№ 89 1779, березня 13. – Опис майна Георгіївської церкви слободи Барвінкової Стінки
Опись
Учиненная ведомства Екатерининской протопопии слободы Барвенкиной Стенки вновь построенной Святаго Великомученика и Победоносца Георгия церкви, сколько в ней имеется порознь церковной утвари значит под сим, 1779 года марта 13 дня.
Оная Георгиевская церковь построена на удобном месте по чину восточныя церкви, иконостасом и святыми иконами убрана как святыя правила и уставы церковныя повелевают по подобию других грекороссийских церквей, о пяти главах, на них крести железные вызолоченные без полумесячия.
Иконостас из старой церкви в поврежденных местах обновлен и как в высоту, так и в широту пришел в меру. На нем все иконы писаны добрым и искусным изографом по греческому обыкновению, и в сложении перстов как благословящих, так и молящихся все изображено по преданию грекороссийския церкви а не по расколнически.
В оной церкви резных и медных отливных икон не имеется.
Сосуды церковные
Потир сребренной внутри и вне позолоченый.
Дискос сребренный.
Звезда сребренная.
Ложица сребренная.
Копие стальное.
Губа потырная.
Кадилница сребренная.
Другая кадилница медная.
Дарохранителной киот сребренной внутре вызолоченой.
В оном два ковчежца сребрены вызолочены.
Дароносица оловьянная в указной сумке. //
Крест напрестольный кипарисной резной обложеный сребром и на подножии сребренном же.
Другой крест медной.
Подсвечников медных три.
Подсвечник большои белого железа один.
Панекадило медное о дватцать одной свече одно.
Лампад медных три.
Рызы
1. Штофные жолтые обложены золотою сеткою, оплечье парче голубой, подшиты крашаниною жолтою.
2. Грезетовые зеленые, оплечье грезетовое красное, обложены белим мышуром, подшиты крашениною черною.
3. Грезетовые голубые, оплечья перевели красной, обложены золотым бузументом, подшиты крашениною черною.
4. Голевые красные, обложены белим мышуром, оплечья грезетовое зеленое, обложено петрозолотою узкою сеткою, подшиты крашениною жолтою.
Подрызник
полутабеновой голубой, подшит крашениною белою.
Епатрахили
1. Штофной жолтой подшит крашениною жолтою.
2. Штофной голубой обложен мишуром.
3. Полутабеновой голубой.
4. Штофной голубой старой.
Поручи
1. Вышити золотом, обложены сеткою петрозолотою.
2. Штофные жолтые, подшиты красным кумачем. //
Поясы
1. Шалевый красный, концы сребренные.
2. Такой же.
Платки
1. Красной большой.
2. Полосатой меншой.
3. Полосатой же.
4. Бумажный, по краям нашити золотом цветки небольшие; утиралников полотняных шитих красною бумагою пять.
Воздухи
1. Парчевый голубой, обложен сеткою пестрозолотою, подшит полутабеном красным.
2. Плисовой темноголубой, обложен бузументом сребреным, подшит красным кумачем.
3. Голевый красный, на нем крест сетки петрозолотой, подшит крашениною желтою.
Покровцы
Парчевых голубых пара, обложены сеткою петрозолотою, подшити полутабеном красным, плисовых темноголубых пара, обложены бузументом сребренным, подшити кумачем красным. Престол построен по указной мере, а именно: в вышину содмою аршина шести вершков, в длину аршина осми вершков, в ширину аршина четырех вершков, на нем индится полутабеновая красная, новая […] [У документі слово не прочитане.] белая полотняная.
Покрывало полутабеновое голубое, подшито крашениною белою.
Катапетазма полутабеновая жолтая, округ обложена набойкою красною.
Жертвенник в угле левом олтарном, одет набойкою красною. //
Книги
Евангелие […] [У документі слово не прочитане.] московской печаты, обложено трипом красным, оклад медной.
Апостол московской печати.
Устав московской печати.
Осмогласник в двух переплетах.
Триод постная московской печати.
Триод цветная московской печати.
Цветослов московской печати.
Минея общая московской печати.
Ирмологей нотный московской печати.
Псалтырь с возследованием московской печати.
Псалтырь старая киевской печати.
Правилник киевской печати.
Книжица молебных пений московской печати.
Служебник московской печати.
Требник малой московской печати.
Книжица чин исповедания.
Панихидная книжица о убиенных воинах на брани.
Реестр государственных помяновений.
Книжица молебная о возшествии на престол и коронации.
Табель высокоторжественных дней.
Форма.
Книга собрание проповедей киевской печати.
Все те книги по листам подписаны на имя Георгиевской церкви.
Крест большой выносной деревянной, написанный изрядным художеством.
Плащаница на голубом полутабене.
Столец покрытой набойкою вышневою.
Колокольчик маленкой.
Печка устроена в олтаре на приличном месте для жаровни.
Мешечок для розводу огня.
Ложка железная большая.
Кушинчик медной с крышкою для теплоты. //
Чашка для вливания теплоты.
Налоец покритой полотном один.
Блюдо антидорное медное.
Тарелка оловянная.
Блюда оловянное для благословения хлебов.
Чашки для благословения вина и елея хрустальние две.
Мирница з двумя скляницами и ножницами и губою.
Кладезь в паперти при угле для вливания воды по крещении младенцов.
Колокольня устроена с затвором.
На ней колокола два.
В первом весу три пуда.
В другом весу полпуда.
Церковь обнесена земляным валом.
Кладбище окопано рвом.
ДАДО, ф. 104, оп. 1, спр. 28, арк. 26 – 28.
Примітки
Ізограф – іконописець.
Потир – чаша, з якої православні причащаються тіла та крові Христових.
Дарохранительниця – одна з головних священних посудин, яка знаходиться у вівтарі. У ній зберігаються святі дари (“запасні” і “попередньоосвячені”). Має бути виготовлена із золота чи срібла і лише в крайньому випадку з олова, тоді під святі дари має підстилатися чистий папір. Дарохранительниця повинна бути завжди покритою і обов’язково зберігатись у вівтарі на престолі. Крім священика і диякона, ніхто не повинен торкатися цієї священної посудини.
Кіот – божниця, дерев’яна прикрашена шафка або стулчаста рама для ікон.
Дароносиця – переносна священна посудина, у якій зберігаються запасні священні дари. Дароносиця, в якій є священні дари, має зберігатись безпосередньо в церковному вівтарі на престолі. При винесенні її з храму для причастя хворого дароносиця вкладається в спеціальну суму, так що вона носиться священиком не в руках, а на грудях.
Опліччя – елемент священицького вбрання.
Крашеніна – груба фарбована тканина домашнього виробництва.
Голь – шовкова китайська тканина.
Полутабенок – різновид шовкової тканини.
Індітія – зовнішнє вбрання престолу у вівтарі. Повинне бути більш-менш блискучим і прикрашеним, оскільки символізує славу престолу Божого.
Набійка – тканина з візерунком.
Восьмигласник – див. Октоїх.
Осмогласіє – система, що використовується при музичному оформленні православного богослужіння. Сформувалась у Візантії після IV ст.
Плащаниця – велике, в повний зріст, зображення тіла Ісуса Христа, знятого з хреста і покладеного в гроб. У Велику П’ятницю з особливою урочистістю плащаницю виносять з вівтаря на середину церкви для вклоніння і залишають там до Великодньої полуношниці, коли плащаниця знову повертається у вівтар.
Єлей – оливкове масло, яке використовується для горіння в лампадах перед іконами. Єлеєм здійснюється єлепомазання – обряд, що відбувається в церкві на всеношні. Священик хрестообразно помазує чоло тих, хто підходить до нього, промовляючи: “В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа”. Єлей використовується і під час єлеосвячення – одного з семи таїнств.
Миро – речовина, яка використовується християнською церквою в таїнстві миропомазання. Дві основні складові – оливкове масло і біле виноградне вино. У 1726 р. в Росії миро мало 27 складових.
Мироносиця – священна посудина для зберігання мира.
Паперть – зовнішній притвор, невкрита площадка біля храму, на якій жебраки просять подаяння.
Пуд – одиниця ваги. 1 пуд = 40 фунтів = 16,3805 кг.