Молдавского гусарского полку
| Число | |||
| Церквей | Священно и церковнослу-жителей | Приход-ских дворов | |
| Молдавского гусарского полку | |||
| 1-й роты в шанце Павловском | |||
| церковь во имя Святаго Великомученика и Победоносца Георгия | |||
| 72 | |||
| При ней | |||
| Наместник иерей Андрей Зенковский целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Дячок Иван Писаренко | 1 | ||
| Пономарь Григорий Мойсенко | 1 | ||
| Ктитор Павел Кадкул | 1 | ||
| Приходских дворов | 154 | ||
| В 2-й роте Виске | |||
| церковь в честь Преображения Господня | 73 | ||
| При ней | |||
| Священник Даниил Евстратиевич целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Дячок Григорий Павлов | 1 | ||
| Пономарь Еремий | 1 | ||
| Ктитор Павел Даренко | 1 | ||
| Приходских дворов | 102 | ||
| В 3-й роте Пещанобротской | |||
| церкви еще не выстроено, жителям тамошным приходские требы исправляет //тоя роты священник Захарий Кисляченко | 1 | ||
| При нем | |||
| Дячок Андрей Диченко | 1 | ||
| Пономарь Яков Цувцура | 1 | ||
| Ктитор Стефан Чабар | 1 | ||
| Приходских дворов | 113 | ||
| В 4-й роте Черноташлицкой | |||
| церкви еще не выстроено, жителям тамошным приходские требы исправляет тоя роты священник Тимофей Лукианов | 1 | ||
| При нем | |||
| Дячок Савва | 1 | ||
| Пономарь Семен Гордеев | 1 | ||
| Ктитор Василь Рыбак | 1 | ||
| Дворов приходский | 56 | ||
| В 5-й роте Терновке | |||
| церковь во имя Святителя Христова Николая | 74 | ||
| При ней | |||
| Священник Андрей Угорчич векарный | 1 | ||
| Дячок Алексей Маркович | 1 | ||
| Пономарь Лукиан | 1 | ||
| Ктитор Илия Серенко | 1 | ||
| Дворов приходских | 150 | ||
| В 6-й роте Ингулской | |||
| церковь в честь Святия Живоначалныя Тройцы | 75 | ||
| При ней | |||
| Священник Поликарп Лебедь целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Дячок Иван Тимофеев | 1 | ||
| Пономарь Михайло Крыша | 1 | // | |
| Ктитор Андрей Догрык | 1 | ||
| Дворов приходских | 166 | ||
| В 7-й роте Добрянке | |||
| церковь в честь Рождества Пресвятыя Богоматере | 76 | ||
| При ней | |||
| Священник Иоанн Леветский целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Дячок Федор Андреев | 1 | ||
| Пономарь Павел | 1 | ||
| Ктитор Андрей Шумило | 1 | ||
| Дворов приходских | 220 | ||
| В 8-й роте Синюхинобротской | |||
| церкви еще не выстроено, жителям тамошним приходские требы исправляет тоя роты священник Симен Александров | 1 | ||
| Дячок Яков Леветский | 1 | ||
| Пономарь Иван Динда | 1 | ||
| Ктитор Петр | 1 | ||
| Дворов приходских | 114 | ||
| В 9-й роте Липняжке | |||
| церковь в честь Успения Пресвятыя Богоматере | 77 | ||
| При ней | |||
| Священник Иоанн Улевич целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Дячок Нестер Дмитриев | 1 | ||
| Пономарь Степан Степанов | 1 | ||
| Ктитор Андрей Иванов | 1 | ||
| Приходский дворов | 82 // | ||
| В 10-й роте Плетеноташлицкой | |||
| церковь во имя Святителя Христова Николая | 78 | ||
| При ней | |||
| Священник Феодор Методовский целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Дячок Антон Василиев | 1 | ||
| Пономарь Иван | 1 | ||
| Ктитор Григорий Солкул | 1 | ||
| Приходских дворов | 107 | ||
| В 11-й роте Лисогорской | |||
| церкви еще не выстроено. Жителям тамошным приходские требы исправляет тоя роты священник целопарахиалный Петр Зубрецкий | 1 | ||
| При нем | |||
| Дячок Яков Крутинский | 1 | ||
| Пономарь Семен | 1 | ||
| Приходских дворов | 126 | ||
| В 12-й роте Сухоташлицкой | |||
| церкви не имеется, в оной священник целопарахиалный настоятель Стефан Леветский | 1 | ||
| Дячок Иван Леветский | 1 | ||
| Ктитор Иван Велга | 1 | ||
| Приходских дворов | 91 | ||
| В 13-й роте Тишковке | |||
| Церковь в честь Покрова Пресвятыя Богородицы | 79 | ||
| При ней | |||
| Священник Ирадион Зеновеев целопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Дячок Федор Федоров | 1 | ||
| Пономарь Яков | 1 | ||
| Ктитор Андрей | 1 | ||
| Приходских дворов | 108 // | ||
| В 14-й роте Грузкой | |||
| церковь в честь Покрова Пресвятыя Богогматере | 80 | ||
| При ней | |||
| Священник Василий Данилов половинопарахиалный настоятель | 1 | ||
| Священник половинопарахиалный настоятель Иоанн Ксенович | 2 | ||
| Дячок Матфей Могилиов | 1 | ||
| Ктитор Иван Глива | 1 | ||
| Ктитор Софроний Григориев | 2 | ||
| Приходских дворов | 189 | ||
| В 15-й роте Масловой | |||
| церкви еще не выстроено. Жителям тамошным приходские требы исправляет тоя роты священник Феодосий Якубович | 1 | ||
| При нем | |||
| Дячок Алексей Стефанов | 1 | ||
| Приходских дворов | 160 | ||
| В шанце Екатеринском | |||
| Церковь походная в честь Святыя Великомученицы Варвары | 81 | ||
| При ней | |||
| Священник Григорий Михайлов Лабенский определен за целопарахиалнаго настоятеля | |||
| 1 | |||
| Дячок Мартин Иванов | 1 | ||
| Дячок Федор Михайлов | 2 | ||
| Пономарь Константин Федоров | 1 | ||
| Ктитор Василий Александров | 1 | ||
| Приходских дворов | 102 | ||
| Итого | |||
| Церквей | 81 | ||
| Протопопов, попов, дияконов и церковнослужителей | 428 | ||
| Приходских дворов | 12387 | ||
Примітки
Молдавський (“поселений”) гусарський полк –створений під час війни 1768 – 1774 рр. Під його поселення виділено частину території Єлизаветградського пікінерського полку та захоплених земель Війська Запорозького. Під час реформи 1776 р. територію полку зменшено на користь новосформованого Болгарського гусарського полку (1776 – 1783).
Павлівський шанець – нині місто, районний центр Новоукраїнка Кіровоградської області, розташоване на берегах р. Чорного Ташлику та її приток Грузької і Помічної, за 71 км. на південний захід від Кіровограда. У XVIII ст. тут були запорозькі зимівники. У 1754 р. засновано фортецю Павлівськ, навколо якої виник населений пункт. Через 10 років перейменовано в Новопавлівськ. У ньому розміщувався штаб 1-ї роти Молдавського гусарського полку. У січні 1769 р. Новопавлівськ зруйнований татарами. Після відбудови в 1773 р. він почав іменуватись Павлівськом. У 1787 р. в казенному селі Павлівському і Чорному Ташлику мешкало 965 чоловіків і 919 жінок.
Виска – нині село Велика Виска Мало-Виськівського району Кіровоградської області. Виникло в середині XVIII ст. під час заснування Нової Сербії. У 1753 – 1761 рр. поселення відоме як сотенна слобода Вись Новослобідського козачого полку. У 1766 р. входило до Єлизаветградського пікінерського полку, пізніше до Молдавського гусарського полку. У 1787 р. тут нараховувалось 659 чоловіків і 547 жінок.
Піщаний Брід – нині село Добровеличківського району Кіровоградської області, розташоване на берегах р. Чорного Ташлику, за 16 км. від Добровеличківки. Ця територія з часу влаштування Нової Січі входила до Бугогардівської паланки. У 1753 р. включена до складу щойно утвореного Новослобідського козачого полку. Саме на кордоні цього полку в 50-х рр. XVIII ст. вихідці з Московської, Калузької та Чернігівської губерній заснували слободу. 1764 р. Піщаний Брід увійшов до складу Єлизаветинської провінції новоутвореної Новоросійської губернії. Населення шанця включене до Єлизаветградського пікінерського полку. У 1783 р. Піщаний Брід підпорядковано Ольвіопольському, через рік – Новомиргородському повітові. У 1787 р. в казенному селі Піщаний Брід нараховувалось 317 чоловіків і 286 жінок.
Тернівка – тепер село Новоархангельського району Кіровоградської області, розташоване на березі р. Синюхи, за 19 км. на південь від Новоархангельська. Виникло в 1753 р. У 1787 р. в казенному селі Тернівці налічувалось 198 чоловіків і 205 жінок.
Інгульська рота – наявність у 6-й роті шанця Інгульського дерев’яної однопрестольної Троїцької церкви зафіксована у відомості про церкви Єлизаветградської протопопії за вересень 1774 р.
Добрянка – тепер село Вільшанського району Кіровоградської області, розташоване при впадінні Сухого Ташлика в Синюху за 15 км. на північ від районного центру. Засноване в першій половині XVIII ст. запорозькими козаками. Дерев’яна однопрестольна церква в Добрянці згадується з 1760 р. У 1787 р. в казенному селі Добрянці мешкало 293 чоловіки і 268 жінок. В ДАОО збереглася метрична книга Добрянки за 1776 – 1794 рр.
Синюхін Брід – 8 рота шанцю Синюхобродського розташовувалась на лівому березі р. Синюхи. Тепер – село Первомайського району Миколаївської області, розташоване на лівому березі р. Синюхи, за 15 км. на північ від районного центру. Засноване в середині XVIII ст. Згідно з відомістю Єлизаветградської протопопії за вересень 1774 р. церкви тут не було, а існувала лише каплиця. У 1787 р. в казенному селі Синюхіному Броді мешкало 163 чоловіки і 175 жінок.
Липняжка – нині село Добровеличківського району Кіровоградської області, розташоване на р. Сухому Ташлику, за 9 км. на північний захід від Добровеличківки. Засноване в 50-х рр. XVIII ст. У 1787 р. тут нараховувалось 305 чоловіків і 304 жінки.
Плетений Ташлик – тепер село Маловисківського району Кіровоградської області, розташоване за 20 км. на південь від Малої Виски. Засноване в 50-х рр. XVIII ст. У 1787 р. тут нараховувалось 350 чоловіків і 392 жінки.
Лиса Гора – тепер село Первомайського району Миколаївської області, розташоване за 25 км. на північ від Первомайська. У кінці XVII – XVIII ст. на місті теперішнього села знаходився запорозький зимівник, який називався Лисою Горою (за назвою найближчого урочища). У 1751 р. тут влаштований форштадт. Згідно з відомістю Єлизаветградської протопопії за вересень 1774 р. церкви тут не було, а існувала лише каплиця. У 1787 р. в казенному селі Лиса Гора мешкало 314 чоловіків і 318 жінок.
Сухий Ташлик – розташовувався на річці з однойменною назвою, на схід від Липняжки. Згідно з відомістю Єлизаветградської протопопії за вересень 1774 р. церкви тут не було, а існувала лише каплиця. У 1787 р. в казенному селі Сухому Ташлику нараховувалось 260 чоловіків і 218 жінок.
Тишківка – нині село Добровеличківського району Кіровоградської області, розташоване за 25 км. від Добровеличківки. Виникнення відноситься до середини XVIII ст. За переказами, біля річки Березівки першим оселився солдат Тишко. У 50-х рр. це було поселення Новослобідського козачого полку, в якому проживали 9 виборних козаків, 50 підпомічників, 15 підсусідків. З 1764 р. мешканців слободи приписано до Молдавського гусарського полку. У 1787 р. тут нараховувалось 252 чоловіки і 253 жінки.
Грузька – наявність у 14-й роті шанці Грузькому дерев’яної однопрестольної Покровської церкви зафіксовано відомістю Єлизаветградської протопопії за вересень 1774 р. У 1787 р. в казенному селі Грузьке мешкало 528 чоловіків і 433 жінки.
Маслова (Ольшанка, Ольшанський шанець) – тепер – районний центр Кіровоградської області. У 1787 р. тут налічувалось 404 чоловіки і 437 жінок.
Катерининський шанець (Орлик) – пізніше місто, районний центр Первомайськ Миколаївської області, розташований при впадінні р. Синюхи в Південний Буг, за 180 км. на північний захід від Миколаєва. У 1676 р. запорожці влаштували тут укріплення Орлик (назва – від урочища Орелі). Про перенесення до Катерининського шанцю гардівської похідної Покровської церкви, взятої після ліквідації Запорозьких Вольностей, див. документи №№ 58 – 62.
Ризничий – завідуючий ризницею в монастирі. Мав у розпорядженні ключі від ризничих шаф і визначав, в які саме ризи вбиратися духовним особам у ті чи інші дні. У кафедральних соборах особа, яка розпоряджається ризницею, називається соборним ключарем.