Жолтого гусарского полку
| Число | |||
| Церквей | Священно и церковнослу-жителей | Приход-ских дворов | |
| Жолтого гусарского полку | |||
| в шанце Крюковском | |||
| церковь Покрова Пресвятыя Богоматере | 27 | ||
| При ней | |||
| Священник целопарахиалный Иаков Ефимович | 1 | ||
| Дячок Данило Федоров | 1 | ||
| Пономарь Семен Шинкаренко | 1 | ||
| Ктитор Яков Павленко | 1 | ||
| Приходских дворов | 177 | ||
| В шанце Табуринском | |||
| церковь Архистратига Христаго Михайла | 28 | ||
| При ней | |||
| Священник Лев Федоров целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Священник векарный Андрей Матфеев | 2 | ||
| Дячок Петр Яковлев | 1 | ||
| Пономарь Яков Данилов | 1 | ||
| Ктитор Петр Радионов | 1 | ||
| Приходских дворов | 94 | ||
| В местечке Крылове | |||
| церковь Успения Пресвятыя Богоматере соборная | 29 | ||
| При ней | |||
| Священник Димитрий Петров половинопарахиалный первонастоятель | 1 | ||
| Священник половинопарахиалный Михаил Димитриев второнастоятель | 2 | ||
| Дячок Федор Тимофеев | 1 | ||
| Пономарь Матфей | 1 | ||
| Ктитор Давид | 1 | ||
| Приходских дворов | 100 // | ||
| В том же местечке | |||
| церковь Покрова Пресвятыя Богородицы | 30 | ||
| При ней | |||
| За умертвием настоящаго священника нет, а досматривает прихода векарный священник Дометий Иллеин | 1 | ||
| Дячок Петр Демианов | 1 | ||
| Пономарь Трохим Лутенко | 1 | ||
| Ктитор Григорий Иосифов | 1 | ||
| Приходских дворов | 105 | ||
| В шанце Камянском | |||
| церковь Преображения Господня | 31 | ||
| При ней | |||
| Священник целопарахиалный Прохор Горонович | 1 | ||
| Дячок Михайло Василиев | 1 | ||
| Пономарь Иван Подтиканий | 1 | ||
| Ктитор Алексей Кива | 1 | ||
| Приходских дворов | 83 | ||
| В шанце Земуне | |||
| Церковь Успения Пресвятыя Богоматере | 32 | ||
| При ней | |||
| Священник Василий Яблуновский целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Дячок Иеремий Григориев | 1 | ||
| Пономарь Яков Иванов | 1 | ||
| Ктитор Данило Никитин | 1 | ||
| Приходских дворов | 73 | ||
| В шанце Павлише | |||
| церковь Стретения Господня | 33 | ||
| При ней | // | ||
| Священника настоящаго нет, а досматривает прихода определенный на время священник Иосиф Марков | 1 | ||
| Дячок Кирило Алексиев | 1 | ||
| Пономарь Яков Сахаровский | 1 | ||
| Ктитор Андрей Руденко | 1 | ||
| Приходских дворов | 76 | ||
| В шанце Андрусевском | |||
| Церковь Святаго Великомученика и Победоносца Георгия | 34 | ||
| При ней | |||
| Священник половинопарахиалный Яков Григориев первонастоятель | 1 | ||
| Священник половинопарахиалный Феодор Волчанецкий второнастоятель | 2 | ||
| Дячок Евстафий Лазарев | 1 | ||
| Пономарь Илия Крикун | 1 | ||
| Ктитор Захарий Шабарын | 1 | ||
| Приходских дворов | 145 | ||
| В шанце Вершаце | |||
| Церковь Рождества Пресвятыя Богородицы | 35 | ||
| При ней | |||
| Священник Иоанн Пахолович целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Священник вакансовый Кирилл Сахневич находится в векарийской должности | 2 | ||
| Дячок Василий Пригара | 1 | ||
| Пономарь Мойсей Нещеренко | 1 | ||
| Ктитор Мойсей Волошин | 1 | ||
| Приходских дворов | 119 // | ||
| В шанце Глинском | |||
| церковь Святаго Архистратига Михайла | 36 | ||
| При ней | |||
| Наместник Жолтого гусарского полку иерей Василий Жибенский целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Диакон Алексей Прокопиев | 1 | ||
| Дячок Зеновий Пашалак | 1 | ||
| Пономарь Мартин Поддубный | 1 | ||
| Ктитор Леонтий Бондаренко | 1 | ||
| Дворов приходских | 187 | ||
| В шанце Самборе | |||
| церковь Богоявления Господня | 37 | ||
| При ней | |||
| Священник половинопарахиалный Филофей Владевич первонастоятель | 1 | ||
| Священник половинопарахиалный Иаков Ромодан второнастоятель | 2 | ||
| Дячок Федор Чернявский | 1 | ||
| Дячок Климент Стояновский | 2 | ||
| Пономарь Иаков Иванов | 1 | ||
| Пономарь Стефан Кирилов | 2 | ||
| Ктитор Иван Исааков | 1 | ||
| Дворов приходский | 243 | ||
| В шанце Дмитровском | |||
| Церковь Успения Пресвятыя Богоматере | 38 | ||
| При ней | |||
| Священник Иоанн Матвеевский половинопарахиалный первонастоятель | 1 | ||
| Священник Андрей Леветский половинопарахиалный второнастоятель | 2 | ||
| Дячок Данило Андреев | 1 | ||
| Пономарь Данило Григорьев | 1 | // | |
| Ктитор Прокоп Шерстюк | 1 | ||
| Приходских дворов | 289 | ||
| В шанце Бечий | |||
| церковь Святителя Христова Николая | 39 | ||
| При ней | |||
| Священник Стефан Назариев целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Дячок Василий Кирилов | 1 | ||
| Пономарь Давид Литвин | 1 | ||
| Ктитор Мойсей Заворотной | 1 | ||
| Приходских дворов | 95 | ||
| В шанце Вараждине | |||
| церковь Святыя Живоначалныя Тройцы | 40 | ||
| При ней | |||
| Священник целопарахиалный Василий Грушевой | 1 | ||
| Священник векарный Феодор Яковлев | 2 | ||
| Дячок Аврам Синявский | 1 | ||
| Пономарь Василий | 1 | ||
| Приходских дворов | 155 | ||
| В шанце Глоговаце | |||
| Церковь Святителя Христова Николая | 41 | ||
| При ней | |||
| За умертвием священника целопарохиалнаго Феодора Петрова настоящаго еще нет, а досматривает прихода шанца Вараждина векарный священник Феодор Яковлев | |||
| Дячок Федор Максимов | 1 | ||
| Пономарь Еремий Лукианов | 1 | ||
| Ктитор Игнат Власов | 1 | ||
| Приходских дворов | 123 // | ||
| В шанце Янове | |||
| церковь Рождество Святаго Предтечи и Крестителя Господня Иоанна | 42 | ||
| При ней | |||
| Священник Герасим Куделенский целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Священник Косма Синецкий векарный | 2 | ||
| Дячок Василий Комаровский | 1 | ||
| Пономарь Федор Трыгуб | 1 | ||
| Ктитор Естафий Кругляк | 1 | ||
| Дворов приходских | 142 | ||
| В шанце Шолмоше | |||
| церковь Святителя Христова Николая | 43 | ||
| При ней | |||
| Настоящаго священника нет, а досматривает прихода определенный на время с Полской области православный священник Иоанн Жеребецкий | 1 | ||
| Священник вакансовый Иоанн Гекалович в должности векарийской | 2 | ||
| Дячок Иван Гудим | 1 | ||
| Дячок Федор Могущий | 2 | ||
| Ктитор Максим Косенко | 1 | ||
| Дворов приходских | 111 | ||
| В государевой слободе Калантаевой | |||
| церковь Покрова Пресвятыя Богоматере | 44 | ||
| При ней | |||
| Священник целопарахиалный Георгий Рускевич | 1 | ||
| Дячок Григорий Иванов | 1 | ||
| Пономарь Семен Яковлев | 1 | ||
| Приходских дворов | 61 // | ||
| В государевой слободе Онофреевке | |||
| Церковь Преподобнаго Спиридона | 45 | ||
| При ней | |||
| Священник целопарахиалный Даниил Репчинский | 1 | ||
| Дячок Пантелеймон Андреевич | 1 | ||
| Пономарь Алексей Иванов | 1 | ||
| Ктитор Стефан | 1 | ||
| Приходских дворов | 50 | ||
| В подворье имевшего быть монастыря при слободе Уховке | |||
| церковь о двоих престолах, настоящий в честь Преображения Господня, а в приделе по левую сторону в храме Святителя Николая, в коем и служение продолжается | 46 | ||
| При ней | |||
| Настоящаго священника нет, а досматривает вакансовый священник Иоанн Угрынович | 1 | ||
| Дячок Кирилл Петров | 1 | ||
| Дячок Ефим Тимофиев | 2 | ||
| Пономарь Андрей | 1 | ||
| Ктитор Николай Назаренко | 1 | ||
| Приходских дворов | 55 | ||
| В слободе Богоявленской помещичой | |||
| Церковь в честь Богоявления Господня | 47 | ||
| При ней | |||
| Священник целопарахиалный Кондрат Федоров | 1 | ||
| Дячок Иван Козмин | 1 | ||
| Пономарь Павел Михайлов | 1 | ||
| Ктитор Харитон Швец | 1 | ||
| Приходских дворов | 49 | ||
| В слободе Васильевке помещичой | |||
| церковь Святаго Преподобноисповедника Василия Епископа Парижскаго | 48 | ||
| При ней | // | ||
| Священник Нестор Павловский целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Дячок Василий Кодратов | 1 | ||
| Пономарь Яким Тиква | 1 | ||
| Ктитор Сем Тищенко | 1 | ||
| Дворов приходских | 110 | ||
| В государевой слободе Веселом Куте | |||
| церкви еще не имеется, о устоении же оной следственное дело отослано под разсмотрение в Святейший Синод | |||
| В оной слободе приходские требы исправляет вакансовый священник Иаков Курковский | 1 | ||
| Дячок Григорий Федоров | 1 | ||
| Ктитор Данило Ткач | 1 | ||
| Приходских дворов | 129 | ||
| В государевой слободе Иванецкой | |||
| церковь Покрова Пресвятыя Богородицы | 49 | ||
| При ней | |||
| Священник Самуил Костенский целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Священник Василий Костенский векарный | 2 | ||
| Дячок Димитрий Савич Борейко | 1 | ||
| Дячок Игнат Иванов | 2 | ||
| Пономарь Мартин Стефанов | 1 | ||
| Ктитор Василь Остапенко | 1 | ||
| Дворов приходских | 128 | ||
| В слободе Семеновке помещичой | |||
| церкви еще нет, а толко приуготовление на оную делается и следствие производится, священника не имеется | |||
| Дячок Павел Несторов | 1 | ||
| Дворов приходских | 125 // | ||
Примітки
Жовтий гусарський полк (1764 – 1776) – утворений під час улаштування Новоросійської губернії шляхом реформування Пандурського піхотного полку Новосербського корпусу. Розформовано під час військової реформи 1776 р.
Крюківський шанець – знаходився на правому березі Дніпра, на території, нині затопленій водами Кременчуцького водосховища.
Табуринський шанець – знаходився на території, нині затопленій водами Кременчуцького водосховища, вище Крюківського шанця. Відоме з другої половини XVII ст. У середині XVIII ст. входив до Власівської сотні Миргородського полку. У 1787 р. тут нараховувалось 360 чоловіків і 355 жінок.
Крилов – заснований наприкінці XII ст. на правому березі Дніпра при впадінні в нього Тясмину (тепер ця територія вкрита водами Кременчуцького водосховища). 1732 р. підпорядкований Миргородському полку. 1744 р. став сотенним містечком цього полку під назвою Криловський шанець. У середині XVIII ст. на берегах Тясмину існувало два військових укріплення: старий лівобережний Крилов, що відносився до Правобережної України, і Криловський шанець, який належав до Російської імперії. 1752 р. в районі Криловського шанця почали оселятись серби з полку І. Хорвата. Штаб одного з полків – Пандурського (піхотного) – розмістився тут. За свідченням академіка Гільденштедта, 1774 р. правобережний Крилов мав 1 тис. дворів, 2 церкви і був одним із найважливіших торговельних центрів провінції. Станом на 1787 р. у містечку Крилові налічувалось 1912 чоловіків і 1473 жінки. Докладніше про церкви Крилова (Новогеоргіївська) див.: Шахов В. К описанию православных приходов заштатного города Новогеоргиевска, Александрийского уезда // Прибавления к Херсонским епархиальным ведомостям. – 1893 – 1894.
Каменський шанець (пізніше – казенне село). У 1787 р. тут нараховувалось 318 осіб чоловічої і 290 – жіночої статі.
Земун – нині село Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області. Розташоване на правому березі Дніпра при впадінні в нього р. Омельничка, за 16 км. від Онуфріївки. Засноване козаками Полтавського полку в 20-х рр. XVIII ст., і тоді відоме під назвою Плахтіївка. У 1752 р. включене до складу гусарського полку І. Хорвата, змінивши назву на Земун. 1764 р. стало шанцем, у якому розміщувалась рота Жовтого гусарського полку. На початку 80-х рр. XVIII ст. у селі що знову називалося Плахтіївкою, мешкало 717 державних селян, з них 372 чоловіки і 345 жінок. У 1787 р. тут налічувалось 378 чоловіків і 360 жінок.
Павлиш – тепер селище міського типу Онуфріївського району Кіровоградської області, розташоване в долині р. Омельничка, за 7 км. на захід від районного центру. Засноване на початку XVII ст. під назвою Бутівка. 1752 р. з утворенням Нової Сербії в Бутівці розмістилась 5-а рота Пандурського піхотного полку. У 1782 р. село нараховувало 338 чоловіків та 292 жінки. Того року утворено Павлиський поселенський округ Крюківського повіту Новоросійської губернії.
Андрусівський шанець – тепер село Велика Андрусівка Світловодського району Кіровоградської області. Розташоване на правому березі Кременчуцького водосховища, за 26 км. від Світловодська. У середині XVII ст. тут був зимівник запорожця Андруся. З утворенням Нової Сербії в Андрусівці побудували форпост Чонград, в якому після реорганізації Нової Сербії розмістили одну з рот Жовтого гусарського полку. У 1787 р. в Чонграді мешкало 395 чоловіків і 354 жінки.
Вершац – розташовувався на північному кордоні Нової Сербії, на захід від Крилова. Як і останній, свого часу входив до складу Жовтого гусарського полку. У 1787 р. казенне село Вершац нараховувало 567 чоловіків і 573 жінки.
Глинський шанець – зараз Глинськ Світловодського району Кіровоградської області. Входив до складу Миргородського полку, згодом тут розташувалась рота Жовтого гусарського полку. У 1787 р. казенне село, в яке був перетворений шанець, налічувало 338 осіб чоловічої і 346 осіб жіночої статі.
Самбор – нині село Диківка Знам’янського району Кіровоградської області, розташоване на березі р. Інгульця, за 25 км. від Знам’янки. До 1784 р. – Дика, Самбор. Вперше згадується у 1742 р. Тут розташовувався хутір сотника Миргородського козачого полку Дика. У 1787 р. в казенному селі Самборі було нараховано 697 осіб чоловічої і 724 – жіночої статі.
Священник половинопарахиалный Филофей Владевич первонастоятель… – Ф. Владевич брав участь ще в організації в 50-х рр. переселення сербів до Російської імперії, за що півроку провів у турецькій в’язниці, служив при чорногорських ескадронах, у 1760 р. був призначений до Македонського гусарського полку, при переформуванні якого вважався вже священиком Жовтого гусарського полку. Разом з ним брав участь у походах російсько-турецької війни, у подіях, пов’язаних із “знищенням колишньої Січі”, інших походах, поки полк не був розформований на Македонський і Далмацький. З цього часу Владевич уже знаходився у складі саме Далмацького гусарського полку. Невтомний полковий священик і на початку 90-х рр. брав участь у бойових походах: за участь у штурмі Ізмаїла він був нагороджений хрестом і тисячею крб.
Дмитрівський шанець – нині село Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області, розташоване в долині р. Інгульця, за 10 км. на північний схід від Знам’янки. Заснований в 30-х рр. XVIII ст. у 1736 р. зруйнований татарами. 1752 р. тут розташувалась 17-а рота гусарського полку. Після ліквідації Нової Сербії жителі переведені на становище державних селян. У 1787 р. в містечку Дмитрівці нараховувалось 1112 чоловіків та 1166 жінок.
Бечий шанець (Бечея, Беча, Бечка) – тепер територія міста Олександрія Кіровоградської області. Із заснуванням Нової Сербії тут розмістили солдатів Пандурського полку. Пізніше тут розміщувалась 12-а рота Жовтого гусарського полку. 1784 р. поселення перетворене на повітове місто і назване Олександрійськом, а згодом – Олександрією.
Вараждин – тепер село Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області, розташоване на лівому березі р. Інгульця за 10 км. від Олександрії. У 40-х рр. XVIII ст. запорозький козак Протопоп мав тут зимівник. З утворенням Нової Сербії тут розмістилась 13-а рота Пандурського полку, і Протопопівку перейменовано на Вараждин (Вараджин). З 1764 р. він – шанець Жовтого гусарського полку. У 1787 р. тут нараховано чоловіків – 251, жінок – 242.
Шанець Глоговац – розташовувався між Самбором і Павлишем. Як і більшість інших шанців, пізніше був перетворений на казенне село. У 1787 р. тут нараховувалось 402 чоловіки і 331 жінка.
Янів – з 1945 р. – село Іванівка Світловодського району Кіровоградської області; розташоване за 61 км. на південний захід від районного центру. Засноване у 1750 р. переселенцями з півночі України. Наявність дерев’яної однопрестольної церкви на честь Різдва Іоанна Предтечі у 15-й роті шанці Яновському зафіксована у відомості про церкви Єлизаветградської протопопії за вересень 1774 р. У 1787 р. в колишньому шанці, а пізніше казенному селі Яніві було нараховано 376 чоловіків і 342 жінки.
Шолмош – шанець Жовтого гусарського полку, розташований на півночі колишньої Нової Сербії. Наявність дерев’яної однопрестольної Миколаївської церкви в 16-й роті шанці Шолмоші зафіксована у відомості про церкви Єлизаветградської протопопії за вересень 1774 р.
Калантаївка – розташовувалась на правому березі Дніпра, нижче Крилова і вище Табуринського шанця. У 1787 р. тут нараховувалось 455 чоловіків і 423 жінки.
Польська область (Польська Україна) – назва в документах Правобережної України, що в 1667 – 1793 рр. входила до складу Речі Посполитої.
Онофріївка (Онуфріївка) – тепер районний центр Кіровоградської області, розташований на р. Сухому Омельничку, за 119 км. від Кіровограда. Поселення засноване на початку XVII ст. запорожцями; тут розташовувався зимівник козака Онуфрієнка. 1752 р. увійшла до складу Нової Сербії. Пізніше стала власністю Хорвата. У 70-х рр. XVIII ст. її придбав землевласник М. Камбурлей.
В подворье имевшего быть монастыря при слободе Уховке… – під час облаштування Нової Сербії І. Хорватом було зроблене подання про влаштування монастиря, після чого листування з приводу цього проекту тривало аж до 1766 р., поки Комісія з церковного майна не прийняла рішення, що “монастирю в Новій Сербії бути потреби не передбачається”. Реально влаштоване було тільки монастирське подвір’я.
Богоявленська – нині село Олександрівка Олександрійського району Кіровоградської області. Засноване в середині XVIII ст.
Василівка – наявність у слободі Василівці дерев’яної однопрестольної церкви в ім’я Василія, єпископа Паризького, зафіксована у відомості про церкви Єлизаветградської протопопії за вересень 1774 р.
Веселий Кут – розташовувався біля верхів’я р. Інгулець, на схід від шанцю Федвар. У 1787 р. в казенному селі Веселий Кут налічувалось 286 чоловіків і 255 жінок.
Іванецька – слобода. У 1772 р. Покровська церква нововлаштованої слободи Іванецької належала до відомства Новомиргородського духовного правління. При ній тоді знаходився священик Самуїл Костенський, який отримав ставлену грамоту в 1768 р. У 1787 р. в казенному селі Іванецькому нараховувалось 863 чоловіки і 876 жінок.