№ 57 1775, червня 18. – Витяг з ордера Г. Потьомкіна генералу П. Текелію із включенням перепису церковного майна до заходів, які слід вжити після зруйнування Нової Січі

Во исполнение высочайшаго Ея Императорскаго Величества даннаго мне повеления, коим благоугодно было вверить в диспозицию мою уничтожение Сечи Запорожской и обращение всего по ныне находящагося в оной в полезнейшее для государства употребление, нахожу я на первый случай Вашему Превосходительству предложить следующее:

Что от ныне по высочайшему Ея Императорскаго Величества повелению уничтожается название Сечи Запорожской, которую именовать во всех случаях Днепровскою провинциею, а потому впредь до высочайшаго об оной повеления и благоволите, Ваше Превосходительство, с возможною поспешностию из состоящих в команде вашей штаб офицеров, разделив их на разныя експедиции, учинить следующее:

Церковную утварь чрез надлежащих людей описав, как ту опись, так и естли найдутся в ней достойныя примечания надписи, то списав с них копии прислать ко мне. А чтоб таковою описью оной не подать соблазну к роптанию, то производить оное под видом, будто поверяется кто из служителей той церкви, чтоб узнать все ли в целости…

Бумаги князя Григория Александровича Потемкина-Таврического. Академика Н.Ф. Дубровина. Сборник военно-исторических материалов. Выпуск VІ-й. – СПб.: Военная типография (в здании Главного Штаба), 1893. – Ч. 1. – С. 36-37;

Републіковано: Козирєв В.К. Матеріали до історії адміністративного устрою Південної України (друга половина XVIII – перша половина ХІХ століття. – Запоріжжя, 1999. – С. 167.

Примітки

Текелій Петро Аврамович (1720 – 1792) – генерал-аншеф. За національністю серб, родом із Арада. До 1747 р. був на службі в Угорському королівстві, а потім вступив на російську військову службу. Брав участь у низці кампаній в Пруссії, Польщі, в російсько-турецьких війнах. У 1774 р. нагороджений орденом Святого Георгія і призначений комендантом Новоросійського краю. Під його безпосереднім керівництвом відбулось “атакування” Січі.