Початкова сторінка

Ігор Лиман (Бердянськ)

Персональний сайт історика України

?

№ 17 1777. – Довідка про зміни в Київській, Переяславській, Воронезькій і Білгородській єпархіях кількості монастирів, церков, білого та чорного духовенства, парафій, духовних правлінь, їхніх присутніх та приказних служителів

В канцелярии Святейшаго Правительствующаго Синода по справке по присланным за 775 год ведомостям показано

В Киевской епархии
Монастырей
Мужеских 23
Приписных к монастырям пустынь 11
Девичих 12
Итого монастырей 46
Церквей
Соборных 47
Ружных 12
Приходских 1165
Домовых, при которых особливаго причта быть не положено 9
Праздных 27
Итого церквей 1260
Из оной епархии в Славенскую отошло
Монастырей мужеских 3
Пустынь 2
В них
Архимандритов 1
Игуменов 2
Иеромонахов 23
Иеродиаконов 9
Монахов и белцов на монашеской порции в надежде пострижения 42
Итого монашествующих 77 //
Девичих монастырей 2
В них
Игумений 2
Казначей 2
Монахинь 73
Итого монахинь 77
Церквей приходских 173
При них протопопов 6
Попов 266
Диаконов 38
Церковнослужителей 508
Итого священно и церковнослужителей 818
При означенных церквах приходских дворов 11649
Бездворных хат 4220
Духовных правлений 4
В них присудствующих 10
У писменных дел находящихся 6
За тем в Киевской епархии ныне осталось
Монастырей мужеских 20
Пустынь 9
Девичьих 10
Церквей 1087
А за отдачею в Переяславскую епархию ста дватцати шести церквей останется в Киевской 961
А в Переяславской будет 331 //
В Переяславской епархии в 775 году состояло
Монастырей мужеских 6
В том числе в Полше состоящих три
Девичей 1
Церквей
Соборных 13
Приходских 255
Праздных 12
Кладбищных 6
Итого церквей 286
Из оных церквей в Славенскую отошло
Соборная 1
Приходских 80
При них протопопов 2
Попов 139
Диаконов 9
Дьячков и пономарей 195
Итого священно и церковнослужителей 345
При означенных церквах приходских дворов 12387
Духовное правление 1
В нем присудствующих 3
Приказных служителей 3
А монастырей в Переяславской епархии принадлежащих до Новороссийской губернии не имеется
За исключением же означенных отошедших в Славенскую епархию церквей в Переяславской оных ныне осталось 205 //
В Воронежской епархии в 775 году состояло
Штатных монастырей мужеских
Втораго класса 1
Третьяго класса 2
На своем содержании 5
На Малороссийской земле и правах состоящих 1
В Войске Донском и на военной земле 3
Итого монастырей 12
Девичих
Третьяго класса 1
На Малороссийской земле и правах 1
Следующей к упразднению 1
Итого 3
Церквей
Соборных, кроме архиерейскаго дому 21
Ружных, соборных же городовых и при девичих монастырях 7
Приходских и безприходных 943
Домовых, при которых особливаго причта быть не положено 4
Праздных 5
Итого церквей 980
Из оных в Славенскую епархию отошло
Церквей соборных 2
Приходских 33
Итого 35
В них протопопов 3
Попов 48
Диаконов 12
Дьячков и пономарей 38
Недействителнослужащий священник 1
Итого священно и церковнослужителей 102
При означенных церквах приходских дворов 5791 //
Духовное правление 1
В нем присудствующих 2
Приказных служителей 2
Сторожей определенных из церковников 2
Приставов 2
А монастырей принадлежащих до Славенской епархии ни одного не имеется
За исключением же отошедших в Славенскую епархию тритцати пяти церквей в Воронежской епархии осталось 945
Духовных правлений 14
В Белоградской епархии в 775 году состояло
Монастырей мужеских штатных
Втораго класса 1
Третьяго класса 1
На своем содержании состоящих 5
На Малороссийском основании оставленных 9
Итого 16
Девичих
Третьяго класса 2
Заштатных 4
Итого 6
Церквей
Соборных 41
Ружных и при девичих монастырях 9
Приходских 1126
Домовых, при которых особливаго причта быть не положено 2
Праздных 14
Итого церквей 1192 //
В Славенскую епархию церквей
Соборных 1
Приходских 54
Итого 55
При них
Протопопов 3
Попов 84
Диаконов 9
Дьячков и пономарей 20
Итого священно и церковнослужителей 116
При означенных церквах приходских дворов 9394
А принадлежащих к Славенской епархии монастырей, также градских духовных правлений и во оных присудствующих и приказных служителей не имеется
За исключением отошедших в Славенскую епархию вышеозначенных пятидесяти пяти церквей в Белоградской епархии оных осталось 1137
А духовных правлений в Белоградской епархии имеется 30
А всего из четырех вышеписанных епархий Киевской, Переяславской, Воронежской и Белоградской в Славенскую епархию отошло
Монастырей мужеских и пустынь 5
Монастырских настоятелей и монашествующих с белцами 77
Девичих монастырей 2
Игуменей, казначей и монахинь 77
Церквей соборных и приходских 344
Священно и церковнослужителей 1381
Приходских дворов 39221
Бездворных хат 4220
Духовных правлений 6
В них присудствующих 15
Приказных служителей 11
Сторожей и приставов 4

РДІА, ф. 796, оп. 56, спр. 436, арк. 365 – 368.

Співвідношення соборних та парафіяльних церков, наведене в цій довідці канцелярії Синоду, не відповідає даним відомостей, надісланих із консисторії.

Ружна церква – храм, причт якого знаходився на жалуванні. У 70 – 80-х рр. XVIII ст. державна руга застосовувалась далеко не до кожного церковного причту. Сільське духовенство в цьому плані було обійдене. Влада диференційовано підходила до питання призначення руги кожній церкві, а то й кожному члену причту, не поспішаючи виділяти кошти. Фактично, отримання руги парафіяльною церквою було екстраординарним випадком. Отож, духовенство більшості міських церков не отримувало жалування, але разом з тим воно не мало і земельних ділянок, якими користувалось духовенство сільське. Основна ставка робилась на пожертви парафіян, серед яких у нечисленних містах реґіону, що служили і адміністративними центрами, зазвичай було більше заможних осіб, ніж серед мешканців інших населених пунктів.

Домова церква – влаштування домових церков допускалось як виключення для осіб, які мали особливі заслуги, і таких, що не могли відвідувати парафіяльну церкву через хворобливий стан або старість.

В том числе в Полше состоящих три… – деклароване царською владою невтручання у церковні справи Польщі з одночасним проведенням антиуніатських заходів на включених до складу імперії білоруських землях підштовхнули шляхту та католицьке духовенство до нового наступу на православних, покатоличення та спольщення населення Правобережжя, у першу чергу Київщини та Брацлавщини. Тільки в 1776 р. на Правобережжі було обернуто на унію більше 800 православних парафій. Не останню роль у цьому відіграла ліквідація запорозького козацтва, яке до того служило стримуючим фактором, знаходячись на сусідніх з Правобережною Україною землях. Одним із наслідків політичної гри Петербурга стало те, що з 1772 р. у Речі Посполитій були відсутні православні єпископи, а православна церква на її території знаходилась під духовною владою єпископа Переяславського.

На Малороссийской земле и правах состоящих… – маються на увазі монастирі, на які ще не була поширена дія “Духовного штату” від 26 лютого 1764 р.

Заштатний монастир – обитель, на яку не виділялося грошей з казни. На відміну від заштатних, штатні монастирі отримували утримання і мали у своєму складі визначене число представників чорного духовенства. Згідно з “Духовним штатом” монастирі, за деякими виключеннями, були розподілені на три класи, для кожного з яких встановлена норма штатних ченців чи черниць. У залежності від класної належності ці штатні монастирі і отримували утримання.