 278 |
| Местечко Старой Самарь | 1 | Покровская | – | 1 | 1 | 2 | 54 | 44 |
| Село Старый Кодак | 1 | Михайловская | – | 3 | 1 | 3 | 80 | 83 |
| Село Новой Кодак | 1 | Николаевская | – | 6 | 4 | 11 | 234 | 57 |
| Село Карнауховка | 1 | Варваровская | – | 2 | – | 3 | 38 | 32 |
| Село Камянка | 1 | Рождества Богородицы | – | 2 | – | 3 | 51 | 17 |
| Село Романовка | 1 | Успенская | – | 3 | – | 2 | 69 | 12 |
| Село Камянка | 1 | Преображенская | – | 2 | 1 | 4 | 58 | 32 |
| Слобода Петриковка | 1 | Георгиевская | – | 3 | – | 3 | 203 | 110 // |
| Село Могилев | 1 | Воскресенская | – | 2 | 1 | 2 | 95 | 69 |
| Слобода Байбаковка | 1 | Николаевская | – | 1 | 1 | 2 | 103 | 26 |
| Село Гупаловка | 1 | Рождества Предтечевская | – | 1 | 1 | 2 | 59 | 24 |
| Село Котовка | 1 | Преображенская | – | 1 | – | 2 | 73 | 11 |
| Село Личков | 1 | Покровская | – | 4 | 1 | 2 | 84 | 66 |
| Село Шульговка | 1 | Вновь строится Успенская | – | 1 | – | – | 71 | – |
| Итого | ||||||||
| 173 | При оных церквах | 6 | 261 | 38 | 506 | 11369 | 4198 | |
| При монастырях | ||||||||
| При мужском Нефорощанском для живущих близ онаго людей | – | 1 | – | – | 79 | – | ||
| При приписных к Полтавскому монастырю Булановской и Олшанской пустынях для таковых же людей | – | 1 | – | 2 | 32 | 8 | ||
| При девичьем Великобудиском | – | 2 | – | – | 167 | 14 | ||
| При девичьем же Пушкаровском | – | 1 | – | – | 2 | – | ||
| Итого | – | 5 | – | 2 | 280 | 22 | ||
| А всего | 6 | 266 | 38 | 508 | 11649 | 4220 |
[…] [У тексті слово не прочитане.] архимандрит Михайловский
Киевоподолской Притиско-Николский протоиерей Иаков Биелявский
кафедральный писарь иеромонах [Підпис]
РДІА, ф. 796, оп. 56, спр. 436, арк. 330 – 332 зв.
Примітки
Полтава – нині обласний центр на р. Ворсклі. З 1648 до 1775 р. – центр Полтавського полку, з 1775 р. – повітовий центр Новоросійської губернії, з 1784 по 1796 р. – Катеринославського намісництва. В. Зуєв у 1782 р. записав, що Полтава – невелике містечко з 1000 дерев’яними і лише 2 – 3 кам’яними будинками. Станом на 1784 р. у місті нараховано 1226 купців, міщан і цехових. У 1787 р. в Полтаві налічувалось 4544 чоловіки і 4313 жінок.
Диканька – тепер районний центр Полтавської області, розташований на правому березі Ворскли за 29 км. на північ від Полтави. Відомий з середини XVII ст. Під час Рум’янцевського перепису 1767 – 1769 рр. у Диканці проживало 328 сімей, що включали 1509 осіб. У 1787 р. тут нараховано чоловіків – 2551, жінок – 2413.
Брусей – тепер село Михайлівка Диканського району Полтавської області. У 1787 р. тут мешкало 240 чоловіків і 231 жінка.
Стасовці – вірогідно, тепер село Стасі Диканського району Полтавської області, розташоване за 15 км. від Диканьки. Виникло в першій половині XVII ст. За даними Рум’янцевського перепису входило до складу першої сотні Полтавського полку. За даними 1787 р. тут нараховувалось 936 чоловіків і 874 жінки.
Кам’янка – нині село Диканського району Полтавської області. На 1787 р. в Кам’янці мешкало 250 чоловіків і 230 жінок.
Гавронці – тепер село Диканського району Полтавської області. У 1787 р. тут налічувалось 940 чоловіків і 890 жінок.
Петрівка – у 1787 р. в казенному селі Петрівці нараховувалось 853 чоловіки і 832 жінки.
Сем’янівка – тепер село Кротенки Полтавського району Полтавської області. Розташоване за 16 км. від Полтави. У 1787 р. тут налічувалось 263 чоловіки та стільки ж жінок.
Тахтаулове – нині село Полтавського району Полтавської області, за 10 км. від Полтави. Виникло в першій половині XVIII ст. Назва – татарського походження. У 1787 р. тут мешкало 929 чоловіків і 908 жінок.
Осмачки – село неподалік від Полтави. У 1787 р. в Осмачці налічувалось 312 чоловіків і 252 жінки.
Жуки – село на території сучасного Полтавського району Полтавської області. У 1787 р. тут мешкало 1162 чоловіки і 1127 жінок.
Надежда – тепер на території Диканського району Полтавської області. У 1787 р. в поміщицькому селі Надежда нараховувалось 343 чоловіки і 233 жінки.
Іванченці – село на території сучасного Полтавського району Полтавської області. У 1787 р. тут мешкало 313 чоловіків і 346 жінок.
Малі Будища – у 1787 р. в казенному селі Малі Будища нараховувалось 183 чоловіки і 154 жінки.
Павленки – село, яке тепер увійшло до території Полтави. У 1787 р. тут налічувалось чоловіків – 501, жінок – 496.
Яковці – село, землі якого тепер увійшли до складу Полтави. Станом на 1787 р. в казенному селі Яковці мешкало 215 чоловіків і 185 жінок.
Крутий Берег – нині село Полтавського району Полтавської області. У таборі біля цього села 16 – 17 червня 1709 р. відбувалась рада керівництва російських військ перед Полтавською битвою. У 1787 р. в поміщицькому селі Крутий Берег мешкало 617 чоловіків і 580 жінок.
Ковалівка – вірогідно, нині село Полтавського району Полтавської області, розташоване за 9 км. на південний схід від Полтави. Згідно з Рум’янцевським описом Ковалівка входила до складу другої сотні Полтавського полку. Згодом село було пожалуване графу К. Розумовському. Як його слобода воно згадується за ревізією 1782 р.
Триби – село розташовувалось неподалік від Полтави, на схід від неї. У 1787 р. в поміщицькому селі Триби, що належало Кочубею, нараховувалось 108 чоловіків і 106 жінок.
Іскрівка – у 1787 р. в поміщицькому селі Іскрівці Триблясній, що належало Кочубею, налічувалось 160 чоловіків і 122 жінки.
Нижні Млини – нині село Полтавського району Полтавської області. Згідно зі складеними в 1722 р. відомостями тут, як і в деяких інших приміських селах, козаками вирощувався тютюн. У 1787 р. в казенному селі Нижні Млини нараховувалось 1707 чоловіків і 1002 жінки.
Локощина – вірогідно, тепер село Лукощина Полтавського району Полтавської області.
Тагамлик – нині село Машівського району Полтавської області, розташоване на р. Тагамлик.
Головач – нині село Полтавського району Полтавської області.
Писарівка – нині село Новосанжарського району Полтавської області.
Федірки – збереглась легенда, що ніби в селі, названому пізніше Мачухи, жила зла й жорстока вдова-мачуха з пасинками. Незабаром мачуха прогнала пасинків, які оселились кожен окремо. Від їх імен ніби-то й пішли назви кількох поселень, зокрема Федірки.
Мачухи – нині село Полтавського району Полтавської області. Виникло в першій половині XVII ст. Розташоване за 12 км. на південний захід від Полтави. Заснували вихідці з Правобережної України. За даними Рум’янцевського опису входило до другої сотні Полтавського полку, тут проживав 1051 козак. Жили тут і магістратські селяни. У 1782 р. їх налічувалось 572.
Куклинці – нині село Полтавського району Полтавської області. У 1787 р. в поміщицькому селі Куклинцях, що належало генерал-фельдмаршалу Розумовському, нараховувалось 113 чоловіків і 98 жінок.
Млинці (Мильці) – тепер село Полтавського району Полтавської області, розташоване на південний захід від Полтави. У 1787 р. в казенному селі Мильці налічувалось 858 чоловіків і 784 жінки.
Горбанівка – у XVIII ст. село на околиці Полтави. На 1787 р. в казенному селі Горбанівці мешкав 171 чоловік і 153 жінки.
Пушкарівка – тепер село Полтавського району Полтавської області, розташоване поблизу Супрунівки. На 1787 р. тут мешкало 329 чоловіків і 327 жінок.
Гриби (Рибці) – тепер село Рибці Полтавського району Полтавської області, неподалік від села Кротенки. У 1787 р. в казенному селі Рибці налічувався 991 чоловік і 885 жінок.
Дужулі (Гужулі) – тепер село Гужулі Полтавського району Полтавської області, розташоване за 3 км. від Полтави. В архівних джерелах вперше згадується в XVII ст. У 1787 р. в казенному селі Гужулі налічувалось 798 чоловіків і 751 жінка.
Шостаки – нині село Полтавського району Полтавської області, поблизу Супрунівки. На 1787 р. тут мешкало 145 чоловіків і 142 жінки.
Супрунівка – нині село Полтавського району Полтавської області, розташоване за 7 км. від Полтави, в степовій частині правобережжя р. Ворскли. Виникла в першій половині XVII ст. як невеликий козацький хутір. На 1787 р. в казенному селі Супрунівці нараховувалось 593 чоловіки і 582 жінки.
Івашки – тепер село Полтавського району Полтавської області, поблизу Супрунівки. У 1787 р. в казенному селі Івашках налічувався 841 чоловік і 786 жінок.
Великі Будища – нині село Диканського району Полтавської області, розташоване на правому березі р. Ворскли, за 36 км. на північ від Полтави і за 6 км. від Диканьки. У березні – квітні 1709 р. тут розташовувалась штаб-квартира Карла ХІІ. Згідно з Рум’янцевським описом до Великобудищанської сотні належали села Великі Будища, Диканька, Нові Млини, Старі Млини, Чернечий Яр, ряд хуторів та слобод. Частину мешканців села складали монастирські селяни Великобудиського Преображенського монастиря, заснованого в Чернечому Яру в 1689 р. власником Диканьки генеральним суддею В. Кочубеєм (у 1887 р. монастир перенесено в с. Писарівщину). У 1775 р. Великобудищанську сотню приєднано до Новоросійської губернії, а з 22 січня 1784 р. Великі Будища входили до складу Полтавського повіту Катеринославського намісництва. На 1787 р. тут мешкало 2913 чоловіків і 2920 жінок.
Старі Млини – згідно з даними Рум’янцевського опису належали до Великобудищанської сотні. У 1787 р. в казенному селі Старі Млини налічувалось 735 чоловіків і 723 жінки.
Нові Млини – за Рум’янцевським описом належали до Великобудищанської сотні. Розташовувались на території сучасного Диканського району Полтавської області. На 1787 р. в казенному селі Нові Млини нараховувалось 232 чоловіки і 276 жінок.
Старі Санжари – тепер село Решетники Новосанжарського району Полтавської області, розташоване за 15 км. від Нових Санжар. “Санжари” з татарської – “брід”. У цьому місці через р. Ворсклу був брід, тут проходив чумацький шлях.
Нові Санжари – нині районний центр Полтавської області, розташований на середній течії р. Ворскли на відстані 36 км. від Полтави. У 1737 р. Нові Санжари зазнали спустошливого нападу татар, які пограбували і зруйнували церкви. У 1760 р. Нові Санжари, Кобеляки й Білики одержав у вічне й спадкове володіння граф Р. Воронцов. З 1765 р. Новосанжарська сотня входила до складу Новоросійської губернії. З 1784 р. Нові Санжари входили до Катеринославського намісництва як поселення Алексопольського повіту.
Лелехівка – село розташовувалось на правобережжі Ворскли, нижче Нових Санжарів. У 1787 р. в казенному селі Лелехівці налічувалось 923 чоловіки і 912 жінок.
Білики – нині селище міського типу Кобеляцького району Полтавської області, розташоване на правому березі р. Ворскли, за 15 км. від Кобеляк. Засноване в першій половині XVII ст. У 1760 р. разом із Кобеляками та Новими Санжарами Білики віддані у володіння графу Р. Воронцову. На 1787 р. тут нараховувалось 4053 чоловіки і 3923 жінки.
Комарівка – нині село Кобеляцького району Полтавської області.
Нехвороща (Нефороща) – нині село Нехвороща Новосанжарського району Полтавської області, розташоване на правому березі р. Орелі, за 43 км. на південний схід від Нових Санжарів. Засноване в 1673 р. переселенцями з Правобережної України. За населеним пунктом закріпилась назва р. Нехворощі, поблизу якої він виник. У 1765 р. Нехвороща в складі Царичанського повіту ввійшла до Новоросійської губернії. Через 20 років Нехворощу перейменували на Алексополь, вона стала повітовим містом. До складу Алексопольського повіту увійшли Нові Санжари, Китайгород, Маячка, Царичанка, Кишеньки. У 1800 р. населений пункт знов став називатись Нехворощею. У 1787 р. тут нараховувалось 1390 чоловіків і 1285 жінок.
Маячка – нині село Новосанжарського району Полтавської області, розташоване за 40 км. від Нових Санжарів. Засноване в 1677 р. задніпрянськими поселенцями, що втікали від турків. Назва походить від маяків, які запалювали козаки, подаючи сигнали один одному.
Андріївка – вірогідно, нині село Новосанжарського району Полтавської області.
Царичанка – нині районний центр Дніпропетровської області, розташований на правому березі р. Орелі за 78 км. від Дніпропетровська. У 1765 р. Царичанка відійшла до Новоросійської губернії, з 1775 по 1784 р. була центром повіту з воєводською канцелярією в складі Азовської губернії. Докладніше про Царичанку див.: Мицик Ю. Царичанка козацька: До 400-ліття заснування Царичанки. – К.: Генеза, 2004. – 88 с.
Китайгород – нині село Царичанського району Дніпропетровської області, розташоване на берегах р. Орелі, за 7 км. на південний захід від Царичанки. Перша згадка відноситься до 1667 р. У жовтні 1769 р. у Китайгороді відбулось повстання пікінерів. На території села збереглися замок і земляний вал, а також 2 церкви, збудовані в 1754 – 1756 рр. На 1787 р. тут нараховувавсь 1391 чоловік і 1439 жінок.
Орел (Орлик) – тепер село Кобеляцького району Полтавської області. У 1787 р. в містечку військових поселян Орлику налічувалось 1182 чоловіки і 1100 жінок.
Карлівка – тепер місто, районний центр Полтавської області, розташований на берегах р. Орчик, за 47 км. від Полтави. Карлівка заснована на початку XVIII ст. переселенцями з Правобережної України. У 40-х рр. землі Карлівки пожалувані імператрицею фельдмаршалу Карлу Мініху. У 1743 р. маєток перейшов до рук графа Розумовського. При утворенні Катеринославського намісництва Карлівка відійшла до складу Константиноградського повіту. У 1787 р. в містечку Карлівці налічувалось 1907 чоловіків і 1620 жінок.
Федорівка – нині село Карлівського району Полтавської області, розташоване на р. Орчику, за 8 км. від Карлівки. Засноване в середині XVII ст. Пізніше Федорівка перейшла у власність графа Розумовського. При утворенні Катеринославського намісництва відійшла до складу Константиноградського повіту. На 1787 р. тут нараховувалось 598 чоловіків і 534 жінки.
Варварівка – тепер – на території Карлівського району Полтавської області. Село належало графу Розумовському. При утворенні Катеринославського намісництва Варварівка відійшла до складу Константиноградського повіту. У 1787 р. у Варварівці налічувалось 368 чоловіків і 343 жінки.
Скелька – тепер село Скельки Валківського району Харківської області, розташоване неподалік від села Мельниково і від кордону Полтавської області.
Черняківка – нині село Чутівського району Полтавської області. Засноване близько 1680 р. Полтавським полковником Черняком.
Іскрівка – нині село Чутівського району Полтавської області, розташоване за 12 км. від районного центру. Засноване в другій половині XVII ст. Полтавським полковником І. Іскрою. Пізніше село належало поміщику Кочубею. При утворенні Катеринославського намісництва Іскрівка відійшла до складу Константиноградського повіту.
Орчик – тепер село Зачепилівського району Харківської області, розташоване на р. Орчику – притоці р. Орелі.
Чутівка (Чутове) – нині районний центр Полтавської області, розташований у місцевості при впадінні р. Чутівки у р. Коломак, за 50 км. від Полтави, на межі Полтавської і Харківської областей. Село належало поміщику Кочубею. При утворенні Катеринославського намісництва Чутівка відійшла до складу Константиноградського повіту. На 1787 р. тут нараховувалось 677 чоловіків і 687 жінок.
Сторожове – нині село Чутівського району Полтавської області.
Кобеляки – тепер місто, районний центр Полтавської області. Розташоване на правому березі р. Ворскли, при впадінні в неї р. Кобелячки, за 75 км. від Полтави. Поселення Кобеляки відмічене вже на картах І. Данкерта 1620 – 1636 рр., складеними за даними 1609 – 1613 рр. З 1763 р. у Кобеляках перебував штаб Дніпровського пікінерського полку та Кобеляцька рота. Після скасування полкового устрою Кобеляки в 1765 р. увійшли до Катерининської провінції Новоросійської губернії, з 1784 р. – до Катеринославського намісництва. У 1787 р. в казенному містечку Кобеляки мешкало 4978 чоловіків і 4842 жінки.
Горешні Млини – при влаштуванні в Кременчуці протопопії до неї, між іншими, зі складу протопопії Кобеляцької була переведена Вознесенська церква села Горешніх Млинів із 11 дворами. У 1787 р. в казенному селі Горешні Млини налічувалось 83 чоловіки і 84 жінки.
Соколка – нині на території Кобеляцького району Полтавської області. У 1787 р. в казенному містечку Сокольці мешкав 3131 чоловік і 2847 жінок.
Лучки – тепер село Кобеляцького району Полтавської області. При влаштуванні в Кременчуці протопопії до неї, між іншими, зі складу протопопії Кобеляцької була переведена Воздвиженська церква села Лучки з 19 дворами і 4 бездворними хатами.
Кишеньки – нині село Кобеляцького району Полтавської області, неподалік Дніпродзержинського водосховища.
Переволочна – місце, де знаходилось містечко, нині затоплене водами Дніпродзержинського водосховища. Раніше – фортеця на лівому березі Дніпра, поблизу гирла р. Ворскли. У 1660, 1663 – 1764 рр. – центр сотні Полтавського полку. Тут була зручна переправа через Дніпро. Навесні 1709 р., йдучи на розорення Січі, Переволочну знищило російське військо. В кінці червня 1709 р. після розгрому під Полтавою сюди прибули рештки шведсько-українського війська. Частина його зуміла переправитись через Дніпро до приходу російської армії, решта – капітулювала. Частину полонених тут запорожців страчено, решту відправлено до Сибіру.
Ханделеївка – нині село Вільховатка Кобеляцького району Полтавської області, розташоване на лівому березі р. Ворскли, за 31 км. від Кобеляк. Засноване наприкінці XVII ст. Перейменоване на Вільховатку в 1946 р.
Келеберда – нині село Кременчуцького району Полтавської області. У 1787 р. в казенному містечку Келеберді мешкало 2372 чоловіки і 2286 жінок.
Пришиб – нині село Кременчуцького району Полтавської області, розташоване за 32 км. від Кременчука. Село було позначене на шведських оперативних картах періоду Північної війни 1700 – 1721 рр. При влаштуванні в Кременчуці протопопії до неї, між іншими, зі складу протопопії Кобеляцької була переведена Вознесенська церква села Пришиб із 50 дворами і 14 бездворними хатами. У 1787 р. в казенному селі Пришибі нараховувався 1131 чоловік і 1077 жінок.
Григорівка – село розташовувалось на території теперішнього Глобинського району Полтавської області, на захід від Манжелії.
Решетилівка – нині районний центр Полтавської області, розташований на р. Говтві, при злитті річок Вільхової і Грузької Говтви, за 40 км. від Полтави. Письмові згадки відносяться до першої половини XVII ст. У 1709 р. тут Петром І підписано “Решетилівські статті” щодо управління Лівобережною Україною, які були спрямовані на ліквідацію залишків політичної автономії України. У 1773 р. у Решетилівській сотні було 1118 виборних козаків, 1608 підпомічників, 2654 посполитих, 773 особи різного звання. У 1786 р. Решетилівка стала власністю В. Попова. У 1787 р. тут мешкало 6253 чоловіки і 5734 жінки.
Демидівка – тепер село Решетилівського району Полтавської області, розташоване за 9 км. від Решетилівки. У 1787 р. в поміщицькому селі Демидівці мешкало 270 чоловіків і 235 жінок.
Кременчук – див. коментар до документа № 6.
Власівка – нині на території Кременчуцького району Полтавської області. При влаштуванні в Кременчуці протопопії до неї, між іншими, зі складу протопопії Сорочинської була переведена Преображенська церква містечка Власівки із 30 дворами і Різдвобогородицька церква того ж містечка з 32 дворами. У 1787 р. в казенному містечку Власівці налічувалось 468 чоловіків і 463 жінки.
Недогарки – нині село Кременчуцького району Полтавської області, розташоване за 23 км. від Кременчука. При влаштуванні в Кременчуці протопопії до неї, між іншими, зі складу протопопії Сорочинської переведена Троїцька церква села Недогарки із 46 дворами. У 1787 р. тут налічувалось 843 чоловіки і 782 жінки.
Рублівка – розташовувалась на території теперішнього Глобинського району Полтавської області, на захід від Омельника. У 1787 р. в казенному селі Рублівці налічувалось 636 чоловіків і 585 жінок.
Богомолівка – тепер село Червона Знам’янка Кременчуцького району Полтавської області, розташоване за 9 км. від Кременчука. Згадується з 1730 р. Належало до Кременчуцької сотні Миргородського полку. При влаштуванні в Кременчуці протопопії до неї, між іншими, зі складу протопопії Сорочинської була переведена Троїцька церква села Богомолівки з 43 дворами. У 1787 р. тут налічувалось 382 чоловіки і 384 жінки.
Омельник – нині село Кременчуцького району Полтавської області, розташоване на правому березі р. Псла, в долині р. Омельника, за 23 км. від Кременчука. У 1650 р. Омельник був сотенним містечком Чигиринського, в 1669 р. – Полтавського, а пізніше – Миргородського полку. Згідно з генеральним описом Лівобережної України Омельник був сотенним містечком Омельницької сотні, до якої входило близько 20 населених пунктів. З 1765 р. відійшов до Новоросійської губернії. У 1787 р. в казенному містечку Омельнику налічувалось 1648 чоловіків і 1576 жінок.
Манжелія – нині село Глобинського району Полтавської області, розташоване на правому березі р. Псла при впадінні в неї притоки Манжелійки, за 45 км. від Глобиного. Назва села – від річки, найменування якої, вірогідно, має тюркський корінь. Манжелія виникла наприкінці XVI – на початку XVII ст. У 1787 р. в казенному містечку Манжелії нараховувалось 1118 чоловіків і 1111 жінок.
Піски – засновані разом із селами Ламане, Миколаївка, Василівка, Пузикове і Бригадирівка Миргородським полковником В. Капністом. У 1787 р. в казенному селі Піски налічувалось 673 чоловіки і стільки ж жінок.
Демидівка – нині село Решетилівського району Полтавської області, розташоване за 9 км. від Решетилівки. У 1787 р. в поміщицькому селі Демидівці налічувалось 180 чоловіків і 150 жінок.
Миколаївка – у 1787 р. в поміщицькому селі лейб-гвардії прапорщика Капніста налічувалось 346 чоловіків і 298 жінок.
Потоки – нині село Кременчуцького району Полтавської області.
Дмитрівка – у 1787 р. в казенному селі Дмитрівці нараховувалось 570 чоловіків і 581 жінка.
Новоселиця (Самарчик) – давнє козацьке місто, розташоване за 29 км. на північний схід від сучасного Дніпропетровська, на березі р. Самари неподалік її гирла. Центр Самарської паланки. На початку 60-х рр. XVIIІ ст. тут влаштовано Старокодацьке духовне намісне правління. Після ліквідації Нової Січі Новоселиця відійшла спочатку до складу Азовської губернії. У 1794 р. стала повітовим центром Новомосковськом. Ще за часів Нової Січі в Самарчику закладено найвеличнішу релігійну споруду південноукраїнського реґіону – трьохпрестольний собор. Перший престол – в ім’я Святої Трійці – був освячений архієпископом Євгенієм у 1778 р., бокові – Петропавлівський та Трехсвятительський – кількома роками пізніше протопопом Г. Порохнею (колишнім Старокодацьким намісником). Храм був зведений без використанням цвяхів і мав 9 бань. У 1787 р. в Новоселиці нараховувалось 3698 чоловіків і 3098 жінок.
Стара Самара – розташовувалась на правому березі р. Самари, нижче Самарського монастиря, в 6 верстах від місця впадіння Самари в Дніпро. Нині – місто Новомосковськ Дніпропетровської області.
Старий Кодак – село Старі Кодаки нині знаходиться на території Дніпропетровського району Дніпропетровської області; в ньому збереглися рештки Кодацької фортеці. Фортеця заснована у 1635 р. на правому березі Дніпра біля першого Дніпрового порога. У 1780 р. Михайлівська церква Старого Кодака вже була спорохнявілою, і 28 вересня 1781 р. Никифор (Феотокі) видав грамоту на зведення нового храму. У 1785 р. протопоп Ф. Фомич відкрив нововлаштовану церкву.
Новий Кодак – нині район Дніпропетровська Нові Кодаки, частково – житловий масив Червоний Камінь. Запорозьке місто, що виникло на правому березі Дніпра, вище від Старого Кодака. Існувало вже в середині XVІI ст. За Нової Січі – центр Кодацької паланки. В середині XVIII ст. при соборній Миколаївській церкві Нового Кодака знаходилось 2 священики, у 1768 р. – 4, у 1770 – 5.
Карнаухівка – нині село, підпорядковане Баглійській райраді міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області. У 1737 р. на місці майбутнього села існував багатий зимівник козака Семена Карнауха. Варваринська церква в Карнаухівці закладена 18 серпня 1773 р., відкрита 29 березня 1775 р.
Кам’янське – нині місто Дніпродзержинськ Дніпропетровської області. У 1750 р. тут уже будувалась церква. У 1772 р. Кам’янська парафія нараховувала 52 двори. У 1787 р. в Кам’янському налічувалось 1182 чоловіки і 1066 жінок.
Романкове – нині підпорядковане Дніпродзержинській міськраді Дніпропетровської області. У 1774 р. за розпорядженням Новоросійської губернської канцелярії Романкове оголошене державною військовою слободою. За переписом 1782 р. у ній нараховано 1344 особи чоловічої і 1087 – жіночої статі.
Кам’янка – нині селище в межах Дніпропетровська. Відомості про козаків-лоцманів Кам’янського перевозу через Дніпро відносяться до кінця XVI ст. У 1750 р. тут уже діяла Преображенська церква. 1768 р. вона згоріла. У липні 1773 р. закладена, а 1 грудня 1777 р. освячена нова релігійна споруда. Таким чином, на час складання цієї відомості церква ще будувалась.
Петриківка (Чаплинка, Петрівка) – нині Петриківка, районний центр Дніпропетровської області. Георгіївська церква тут закладена 23 квітня 1773 р., а 22 березня 1775 р. освячена. Будувалась коштом кошового отамана П. Калнишевського. Наведені Феодосієм (Макаревським) дані про існування при Георгіївській церкві в 1775 р. 203 парафіяльних дворів і 110 бездвірних хат точно співпадають з даними цієї відомості, складеної Київською консисторією.
Могильово – нині село Царичанського району Дніпропетровської області. У 1720 р. тут уже існувала каплиця, при якій відправляли служби ченці Самарського монастиря. 12 травня 1773 р. закладена, а 26 липня 1775 р. освячена Воскресінська церква. У 1787 р. у Могильові нараховувалось 1215 чоловіків і 1310 жінок.
Бабайківка – нині село Царичанського району Дніпропетровської області. Миколаївська церква тут закладена 20 липня 1773 р., а освячена 19 березня 1777 р. Таким чином, на час складання цієї відомості церква ще споруджувалась. У січні 1777 р. в Бабайківці було нараховано 804 чоловіки та 712 жінок. У 1787 р. тут налічувалось 804 чоловіки і 799 жінок.
Гупалівка – нині село Магдалинівського району Дніпропетровської області. Розташовувалось на землях Орільської паланки навпроти Нефорощанського монастиря. Після виключення в 1771 р. з-під відома монастиря мешканці Гупалівки розпочали процедуру влаштування в себе релігійної споруди. 14 травня 1773 р. церква була закладена, а 22 серпня 1776 р. освячена. У 1787 р. тут нараховувалось 648 чоловіків і 603 жінки.
Котівка – тепер село Магдалинівського району Дніпропетровської області. Преображенська церква тут закладена 5 жовтня 1774 р.
Личкове – нині село Магдалинівського району Дніпропетровської області. Село Личкове при р. Орелі з церквою існувало вже в 1706 р. У 1737 р. церква спалена татарами. Близько 1740 р. на цьому місці влаштована каплиця, при якій постійно жив ієромонах Самарського монастиря. Покровська церква закладена 8 липня 1772 р., а освячена 10 січня 1773 р. У 1787 р. в Личковому налічувалось 539 чоловіків і 519 жінок.
Шульгівка – тепер село Царичанського району Дніпропетровської області. Успенська церква тут закладена 26 травня 1776 р., а освячена 18 березня 1777 р. Таким чином, на час складання цієї відомості церква ще споруджувалась.
Нефорощанський Успенський монастир – знаходився неподалік від Нефорощі на р. Орелі, де досі збереглися рештки монастирських земляних валів. У XVII ст. на місці монастиря стояла каплиця. 1709 р. І. Скоропадський надав ігумену монастиря Феодосію привілей на володіння млинами, озерами, луками і лісами на Орелі. Запорозькі козаки тісно спілкувались із братією Нефорощанського Успенського монастиря, який знаходився у підпорядкуванні Київському єпархіальному архієрею. Спілкувались як з духовних, так і з господарських питань.
Пустинь – усамітнений монастир або келія.
Великобудиський Преображенський монастир – влаштований генеральним суддею В. Кочубеєм у 1689 р. на місці скиту поблизу Великих Будищ над р. Ворсклою. При монастирі влаштована дерев’яна Преображенська церква. З 1672 р. монастирем керували ігумені.
Пушкарьовський Вознесенський монастир за благословенням архієпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського Лазаря збудований в Полтаві в урочищі Мазуровці в останній чверті XVII ст. Тоді за монастирською Покровською трапезною церквою названий Покровським Полтавським жіночим монастирем. Знаходився в Полтаві до 1721 р. У тому році Полтавський полковник І. Черняк своїм коштом переніс монастир на власну землю в село Пушкарьовку, на відстань в 3 версти від Полтави. Відтоді і до 1762 р. монастир називався Покровським Пушкарьовським. У 1762 р. закладена кам’яна соборна Вознесенська церква, і з того часу обитель стала йменуватись Вознесенським Пушкарьовським дівочим монастирем.