№ 17 1777. – Довідка про зміни в Київській, Переяславській, Воронезькій і Білгородській єпархіях кількості монастирів, церков, білого та чорного духовенства, парафій, духовних правлінь, їхніх присутніх та приказних служителів
В канцелярии Святейшаго Правительствующаго Синода по справке по присланным за 775 год ведомостям показано
В Киевской епархии | |
Монастырей | |
Мужеских | 23 |
Приписных к монастырям пустынь | 11 |
Девичих | 12 |
Итого монастырей | 46 |
Церквей | |
Соборных | 47 |
Ружных | 12 |
Приходских | 1165 |
Домовых, при которых особливаго причта быть не положено | 9 |
Праздных | 27 |
Итого церквей | 1260 |
Из оной епархии в Славенскую отошло | |
Монастырей мужеских | 3 |
Пустынь | 2 |
В них | |
Архимандритов | 1 |
Игуменов | 2 |
Иеромонахов | 23 |
Иеродиаконов | 9 |
Монахов и белцов на монашеской порции в надежде пострижения | 42 |
Итого монашествующих | 77 // |
Девичих монастырей | 2 |
В них | |
Игумений | 2 |
Казначей | 2 |
Монахинь | 73 |
Итого монахинь | 77 |
Церквей приходских | 173 |
При них протопопов | 6 |
Попов | 266 |
Диаконов | 38 |
Церковнослужителей | 508 |
Итого священно и церковнослужителей | 818 |
При означенных церквах приходских дворов | 11649 |
Бездворных хат | 4220 |
Духовных правлений | 4 |
В них присудствующих | 10 |
У писменных дел находящихся | 6 |
За тем в Киевской епархии ныне осталось | |
Монастырей мужеских | 20 |
Пустынь | 9 |
Девичьих | 10 |
Церквей | 1087 |
А за отдачею в Переяславскую епархию ста дватцати шести церквей останется в Киевской | 961 |
А в Переяславской будет | 331 // |
В Переяславской епархии в 775 году состояло | |
Монастырей мужеских | 6 |
В том числе в Полше состоящих три | |
Девичей | 1 |
Церквей | |
Соборных | 13 |
Приходских | 255 |
Праздных | 12 |
Кладбищных | 6 |
Итого церквей | 286 |
Из оных церквей в Славенскую отошло | |
Соборная | 1 |
Приходских | 80 |
При них протопопов | 2 |
Попов | 139 |
Диаконов | 9 |
Дьячков и пономарей | 195 |
Итого священно и церковнослужителей | 345 |
При означенных церквах приходских дворов | 12387 |
Духовное правление | 1 |
В нем присудствующих | 3 |
Приказных служителей | 3 |
А монастырей в Переяславской епархии принадлежащих до Новороссийской губернии не имеется | |
За исключением же означенных отошедших в Славенскую епархию церквей в Переяславской оных ныне осталось | 205 // |
В Воронежской епархии в 775 году состояло | |
Штатных монастырей мужеских | |
Втораго класса | 1 |
Третьяго класса | 2 |
На своем содержании | 5 |
На Малороссийской земле и правах состоящих | 1 |
В Войске Донском и на военной земле | 3 |
Итого монастырей | 12 |
Девичих | |
Третьяго класса | 1 |
На Малороссийской земле и правах | 1 |
Следующей к упразднению | 1 |
Итого | 3 |
Церквей | |
Соборных, кроме архиерейскаго дому | 21 |
Ружных, соборных же городовых и при девичих монастырях | 7 |
Приходских и безприходных | 943 |
Домовых, при которых особливаго причта быть не положено | 4 |
Праздных | 5 |
Итого церквей | 980 |
Из оных в Славенскую епархию отошло | |
Церквей соборных | 2 |
Приходских | 33 |
Итого | 35 |
В них протопопов | 3 |
Попов | 48 |
Диаконов | 12 |
Дьячков и пономарей | 38 |
Недействителнослужащий священник | 1 |
Итого священно и церковнослужителей | 102 |
При означенных церквах приходских дворов | 5791 // |
Духовное правление | 1 |
В нем присудствующих | 2 |
Приказных служителей | 2 |
Сторожей определенных из церковников | 2 |
Приставов | 2 |
А монастырей принадлежащих до Славенской епархии ни одного не имеется | |
За исключением же отошедших в Славенскую епархию тритцати пяти церквей в Воронежской епархии осталось | 945 |
Духовных правлений | 14 |
В Белоградской епархии в 775 году состояло | |
Монастырей мужеских штатных | |
Втораго класса | 1 |
Третьяго класса | 1 |
На своем содержании состоящих | 5 |
На Малороссийском основании оставленных | 9 |
Итого | 16 |
Девичих | |
Третьяго класса | 2 |
Заштатных | 4 |
Итого | 6 |
Церквей | |
Соборных | 41 |
Ружных и при девичих монастырях | 9 |
Приходских | 1126 |
Домовых, при которых особливаго причта быть не положено | 2 |
Праздных | 14 |
Итого церквей | 1192 // |
В Славенскую епархию церквей | |
Соборных | 1 |
Приходских | 54 |
Итого | 55 |
При них | |
Протопопов | 3 |
Попов | 84 |
Диаконов | 9 |
Дьячков и пономарей | 20 |
Итого священно и церковнослужителей | 116 |
При означенных церквах приходских дворов | 9394 |
А принадлежащих к Славенской епархии монастырей, также градских духовных правлений и во оных присудствующих и приказных служителей не имеется | |
За исключением отошедших в Славенскую епархию вышеозначенных пятидесяти пяти церквей в Белоградской епархии оных осталось | 1137 |
А духовных правлений в Белоградской епархии имеется | 30 |
А всего из четырех вышеписанных епархий Киевской, Переяславской, Воронежской и Белоградской в Славенскую епархию отошло | |
Монастырей мужеских и пустынь | 5 |
Монастырских настоятелей и монашествующих с белцами | 77 |
Девичих монастырей | 2 |
Игуменей, казначей и монахинь | 77 |
Церквей соборных и приходских | 344 |
Священно и церковнослужителей | 1381 |
Приходских дворов | 39221 |
Бездворных хат | 4220 |
Духовных правлений | 6 |
В них присудствующих | 15 |
Приказных служителей | 11 |
Сторожей и приставов | 4 |
РДІА, ф. 796, оп. 56, спр. 436, арк. 365 – 368.
Співвідношення соборних та парафіяльних церков, наведене в цій довідці канцелярії Синоду, не відповідає даним відомостей, надісланих із консисторії.
Ружна церква – храм, причт якого знаходився на жалуванні. У 70 – 80-х рр. XVIII ст. державна руга застосовувалась далеко не до кожного церковного причту. Сільське духовенство в цьому плані було обійдене. Влада диференційовано підходила до питання призначення руги кожній церкві, а то й кожному члену причту, не поспішаючи виділяти кошти. Фактично, отримання руги парафіяльною церквою було екстраординарним випадком. Отож, духовенство більшості міських церков не отримувало жалування, але разом з тим воно не мало і земельних ділянок, якими користувалось духовенство сільське. Основна ставка робилась на пожертви парафіян, серед яких у нечисленних містах реґіону, що служили і адміністративними центрами, зазвичай було більше заможних осіб, ніж серед мешканців інших населених пунктів.
Домова церква – влаштування домових церков допускалось як виключення для осіб, які мали особливі заслуги, і таких, що не могли відвідувати парафіяльну церкву через хворобливий стан або старість.
В том числе в Полше состоящих три… – деклароване царською владою невтручання у церковні справи Польщі з одночасним проведенням антиуніатських заходів на включених до складу імперії білоруських землях підштовхнули шляхту та католицьке духовенство до нового наступу на православних, покатоличення та спольщення населення Правобережжя, у першу чергу Київщини та Брацлавщини. Тільки в 1776 р. на Правобережжі було обернуто на унію більше 800 православних парафій. Не останню роль у цьому відіграла ліквідація запорозького козацтва, яке до того служило стримуючим фактором, знаходячись на сусідніх з Правобережною Україною землях. Одним із наслідків політичної гри Петербурга стало те, що з 1772 р. у Речі Посполитій були відсутні православні єпископи, а православна церква на її території знаходилась під духовною владою єпископа Переяславського.
На Малороссийской земле и правах состоящих… – маються на увазі монастирі, на які ще не була поширена дія “Духовного штату” від 26 лютого 1764 р.
Заштатний монастир – обитель, на яку не виділялося грошей з казни. На відміну від заштатних, штатні монастирі отримували утримання і мали у своєму складі визначене число представників чорного духовенства. Згідно з “Духовним штатом” монастирі, за деякими виключеннями, були розподілені на три класи, для кожного з яких встановлена норма штатних ченців чи черниць. У залежності від класної належності ці штатні монастирі і отримували утримання.