№ 201 1931. – Звіт про проведення індустріальної практики студентів Бердянського педагогічного технікуму

Стан проведення індустрійної практики по Бердянському Педтехнікумі […]

Зауваження щодо виробничого практикуму студентів Бердянського Педтехнікуму.

Основне завдання практикуму:

Корисна робота безпосередньо на індустрійному виробництві;

Набуття певних трудових навичок з якогось фаху;

Ув’язка теорії з практикою (основи індустрійного виробництва, фізика, хемія, математика).

Не виконується завдяки тому, що:

Нема відповідального керівника, роботу якого оплачують;

Нема інструктажу під час самої практики;

Нема жодних вказівок щодо обсягу та змісту та типових зразків завдань виробничого практикуму у програмах НКО;

Завдяки ганебному ставленню адміністрації з відділів кадрів місцевих заводів щодо практикуму;

Нема угоди про сприяння політехн. поміж технікумом та заводами;

Недостатня увага щодо виробничого практикуму та взагалі політех. з боку адміністрації Технікуму;

Нема відповідної літератури. //

Для переведення практикуму було використано:

Майстерні Індустр. Технікуму (теслярний та слюсарний цех);

Майстерні ФЗУ (теслярний та слюсарний цех);

Озівсько-Чорноморський завод (різні цехи);

Першотравневий завод [я10] (ковальсько-штампув. цех).

Найкращі умови щодо інструктажу були в майстернях Інд. Технікуму та ФЗУ. Але набувши за певним програмом та під керівництвом інструктора деякі трудові навички з теслярної та слюсарної справи студенти не змогли скласти уявлень про сучасне індустр. виробництво в цілому.

Щодо Озівсько-Чорноморського заводу, то жодного інструктора на заводі не було і навіть не дано вступних пояснень щодо роботи на заводі. На Першотравневому заводі було виділено робітника для керівництва від відділу кадрів, але крім деяких пояснень він нічого не дав. Взагалі Першотравневий завод до останнього часу категорично відмовлявся без санкції Укртрестселькому допускати студентів до практикуму на заводі. Перспективи на дальший час залишаються такі само несприятливі.

Студенти, що йдуть на практикум, одержують завдання, зміст якого тісно пов’язаний з теорет. частиною курсу «Основ індустр. виробництва». Вузловими питаннями цього завдання є питання енергетики виробництва, основних технологічних процесів, транспорту та раціоналізації виробництва. Крім того, студенти збирають колекції зразків сировини, напівфабрикатів, продукції, браку та покидьків. Зводки та заключні лекції та конференції переводяться у зв’язку з цим за рахунок годин курсу «Основ індустр. виробництва».

Щодо ув’язки з іншими дисциплінами, то відповідальні завдання давав викладач фізики.

Недостатня увага з боку адміністрації Педтехнікуму виявилася у тому, що досі нез’ясоване питання про керівництво та оплату інструктора.

Нема слюсарної майстерні. Роботу в майстернях не пов’язано з виробничим практикумом. //

Не виконано постанови Методбюро про політехнізацію лекторів та про надіслання їх на одну декаду на завод на виробн. практикум.

За провадження політехнізму в Бердянському Педтехнікумі на 15/І 31 р.

1. XI та XVI з’їзди, як відомо, завдання політехнізації й учбових закладів визвали за основу передумову до здійснення найважливішої проблеми в період реконструкції, якою, без сумнівів, є підготовка кадрів.

2. Бердянський Педтехнікум, що має за основне завдання підготовку кадрів для кадрів, цілком зрозуміло, не міг байдуже поставитись до цього питання й з початком навчального року, по лінії методичній та адміністративній, приклав чимало зусиль до того, аби ідеї політехнізму втілити в життя.

3. На початку навчального року Методбюро на засіданні 18/Х, обговорюючи питання про політехнізацію школи, ухвалив:

1). Для популяризації постанов політехн. з’їзду та політехнізації освітніх установ виділити 20 тов., яким зробити належні доповіді по м. Бердянському та на селі.

2). Розробити стандарт обладнання робітничої кімнати та майстерню при школах.

3). Розробити норму навантаження працею.

4). Взяти участь в керівництві та безпосередній праці на курсах політехнізації вчительства.

5). Перевести політехнізацію лектури П. Т.

6). Встановити органічний зв’язок з Озівсько-Чорноморським заводом шляхом соцзмагання за певною схемою.

7). При складанні плянів по всіх дисциплінах передбачати орієнтацію на політехнізацію.

8). Поставити питання про негайне обладнання майстерень по дереву та металу.

9). Влаштувати семінари політехнізації для студентів.

10). При складанні тем передбачити місце темам політехнічного змісту.

11). Звернути особливу увагу на потребу негайно розпочати вивчення основ с/г. та індустріального виробництва. //

12). Пропустити студентів через виробництво індустрійне та с. госп.

13). Придбати літературу щодо політехнізації.

Зазначеною постановою вичерпуються всі основні моменти запровадження політехнізації й її (постанову) можна вважати за директиву в цьому моменті.

Що вже зроблено

Запроваджено систематичне вивчання с. госп. та індустріяльн. виробництва.

До планів запроваджено теоретичне вивчання виробництва; це супроводжується: а) організ. екскурсіями студентів на виробництво; відбулося […] [190] з різн. кур., б) переведення практичних робот в галузі агрономічній та індустрійній, за певним річним пляном. До цього часу переведено на агропрактикум на І-х весн. курсах протягом […] [191] дек., на І-х осін. – […] [192] дек., на ІІ-х та III-х курсах по […] [193] дек. та переводиться індустріяльний практикум на 2-му дошк. курсі протяг. 2-х дек., працює […] [194] студ.

Організовано майстерні – столярну на 25 верстатів та картонажно-перепльотну, де одбувають практику студенти 1-х та 2-х курсів.

По майстерням зроблено установку: а) майстерня повинна дати механічні та ручні навички щодо обробки дерева та металу, як підготовка до праці на важкому виробництві; б) майстерня повинна бути лабораторією для проведення дослідів з технології та для пов’язки з викладанням всіх дисциплін; в) майстерня повинна задовольняти потребам підвищення кваліфікації та свого вчительства; г) при майстерні повинен бути кабінет-музей виробів та літератури.

Надалі передбачається

1. Перевести індустріяльний практикум на всіх курсах за таким планом: 3 декаду в січні працюватимуть студенти 2-х курсів (66 осіб); першу декаду лютого – весняних перших курсів (128 осіб); другу та третю декаду лютого – ос. перших курсів ([…] [195] студ.); першу декаду березня – третій дошк. (32 студ.); першу декаду травня – два других курси // (60 ст.) та три третіх курси, що повернуться з практики (69 ст.); за певним календарем відбуватиметься агропрактикум перших та другого й третього дошк.

2. Перевести політехнічний семінар для викладачів Педтехнікуму.

Проект резолюції

Заслухавши доповідь т. Кара-Куртчі «Про політехнізацію в Педтехнікумі» Рада технікуму ухвалила:

Констатувати, що в справі політехнізації в Педтехнікумі є певне зрушення, яке визначається:

а) Проходженням індустр. практики на виробництві вже значною частиною студентства та наявністю певного пляну дальнішої практики студентів на виробництві.

б) Конкретної ув’язки в останній час в роботі майстерень Педтехнікуму та окремих теоретичних курсів та методичних дисциплін,що викладаються в Педтехнікумі.

с) Політехнізацію у викладанні окремих дисциплін в їх теоретичних та лабораторно-практичних роботах, як прикладом фізики та хемії.

д) Введенням до навч. пляну і фактичною проробкою осн. інд. виробн., осн. с/госп. та колективізації, причому проробка основ інд. виробн. значною частиною проводиться на самому виробництві, шляхом відповідних екскурсій до заводів, майстерень і т. ін.

Але разом з тим, констатуючи наявність низки хиб в справі політехнізації Педтехнікуму, для їх виправлення та для дальнішого поглиблення, вдосконалення політехнізації та методів її запровадження, вважати за потрібне проробити таке:

Більш конкретизувати завдання студентам, що відбувають Педпрактику, виходячи з фактичної можливості їх виконання на данному виробництві і при данних умовах роботи студента.

Відповідним погодженням своїх плянів виробн. практики та завдань студентам із відповідними завод. організаціями забезпечити їх виконання, для чого притягти до участі в метод. органах Т-м робітників заводу, // і в свою чергу лекторам приймати участь у виробничих нарадах заводу. Виробничу практику студент. пов’язати із безпосередньою участю їх в справі ліквідації проривів на виробництві завод., для чого повести попередню політичну роботу серед студентів.

Договоритись із заводоуправліннями заводу Оз.-Черн. та Першотравн. та завкомами про забезпечення відповідного інструктажу студентам, що відбувають педпрактику.

Договоритись із від. кадрів Першотравневого заводу про надання можливості відбувати виробн. практику протягом березня – квітня не менш 30 студентам одноразово (бригадами).

Договоритись з МТС про надання можливості відбувати там практику студентам III-х курсів, що поверн. з педпрактики.

Категорично боротись із проявами недбайливого ставлення з боку деяких студентів [до] виробничої практики та виконання виробничих завдань.

Констатуючи, що для політехнізації самого лекторського складу до цього часу нічого не зроблено, негайно зрушити це питання шляхом утворення відповідного семінару для лекторів та безпосередньої роботи самих лекторів на виробництві та в майстернях Педтехнікуму.

Запропонувати всім цикловим об’єднанням викладачів у виконання відповідної постанови Методбюро негайно проробити питання просякнення політехнізмом викладання всіх дисциплін в Педтехнікумі і наслідки проробити на Методбюро. //

До 12 березня проробити конкретний й детальний плян, перевести агропрактики, щільно пов’язуючи це питання з міроприємствами на селі та з весняною засівкомпанією.

Пом. директора П-му /Кара-Куркчі/

ДАЗО. – Ф. 3674. – Оп. 1. – Спр. 140. – Арк. 209 – 215. Копія.

Примітки

190. У тексті цифра не прочитана.

191. У тексті цифра не прочитана.

192. У тексті цифра не прочитана.

193. У тексті цифра не прочитана.

194. У тексті цифра не прочитана.

195. У тексті цифра не прочитана.

я10 У виданні «м. Бердянське та його околиці. Природно-економічний та справочний збірник для робітників шкіл, господарчих установ та курортних одвідувачів. Вип. 1-й» (Бердянськ, 1928) про завод сільськогосподарських машин ім. 1-го Травня читаємо:

«Заснований англійцем Джоном Грієвзом в 1903 році на місці склепу с.-г. машин та ремонтних майстерень, завод з початком війни скорочує свою роботу й переходить на військові замовлення. З 1922 року потрохи відновлює свою діяльність, а з 1924 р. широко розгортає продукцію, далеко залишивши позаду довійськовий рівень. Вироблює самоскидки типу «Дерінг», стандартизувавши виробнитво… Завод займає площу декілька кв. кілометр. З часу переходу його до Укр. Тресту Сільсько-Госп. Машин він увесь час поширюється й раціоналізує виробництво, має свою електричну станцію, збудовано лісопрорізочний цех… На заводі 1913 р. працювало 1000 роб., зараз 1030…

Сировина здобувається через Головметал, а продукція через Трест розподіляється по с.-г. районах. Заробітня платня робітника, пересічна 92 крб. на місяць, перегнала довійськову. Охорона праці поставлена високо. Культурні потреби робітників задовольняються через клуб металістів, що має кіно, театр зимовий і літній, читальні, 14 різних гуртків. Партколектив нараховує 184 чоловіка, комсомольський – 130, молодих Ленінців – 80 чолов. Перспективи розвитку заводу досить гарні: устатковуються цехи імпортними машинами, ставиться ще 2 вагранки й протяжні машини» (с. 12 – 13).