27.07.1883 р.
І.І. Лиман, В.М. Константінова
25 июля. Сегодня мы похоронили одного из старейших сотрудников «Одесского Вестника» Василия Константиновича Крыжановскаго. Он скончался 24 июля, в три часа пополуночи. Вечная память хорошему и полезному человеку.
Одесский Вестник. – № 164. – 27.VII.1883. – С. 2.
Примітки
…одного из старейших сотрудников «Одесского Вестника» Василия Константиновича Крыжановскаго… – Крижанівський Василь Костянтинович (1808 – 24 липня 1883 р.) – дворянин, «бердянський літописець». Народився в Гадяцькому повіті Полтавської губернії. У 1821 р. закінчив Роменське повітове училище. У 1821 р. поступив на службу до Феодосійського комерційного суду, в 1822 г. – до Феодосійського повітового суду. З 1823 р. служив писарем, пізніше – помічником секретаря при Керченській портовій митниці. У 1828 р. переміщений до канцелярії Одеського градоначальника. У 1831 р. призначений до Департаменту Зовнішньої торгівлі. У 1833 р. призначений надзирателем Маріупольської митної застави. У 1836 р. в чині титулярного радника відряджений до Бердянська для відкриття митної застави. Тоді ж за його ініціативою в Бердянську засновано богадільню. 18 червня 1840 р. за клопотанням Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора М.С. Воронцова переміщений на посаду надзирателя Бердянської митної застави. Став членом комісії зі спорудження соборної церкви. У 1842 р. призначений попечителем за приписанням в Бердянськ купців і міщан. 24 грудня 1846 р. за ініціативою М.С. Воронцова переміщений до Маріупольської митної застави надзирателем і знаходився на цій посаді до 1850 р. У 1851 р. повернувся до Бердянська. У 1853 р. звільнений зі служби. У січні 1856 р. призначений помічником письмоводителя Одеського сирітського суду, в лютому того ж року – письмоводителем Одеської лікарської управи. У 1857 р. звільнений зі служби за власним клопотанням. У 1859 р. призначений депутатом від дворян до Бердянської квартирної комісії. У наступному році призначений надзирателем Бердянського парафіяльного училища. З 1841 по 1883 р. опублікував у газеті «Одесский Вестник» більше сотні статей про Бердянськ і був визнаний одним з головніших співробітників цієї газети за весь період її існування. Вів щоденники, частина яких збереглась і є одним із найцінніших документальних комплексів з історії Бердянська. Не маючи дітей, заповідав свій сад Бердянській чоловічій гімназії, а будинок – Павлівській богадільні.