№ 36 1778, серпня 20. – Копія указу Синоду про незадоволення прохання Слов’янського та Херсонського архієпископа Євгенія (Булгаріса) щодо переведення Святогорського Успенського монастиря до складу його єпархії

№ 35. Копия.

1778-го года августа 17-го дня. По указу Ея Императорскаго Величества Светейший Правительствующий Синод слушав репорта преосвященнаго Аггея епископа Белоградскаго на указ Святейшаго Синода о Святогорском Успенском монастыре, которой находится Слободской Украинской губернии Изюмском уезде и состоит от уезднаго города Изюма в тритцати, от Бела города и от Белевской крепости, где ныне Азовская губерния, в двухстах десяти, а от Полтавы в двухстах осмидесяти верстах, и принадлежащия к тому монастырю в разных внутри Белоградской епархии местах вотчины, как и самой оной монастырь и другия владения, по всяким случающимся делам подсудственны ведомства оной же Слободской губернии Изюмской правинции Сватолуцкому комисарскому правлению, почему и в причислении сего монастыря к Славенской епархии последовать могут прописанныя в том репорте препятствия, а сверх того и именным Ея Императорскаго Величества высочайшим указом о учреждении Славенской // епархии велено оную составить из самых тех селений, кои к Азовской и Новороссийской губерниям принадлежат; но Святогорской монастырь со всеми принадлежащими к нему вотчинами как положением, так судом и расправою состоит означенной Слабодской губернии по Изюмской правинции. Приказали: преосвященному Евгению архиепископу Славенскому о том, что означеннаго Святогорскаго монастыря за имянным Ея Императорскаго Величества о учреждении Славенской епархии указом из Слабодской губернии в другую причислить и во оную Славенскую епархию определить невозможно, дать знать указом. А для ведома и к преосвященному Белогородскому послать указ.

Подлинной подписали 20-го августа 1778-го года

Гавриил архиепископ Новгородской

Иннокентий архиепископ Псковский

Духовник протоиерей Благовещенский Иоанн

Андрей протопоп гвардии Преображенский

Обер секретарь Аполлос Наумов. Секретарь Павел Стражев

Протоколист Демид Волков. С подлинным читал канцелярист Иван Архипов.

РДІА, ф. 796, оп. 59, спр. 153, арк. 43 – 43 зв.

Примітки

Ізюм – нині місто, районний центр Харківської області, розташований за 127 км. від Харкова, на обох берегах Сіверського Дінця. У 1684 р. в Ізюмі збудований Преображенський собор, який є однією з кращих пам’яток кам’яної архітектури XVII ст. Після ліквідації полкового устрою на Слобожанщині тут була влаштована Ізюмська провінція, що входила до Слобідсько-Української губернії. Провінція поділялась на 5 комісарств. Замість Ізюмського козачого полку створений гусарський. З утворенням Харківського намісництва в 1780 р. Ізюм став повітовим центром.

Білгород – тепер обласний центр Російської Федерації, розташований на р. Сіверський Донець. Відомий з 1237 р.

Верста – давня міра довжини. Величина версти не була сталою. У різні часи мала від 500 до 1000 сажнів. Наприкінці XVIII ст. дорівнювала 500 сажнів (1066,8 метра).

…означеннаго Святогорскаго монастыря… во оную Славенскую епархию определить невозможно… – у 1783 р. Никифор (Феотокі) звернувся до Синоду з проханням причислити до його єпархії Святогорський монастир, оскільки тепер втратили силу аргументи, наведені у 1778 р. Білгородським єпископом Аггеєм: Слов’янський і Херсонський архієпископ отримав від правителя новозапровадженого Катеринославського намісництва Тутолміна повідомлення, що Святогорський Успенський монастир внаслідок зміни кордонів опинився за межами Харківського намісництва і увійшов до складу Торського повіту Азовської губернії. Проте Синод не поспішав змінити підпорядкування монастиря, очікуючи, коли дійсно відкриється Катеринославське намісництво.