№ 37 1778, липня 18. – Указ хана Шагін-Гірея грецьким та вірменським священикам, старшинам та іншим особам, які перебувають у Бахчисараї щодо упередження їхнього переходу до Російської імперії
Указ в Бахчисарае находящимся греческим и армянским попам, старшинам и прочим подданным нашим народам.
Услышав, что некоторые из вас движимое и недвижимое имение и к отъезду колесницы приуготовили, сказывая, что российский двор от светлейшаго хана татарских подданных потребовал и светлейший хан будто уступил их российскому двору, которое известие нарочно налгали г. генералу и г. резиденту, что будто от них происходило и народ чрез это возмутили и безпокойствовали. Ради чего, кто сему причиною и кто выдумал налгать такия слова, безпокоить бедный народ и в такой страх привесть, повелеваем немедленно начальников сей выдумки нам представить.
Дубровин Н. Присоединение Крыма к России. Рескрипты, письма, реляции и донесения. – СПб., 1885. –Т. 2: 1778 г. – С. 562.
Примітки
Бахчисарай – тепер районний центр Автономної Республіки Крим, розташований у долині р. Чурук-Су, за 32 км. від Сімферополя. З середини XV ст. – столиця Кримського ханства. У передмісті Бахчисарая свого часу розміщувалась резиденція митрополита Ігнатія (Газадінова).
…нарочно налгали г. резиденту… – мова йде про Андрія Дмитровича Константинова, який у 1777 – 1780 рр. був російським резидентом при дворі Кримського хана і зіграв одну з провідних ролей у справі переселення християн з півострова до меж Російської імперії. Константинов народився в 1740 р. в родині кафійського грека, який за царювання Анни Іоаннівни переселився до Російської імперії. Почав службу в 1757 р. військовим перекладачем у Війську Запорозькому. З 1764 р. служив під началом Київського генерал-губернатора. З початком російсько-турецької війни 1768 – 1774 рр. був перекладачем при Другій армії, брав участь у переговорах із татарами та ногайцями. У 1775 р. як перекладач направлений на Кубань. Хоча указ про призначення Константинова на посаду резидента в Криму підписано 28 серпня 1777 р., лише в 1779 р. були врегульовані всі формальності стосовно визнання його в такому статусі ханською стороною. Указом 1780 р. резидент відкликаний з поста. Докладніше про біографію А. Константинова див.: Макидонов А.В. К светской и церковной истории Новороссии (XVIII – ХІХ вв.). – Запорожье: “Просвіта”, 2004. – С. 30 – 36.