Словник застарілих та рідковживаних слів

Антрепренер – особа, що очолювала приватний театральний заклад або орендувала казенний театр.

Архієпископ – представник вищого ступеня церковної ієрархії; один з титулів єпископа.

Аршин – міра довжини, у другій половині ХІХ ст. дорівнювала 71,11870 см.

Баллатировка – голосування.

Баши-бузуки – загони турецької іррегулярної піхоти, що вербувались з найбільш войовничих народів Османської держави, переважно у Албанії та в Малій Азії. Дослівний переклад – «сорвиголова».

Беспоповці – адепти напрямку у старообрядництві, який будувався на переконанні, що на землі немає істиної церкви, таїнств, не має і не може бути священства.

Брандмауер – стіна, що зводилась поперек будинку вище даху з каміння або цегли, призначена для запобігання поширенню пожежі. Влаштовувалась як у кам’яних, так і в дерев’яних будинках.

Бригадир – військовий чин, запроваджений Петром І; посідав положення між полковником і генерал-майором.

Вакация – канікули.

Велика княжна – титул, що належав донькам, сестрам, по чоловічій лінії – і онучкам, правнучкам і праправнучкам імператора.

Верста –міра довжини. Дорівнювала 500 сажнів (1066,8 метра).

Вершок – міра довжини. 1 вершок = 1/16 аршина.

Високоурочисті дні – дні сходження на престол та коронації монарха, народження та тезоіменитства імператора, імператриці, наслідника та його дружини.

Вівтар – частина храму, призначена для священнослужителів і відокремлена від середньої частини храму високим іконостасом. У вівтарі знаходиться престол з антимінсом, хрестом, Євангелієм. У вівтарі зазвичай знаходиться і жертовник.

Відро – дометрична міра об’єму рідини, яка дорівнювала 12,3 л.

Візитаційна книга – книга, журнал для запису результатів інспекцій та вражень почесниз гостей установи.

Воздух – див. Покров.

Вокабула – іноземне слово з перекладом на рідну мову як предмет завчання при вивченні мови.

Волость – адміністративна частина повіту.

Вспомоществование – допомога.

Высочество (Високість) – титул, що присвоюється дітям імператорів та королів. У Російській імперії титул Імператорська Високість носили Наслідник Цесаревич, Великі Князі і Великі Княжни – сини, доньки, брати, сестри, а по чоловічій лінії – і всі онуки імператора.

Генварь – січень.

Генерал-ад’ютант – почесне звання наближених до монарха осіб; обирався з генералів за особистим велінням імператора, мав право на словах оголошувати височайшу волю.

Генерал-губернатор – вищий урядовий чиновник російської адміністрації на місцях, у руках якого зосереджувалася цивільна і військова влада. Підпорядковувався беспосередньо монарху.

Генерал-лейтенант – за Табелем про ранги військовий чин ІІІ класу.

Генерал-майор – за Табелем про ранги військовий чин IV класу.

Гласний – депутат, обраний представник.

Гофмаршал – за Табелем про ранги придворний чин ІІІ класу.

Губернатор – вищий урядовий чиновник адміністративно-територіальної одиниці – губернії.

Давні мови – грецька та латина.

Державна Рада – вища (до 1906 р. – законодорадча державна установа Російської імперії, створена в 1810 р. за проектом М.М. Сперанського.

Десятина – поземельна міра. Дорівнювала 2400 кв. сажень, тобто 1,09 гектара. Економічна або господарська десятина дорівнювала 3200 кв. сажень.

Дискос – одна з головних священицьких посудин, яка використовується при літургії. Являє собою невелике блюдо на підставці, на якому освячуються проскури.

Диякон – священнослужитель, представник білого духовенства, який не має духовної влади, будучи позбавлений права відпускати гріхи, не може, за деяким винятком, здійснювати таїнства, самостійно правити службу Божу.

Дійсний статський радник – за Табелем про ранги чиновник ІV класу.

Духовна академія – вищий щабель духовних навчальних закладів.

Духовник – священик православної церкви як виконавець таїнства каяття.

Его Сиятельство – титул, що в Російській імперії присвоювався всім княжим (які не мали титул Світлості) і графським родам.

Еллін – грек.

Ерцгерцог – титул австрійських принців.

Єпархія – церковно-адміністративна одиниця, підпорядкована єпархіальному архієрею.

Журфікс – прийом гостей у встановлений заздалегідь день тижня.

Закон Божий – один з основних навчальних предметів початкових і середніх навчальних закладів, що передбачав навчання догматам віри та правилам моральності, заснованим на релігійному вченні, а також прищеплення знань про богослужіння та історію релігії.

Законоучитель – викладач Закону Божого.

Земства – система місцевого загальностанового самоуправління, запроваджена в ході Земської реформи 1864 р. згідно «Положення про губернські і повітові земські установи».

Ієромонах – чернець у сані священика.

Казна (тут) – державний бюджет.

Камергер – придворний чин.

Камилавка – головний убір ченця, що носиться під клобуком; головний убір, що давався як відзнака представникам білого духовенства.

Катехізис – книга, затверджена вищою церковною владою як посібник для отримання християнами елементарних знань з питань віри. Переважно складався у формі запитань і відповідей.

Кафе-шантан (від франц. cafe – кафе, та chantant – співаючий) – кафе або ресторан, в якому демонструється музична програма розважального характеру.

Квадратний аршин – поземельна міра. 1 кв. аршин = 256 кв. верш. = 5 4/9 кв. фут. = 384 кв. дюйм = 505786,91 кв. мм.

Кисея (серпанок) – надзвичайно легка та прозора тканина полотняного переплетення.

Колезький асесор – за Табелем про ранги чиновник VІІІ класу.

Колезький радник – за Табелем про ранги чиновник VI класу.

Колезький реєстратор – за Табелем про ранги чиновник ХІV класу.

Колезький секретар – за Табелем про ранги чиновник Х класу.

Коносамент – вантажний розпис; у морській торгівлі – документ, яким шкіпер засвідчує, що отримав від відправника певний вантаж і зобов’язується доставити його адресату.

Контр-адмірал – за Табелем про ранги морський чин IV класу.

Кубічний сажень – кубічна міра. 1 куб. сажень = 27 куб. арш. 343 куб. фут.

Кубічний фут – кубічна міра. 1 куб. фут = 1728 куб. дюймів = 0,0787172 куб. арш. = 322,425 куб. верш. = 2,3 відра.

Кузина – двоюрідна сестра.

Літургія – головне з християнських богослужінь, під час якого виконуються обряди, пов’язані з таїнством причастя.

Маніфест – урочистий документ монарха, у якому він проголошував свої права, наміри, повідомляв про надзвичайну подію або про вжиття важливих заходів.

Матрікули – запис певних осіб або прибутків; список, у який вносились учні після зарахування до навчального закладу.

Метафраза – переказ, передача змісту або сенсу чогось не дослівно, а описовим способом, переважно описове перекладання вірша у прозу.

Мировий суд – запроваджений у Російській імперії в 1864 р. суд першої інстанції з кримінальних та цивільних справ.

Міщани – стан у Російській імперії, що включав різні категорії міських мешканців (ремісників, дрібних торговців, дрібних домовласників тощо). Майнові та станові права міщан були визначені Жалуваною грамотою містам 1785 р.

Молокани – секта, адепти якої заперечують православну ієрархію, чернецтво, ікони, мощі, поклоніння святим. Християнські таїнства витлумачують духовно.

Надвірний радник – за Табелем про ранги чиновник VII класу.

Обер-офіцер – нижня група офіцерських чинів, до чина капітана (в кавалерії – ротмістра) включно.

Панахида – заупокійна служба, відправа по померлих.

Передержка – перевищення (кошторису).

Плащаниця – велике, в повний зріст, зображення тіла Ісуса Христа, знятого з хреста і покладеного в гроб.

Позумент – басон, виріб, який використовується для прикрашання одягу, меблі, драпірування тощо. Може включати різні шнури, тасьму, бахрому, кисті тощо.

Покров – плати, що використовуються під час літургії. Зазвичай їх три – для потиру, для дискосу і для обох разом. Останній називається воздухом.

Полукафтан –чоловічий верхній одяг, кафтан з укороченими полами.

Помісні собори – збори єпископів та інших ієрархів однієї місцевості, самостійної (автокефальної) церкви або її окремої частини (країни, місцевості, провінції), які відбуваються для вирішення питань, що виникають в її межах стосовно віровчення, устрою, управління та дисципліни.

Посредство – посередництво.

Потир – чаша, з якої православні причащаються тіла та крові Христових.

Предместник – попередник.

Препроводить – передати.

Престол – головна частина вівтаря християнського храму.

Присовокупить – додати.

Причастя (євхаристія) – одне з головних церковних таїнств. Його здійснення складає головне християнське богослужіння – літургію. Згідно зі вченням церкви, в євхаристії хліб та вино перетворюються в тіло та кров Христа.

Причетник – член причту церкви; спільна назва всіх кліриків за виключенням священиків та дияконів.

Протоієрей – перший серед священиків при церкві. Зазвичай – настоятель храму. Проте звання протоієрея може даватись не у зв’язку з настоятельством, а як почесна особиста відзнака.

Псалми – короткі і порівняно нескладні за формою релігійні пісні та гімни.

Пуд – одиниця ваги. 1 пуд = 40 фунтів = 16,38 кг.

Регент – в православній церкві особа, яка очолює хор. Підбирає голоси для хору, навчає його, керує ним при богослужінні. Наприкінці ХІХ ст. звання регента отримували ті, хто закінчив курс регентського класу при придворній півчій капелі або у Московському синодальному училищі церковного співу.

Риза – одяг, в який священнослужителі та деякі церковнослужителі вбираються під час богослужінь. Крім того, – металеве вбрання ікон, яке залишає відкритим на образі лише лик святого та його руки.

Ризниця – місце при вівтарі, де зберігаються ризи.

Сажень – давня одиниця довжини. У другій половині ХІХ ст. 1 сажень = 7 фут. = 84 дюйм. = 840 лініям = 3 арш. = 48 вірш. = 2 метри 13 см. 3,561 мм. Сажень навкісний – міра довжини, що визначалась відстанню від п’яти лівої ноги до кінчиків пальців піднятої правої руки.

Семінарія – навчальний заклад. Основною функцією духовної семінарії є підготовка майбутніх священнослужителів до виконання службових обов’язків. Завданням учительської семінарії була підготовка викладачів початкової і середньої школи.

Синод – вищий орган духовної влади в Російській імперії, через який діяли монархи в церковному управлінні.

Скуфія – покривало для священнослужителів при відправлянні треб просто неба, в непогоду; вид нагороди священикам.

Сповідь – видима, обрядова частина таїнства каяття, що полягає в сповідуванні християнином своїх гріхів перед Богом у присутності свідка-священика.

Статс-Секретар – особистий секретар (доповідач) імператора (імператриці) в Російській імперії XVIII – початку ХІХ ст. З ХІХ ст. – почесне звання вищих сановників, що давало право особистої доповіді імператору.

Статський радник – за Табелем про ранги цивільний чин V класу.

Страсний тиждень (седмиця) – останній тиждень Великого посту, який покликаний нагадати віруючим про страждання (страсті) Ісуса Христа перед його мученицькою смертю на хресті.

Таємний радник – за Табелем про ранги цивільний чин III класу.

Тезоіменитство – іменини.

Теракота – у широкому значенні – виріб з обпаленої глини.

Титулярний радник – за Табелем про ранги цивільний чин IX класу.

Товариш міністра – заступник міністра.

Тропар – церковний спів. Вірші, що слідують за ірмосом у каноні.

Формулярний список – послужний список, головний документ службового стану кожного офіцера, чиновника військового або цивільного відомства, канцелярського служителя.

Фунт – одиниця ваги (маси). Дорівнював 0,4 кг.

Фут – лінійна міра довжини. 1 фут = 12 дюйм. = 120 лін. = 0,42857 арш. = 6,86 вірш. = 30,47944 см.

Хресні ходи – урочисте переміщення духовенства і віруючих із корогвами, іконами та іншими святинями православної церкви. Бувають звичайні, що проводяться в дні релігійних свят, і надзвичайні, які відбуваються за особливо важливих обставин.

Церковний собор – збори пастирів та вчителів церкви, що відбуваються для утвердження істин віри, для владнання церковних справ, для управління, підтримки і розвитку порядку та дисципліни.

Церковний староста (титар) – світська особа, повірений парафіян, який мав піклуватись про церковне майно і виконувати низку інших функцій при церкві.

Цесаревич – син коронованої особи.

Циркуляр – актовий документ, що виходив від певної установи або посадової особи і адресувався кільком підпорядкованим особам або установам. Зазвичай носив загальноінструктивний характер.

Шинельна – приміщення, де залишали на зберігання верхній одяг, шинелі.

Штабс-капітан – за Табелем про ранги військовий чин ІХ класу.

Шталмейстер – за Табелем про ранги придворний чин ІІІ класу.

Юнкер – звання, присвоєне нижнім чинам, які проходили курс наук у військових і юнкерських училищах.

Ям – поселення, селяни якого виконували поштову повинність і де для цього влаштовувалась станція або стан.