Словник застарілих та рідковживаних слів

Ігор Лиман, Софія Подколзіна

Архієпископ – представник вищого ступеня церковної ієрархії; один з титулів єпископа.

Архієрей – представник вищої церковної ієрархії.

Аршин – міра довжини, у другій половині ХІХ ст. дорівнювала 71,11870 см.

Безпоповці – адепти напрямку у старообрядництві, який будувався на переконанні, що на землі немає істинної церкви, таїнств, немає і не може бути священства.

Благоусмотрение – розгляд.

Благочинний – духовна посада середньої ланки. Безпосередньо контролював діяльність парафіяльного духовенства.

Верста – міра довжини. Дорівнювала 500 сажнів (1066,8 метра).

Вершок – міра довжини. 1 вершок = 1/16 аршина.

Відро – дометрична міра об’єму рідини, яка дорівнювала 12,3 л.

Генерал-ад’ютант – почесне звання наближених до монарха осіб; обирався з генералів за особистим велінням імператора, мав право на словах оголошувати височайшу волю.

Генерал-губернатор – вищий урядовий чиновник російської адміністрації на місцях, у руках якого зосереджувалася цивільна і військова влада. Підпорядковувався безпосередньо монарху.

Гільдія – один з розрядів, на які поділялось купецтво залежно від розмірів капіталу і роду торгівлі.

Голандська сажа – різновид чорної фарби.

Губернатор – вищий урядовий чиновник адміністративно-територіальної одиниці – губернії.

Державна Рада – вища (до 1906 р.) законодорадча державна установа Російської імперії, створена в 1810 р. за проектом М.М. Сперанського.

Десятина – поземельна міра. Дорівнювала 2400 кв. сажень, тобто 1,09 гектара. Економічна або господарська десятина дорівнювала 3200 кв. сажень.

Диякон – священнослужитель, представник білого духовенства, який не має духовної влади, будучи позбавлений права відпускати гріхи, не може, за деяким винятком, здійснювати таїнства, самостійно правити службу Божу.

Дійсний статський радник – за Табелем про ранги чиновник ІV класу.

Дійсний таємний радник – за Табелем про ранги чиновник ІI класу.

Дюйм – одиниця довжини, дорівнює 2,54 см.

Дячок – член причту, який не входить до церковної ієрархії, але поставлений на церковне служіння.

Его Сиятельство – титул, що в Російській імперії присвоювався всім княжим (які не мали титул Світлості) і графським родам.

Екстракт – короткий виклад справи з наведенням витягів із документів.

Єпархія – церковно-адміністративна одиниця, підпорядкована єпархіальному архієрею.

Іконостас – у церкві художньо оздоблена стіна – перегородка зі вставленими в неї іконами, що відділяє вівтар від центральної частини.

Казна (тут) – державний бюджет.

Колезький асесор – за Табелем про ранги чиновник VІІІ класу.

Консисторія – адміністративно-судова установа при єпархіальному архієреї.

Контрфорс – архітектурна деталь, вертикальна конструкція для підтримки стін.

Кубічний сажень – кубічна міра. 1 куб. сажень = 27 куб. арш. 343 куб. фут.

Літургія – головне з християнських богослужінь, під час якого виконуються обряди, пов’язані з таїнством причастя.

Мауерлат – елемент покрівлі будівлі, який являє собою бруси або колоди, викладені зверху по периметру зовнішньої стіни.

Метрична книга – публічна книга для запису народжень, вінчань і смертей.

Міщани – стан у Російській імперії, що включав різні категорії міських мешканців (ремісників, дрібних торговців, дрібних домовласників тощо). Майнові та станові права міщан були визначені Жалуваною грамотою містам 1785 р.

Молитовний будинок – особлива будівля, у якій, за відсутності церкви, дозволяється служити літургії на переносному антимінсі.

Набедреник – чотирикутний плат із зображенням хреста, який давався як перша нагорода священикам і носився при стегні з правого боку.

Надвірний радник – за Табелем про ранги чиновник VII класу.

Обер-прокурор – вища посадова особа, що очолювала Синод на правах міністра.

Обиватель – мешканець, приписаний до податної верстви.

Парафія – нижча церковно-адміністративна організація, що об’єднує віруючих, яких обслуговує причт одного храму або одна духовна особа.

Пастир – священик як керівник пастви.

Перелюб – тілесне злиття особи, яка перебуває у шлюбі, з особою сторонньою.

Підполковник – за Табелем про ранги військовий чин VII класу.

Повіт – адміністративно-територіальна одиниця у складі губернії.

Посад – передмістя, окраїна міста.

Превосходительство – титулування осіб, що мали на військовій службі чин генерал-майора чи генерал-лейтенанта, в цивільній – чин четвертого або третього класу.

Присовокупить – додати.

Пристав – начальник поліції невеликої адміністративної одиниці.

Причт – склад осіб, які служать при одній релігійній споруді. Може включати як священно-, так і церковнослужителів.

Причетник – член причту церкви; спільна назва всіх кліриків, за винятком священиків та дияконів.

Протоієрей – перший серед священиків при церкві. Зазвичай – настоятель храму. Проте звання протоієрея може даватись не у зв’язку з настоятельством, а як почесна особиста відзнака.

Пуд – одиниця ваги. 1 пуд = 40 фунтів = 16,38 кг.

Сажень – давня одиниця довжини. У другій половині ХІХ ст. 1 сажень = 7 фут. = 84 дюйм. = 840 лініям = 3 арш. = 48 вірш. = 2 метри 13 см. 3,561 мм. Сажень навкісний – міра довжини, що визначалась відстанню від п’яти лівої ноги до кінчиків пальців піднятої правої руки.

Святотатство – як майнове посягання, спрямоване на священні або освячені предмети, включає два аспекти: корисний намір і образу релігійних почуттів віруючих.

Священик (ієрей) – священнослужитель, представник білого духовенства, який має канонічне право здійснювати таїнства (крім висвячення антимінсів, освячення миро) і богослужіння.

Сенат – вищий орган управління в Росії, запроваджений Петром І 22 лютого 1711 р. З початку ХІХ ст. трансформований на вищий орган суду та нагляду.

Синод – вищий орган духовної влади в Російській імперії, через який діяли монархи в церковному управлінні.

Собор – храм, який служить місцем проведення богослужінь духовенством кількох парафій. Переважно – кафедральний храм у єпархіальному місті. Крім того, – головний храм у місті, іншому населеному пункті, храм у великому монастирі.

Список – списане з документа, копія.

Статс-секретар – особистий секретар (доповідач) імператора (імператриці) в Російській імперії XVIII – початку ХІХ ст. З ХІХ ст. – почесне звання вищих сановників, що давало право особистої доповіді імператору.

Статський радник – за Табелем про ранги цивільний чин V класу.

Стол – відділення в установі, що відало якимось відносно вузьким колом справ.

Таємний радник – за Табелем про ранги цивільний чин III класу.

Титулярний радник – за Табелем про ранги цивільний чин IX класу.

Треба – релігійний обряд, який здійснює священнослужитель на прохання віруючих. Треба, якій приписується таємнича благодатна сила, включає в себе молитви і ритуальні дії, які здійснюються в певному порядку.

Фріз – декоративний елемент у вигляді горизонтальної смуги або стрічки, що обрамляє ту чи іншу частину архітектурної споруди.

Фунт – одиниця ваги (маси). Дорівнював 0,4 кг.

Фут – лінійна міра довжини. 1 фут = 12 дюйм. = 120 лін. = 0,42857 арш. = 6,86 вірш. = 30,47944 см.

Церковний староста (титар) – світська особа, повірений парафіян, який мав піклуватись про церковне майно і виконувати низку інших функцій при церкві.

Церковнослужитель – нижча службова посада в церкві, на яку призначають не через таїнство священства, а тільки за архієрейським благословенням.

Четверть – міра об’єму сипучих тіл (1 четверть = 209,91 л.) і рідини (1 четверть = 1/4 відра = 3,08 л.).

Шалівка – тонка дошка, один з видів пиленого лісу.

Примітки

Подається за виданням: Лиман І., Подколзіна С. Поширення імперських практик взаємин держави і церкви… – Бердянськ: 2015 р., с. 112 – 115.