№ 7 1776, травня 12. – Копія указу Переяславської консисторії Баришівському духовному правлінню з приводу смерті Переяславського єпископа Іова

Указ Ея Императорскаго Величества з духовной епископии Переяславской консистории в духовное Боришовское правление; насланим по которому указу с оного ж правления чрез ордер под нумером 96 предложено мне, что де архипастирь наш преосвященний Иов епископ Переяславский и Борисполский от начала своего прибития на епархию часто страдал подагрою, а сего 1776 года генваря от 6 числа во место той болезни неумеренное из носа кровотечение приключилось, и от того числа до нине почти ещеденна продолжаясь в такое изнеможение привело, что при чувствителних всех епархиалних дел отправлении сего мая 2 в десятом часу с полдня его преосвященство скончался, и велено о том всем духовним властям с получения оного указа тот час по всем всякаго ведомства в церквах дать знать и везде по монастирам, городам и местечкам соборне, а послать где сколко имеется священства отправить литургии, а потом панихиди с целодневним звоном, потом на другой и на третой день […] [У тексті слово не прочитане.] в девятой, полусороковой и сороковой дни отпеть литургии и панихиди, з доволним продолжением звона, и более во всех священослужениях имени его преосвященства не возносить, но поминать между усопшими. Того ради // онаго духовной консистории указа всечестно священослужителям вашим строго предлагается […] [У тексті слово не прочитане.] даби ви с получения сего зараз всяк каждой в своей приходской церкве по вишенаписанному рачителное исполнение учинили и от себя порознь для видения команде всяк обязателну подписку должен о исполнении дать непременно, 1776 года мая 12 дня.

На подлином тако

Наместник Березанский Иоан Турчиновский.

ДАПО, ф. 706, оп. 1, спр. 1, арк. 44 – 44 зв.

Примітки

Баришівка – нині районний центр Київської області, розташований за 65 км. від Києва. Наприкінці XVII ст. у Баришівці зведена Троїцька церква; у 1722 р. – Благовіщенська. З 60-х рр. XVIII ст. тут діяли 4 парафіяльні школи. У 1761 р. в Баришівці народився А. Братановський-Романенко – відомий церковний проповідник і перекладач.

Духовне правління – орган церковної влади. Виступаючи в ролі одного з ланцюгів у вертикалі взаємин архієрея і консисторії із парафіяльним духовенством, духовні правління спочатку діяли при протопопах. Указом від 25 січня 1777 р. Синод наказав Слов’янському та Херсонському архієпископу “як у Полтаві, так і в інших містах духовні правління до протопопів так, ніби вони обов’язково до їх правління належали, не прив’язувати, а призначати в ті правління присутніми де є з монастирських настоятелів чи ієромонахів, або ж і з білого духовенства, хто гідним ним, преосвященним, визнаний буде, яких по розгляду і потребі переміняти залишити в його волі”. Крім присутніх, до духовних правлінь входили приказні служителі – канцеляристи, підканцеляристи, писці. При вирішенні більшості питань духовні правління не мали самостійного значення і виконували головним чином посередницькі функції.

Переяславська єпархія – тоді як у 1775 р., до передачі частини релігійних споруд Слов’янській та Херсонській єпархії, в Переяславській єпархії налічувалось 286 церков, станом на 1782 р. Переяславська та Бориспільська єпархія мала 340 церков, не враховуючи закордонні.

Іов (Базилевич), єпископ Переяславський і Бориспільський – висвячений у Москві 31 жовтня 1770 р. з архімандрита Курського Знам’янського монастиря і ректора Харківського колегіуму. У 1774 р. відкрив у Переяславській семінарії клас філософії. Помер 2 травня 1776 р.

Літургія – головне з християнських богослужінь, під час якого виконуються обряди, пов’язані з таїнством причастя.

Панахида – заупокійна служба, відправа по померлих.