Словник застарілих та рідковживаних слів
І.І. Лиман, В.М. Константінова
Аллегрі (лотерея-аллегрі) – лотерея з миттєвою видачею виграшу, що влаштовувалась в місцях громадських розваг. Слово походить від італійського allegri, буквально «веселі», тобто будьте веселі, не засмучуйтесь – жартівливий напис на програшних білетах лотереї.
Антрепренер – особа, що очолювала приватний театральний заклад або орендувала казенний театр.
Апоплексія – крововилив і певний орган, що супроводжується параличем.
Арнаутка – сорт пшениці.
Архіепископ – представник вищого ступеня церковної ієрархії; один з титулів єпископа.
Аршин – міра довжини, у ХІХ ст. дорівнювала 71,11870 см.
Аул – населений пункт, селище у татар, ногайців, башкірів, киргизів, калмиків та ряді інших народів.
Баллатировка – голосування.
беспоповці – адепти напрямку у старообрядництві, який будувався на переконанні, що на землі немає істинної церкви, таїнств, не має і не може бути священства.
Бельетаж – ярус у театрі, розташований беспосередньо над партером чи амфітеатром.
Бенуар – нижній ярус лож у театрі.
Брандвахта – сторожове судно в порту.
Бургомістр – посадова особа органів міського самоврядування. Очолював роботу магістрату та ратуші.
Великий князь – титул, що належав синам, братам, по чоловічій лінії – і онукам, правнукам і праправнукам імператора.
Верста –міра довжини. Дорівнювала 500 сажнів (1066,8 метра).
Вершок – міра довжини. 1 вершок = 1/16 аршина.
Високоблагородіє – титулування цивільних чиновників від восьмого до шостого класу і офіцерів від капітана до полковника та їхніх дружин.
Високоурочисті дні – дні сходження на престол та коронації монарха, народження та тезоіменитства імператора, імператриці, наслідника та його дружини.
Відро – дометрична міра об’єму рідини, яка дорівнювала 12,3 л.
Волость – адміністративна частина повіту.
Высочество (Високість) – титул, що присвоюється дітям імператорів та королів. У Російській імперії титул Імператорська Високість носили Наслідник Цесаревич, Великі князі і Великі княжни – сини, доньки, брати, сестри, а по чоловічій лінії – і всі онуки імператора.
Генерал-ад’ютант – почесне звання наближених до монарха осіб; обирався з генералів за особистим велінням імператора, мав право на словах оголошувати височайшу волю.
Генерал-губернатор – вищий урядовий чиновник російської адміністрації на місцях, у руках якого зосереджувалася цивільна і військова влада. Підпорядковувався беспосередньо монарху.
Генерал-лейтенант – за Табелем про ранги військовий чин ІІІ класу.
Генерал-майор – за Табелем про ранги військовий чин IV класу.
Гирка – сорт пшениці.
Гільдія – один з розрядів, на які поділялось купецтво залежно від розмірів капіталу і роду торгівлі.
Гласний – депутат, обраний представник.
Городничий – представник адміністрації, який, згідно з «Положенням про губернії» 1775 р., призначався Сенатом у місто, де не було обер-коменданта, а за Статутом благочиння 1782 р. – і в місто, доручене обер-коменданту, його помічником. У ХІХ ст. призначався в повітові міста, виконував функції начальника поліції.
Губернатор – вищий урядовий чиновник адміністративно-територіальної одиниці – губернії.
Давні мови – грецька та латина.
Депеша – телеграма, офіційне повідомлення.
Державна Рада – вища (до 1906 р.) законодорадча державна установа Російської імперії, створена в 1810 р. за проектом М.М. Сперанського.
Десятина – поземельна міра. Дорівнювала 2400 кв. сажень, тобто 1,09 гектара. Економічна або господарська десятина дорівнювала 3200 кв. сажень.
Дюйм – одиниця довжини, дорівнює 2,54 см.
Дячок – член причту, який не входить до церковної ієрархії, але поставлений на церковне служіння.
Его Сиятельство – титул, що в Російській імперії присвоювався всім княжим (які не мали титул Світлості) і графським родам.
Євангеліє – ранньохристиянські твори, в яких йдеться про земне життя Ісуса Христа. Канонічних чотири: від Марка, Матфея, Луки та Іоанна. Одне з головних джерел християнського вчення та культу.
Єпархія – церковно-адміністративна одиниця, підпорядкована єпархіальному архієрею.
Законоучитель – викладач Закону Божого.
Земства – система місцевого загальностанового самоуправління, запроваджена в ході Земської реформи 1864 р. згідно «Положення про губернські і повітові земські установи».
Золотник – одиниця ваги. 1 золотник = 1/3 лота = 1/96 фунта = 4,267 г.
Каботаж – судноплавство між портами однієї держави. Прибережне судноплавство. Флот прибережного плавання.
Казенна палата – орган губернського управління, запроваджений у 1775 р.
Казна (тут) – бюджет.
Капітан 1 рангу – за Табелем про ранги морський чин VI класу.
Клеврет – поплічник, посіпака, прибічник (в негативному значенні).
Колезький асесор – за Табелем про ранги чиновник VІІІ класу.
Колезький реєстратор – за Табелем про ранги чиновник ХІV класу.
Колезький секретар – за Табелем про ранги чиновник Х класу.
Кондиція – умова, стан, становище.
Коносамент – вантажний розпис; у морській торгівлі – документ, яким шкіпер засвідчує, що отримав від відправника певний вантаж і зобов’язується доставити його адресату.
Консисторія – адміністративно-судова установа при єпархіальному архієреї.
Контр-адмірал – за Табелем про ранги морський чин IV класу.
Ладан – ароматична смола. Використовується для ароматичного куріння при релігійних обрядах.
Літургія – головне з християнських богослужінь, під час якого виконуються обряди, пов’язані з таїнством причастя.
Мировий суд – запроваджений у Російській імперії в 1864 р. суд першої інстанції з кримінальних та цивільних справ.
Міщани – стан у Російській імперії, що включав різні категорії міських мешканців (ремісників, дрібних торговців, дрібних домовласників тощо). Майнові та станові права міщан були визначені Жалуваною грамотою містам 1785 р.
Молитовний будинок – особлива будівля, у якій, за відсутності церкви, дозволяється служити літургії на переносному антимінсі.
Молокани – секта, адепти якої заперечують православну ієрархію, чернецтво, ікони, мощі, поклоніння святим. Християнські таїнства витлумачують духовно.
Надвірний радник – за Табелем про ранги чиновник VII класу.
Настоятель – старша духовна особа в монастирі, храмі.
Негоціант – оптовий купець, переважно зайнятий закордонною торгівлею.
Обер-прокурор – вища посадова особа, що очолювала Синод на правах міністра.
Обиватель – мешканець, приписаний до податної верстви.
Осавул – офіцерський чин в козацьких військах.
Острог – тюрма.
Парафія – нижча церковно-адміністративна організація, що об’єднує віруючих, яких обслуговує причт одного храму або одна духовна особа.
Пастир – священик як керівник пастви.
Пауперизм – біднота, злиденність.
Петроліум – нафта.
Повивальна бабка – акушерка.
Повіт – адміністративно-територіальна одиниця в складі губернії.
Полковник – за Табелем про ранги військовий чин VI класу.
Превосходительство – титулування осіб, що мали на військовій службі чин генерал-майора чи генерал-лейтенанта, в цивільній – чин четвертого або третього класу.
Пристав – начальник поліції невеликої адміністративної одиниці.
Причетник – член причту церкви; спільна назва всіх кліриків, за винятком священиків та дияконів.
Протоієрей – перший серед священиків при церкві. Зазвичай – настоятель храму. Проте звання протоієрея може даватись не у зв’язку з настоятельством, а як почесна особиста відзнака.
Пуд – одиниця ваги. 1 пуд = 40 фунтів = 16,3805 кг.
Ратман – член магістрату, ратуші.
Ратуша – орган міського самоврядування.
Регент – в православній церкві особа, яка очолює хор. Підбирає голоси для хору, навчає його, керує ним при богослужінні. Наприкінці ХІХ ст. звання регента отримували ті, хто закінчив курс регентського класу при придворній півчій капелі або у Московському синодальному училищі церковного співу.
Рекрут – новобранець, призваний на військову службу.
Реомюр – (від імені французького фізика XVIII ст.) термометр зі шкалою у 80 градусів від точки танення льоду до точки кипіння води.
Ротмістр – за Табелем про ранги військовий чин VIII класу. Капітан у кінноті, командир ескадрону.
Ротонда – кругла або напівкругла будівля під куполом, іноді – на стовпах.
Сажень – давня одиниця довжини. У другій половині ХІХ ст. 1 сажень = 7 фут. = 84 дюйм. = 840 лініям = 3 арш. = 48 вірш. = 2 метри 13 см. 3,561 мм. Сажень навкісний – міра довжини, що визначалась відстанню від п’яти лівої ноги до кінчиків пальців піднятої правої руки.
Сантим – дрібна монета у Франції, Бельгії та деяких інших країнах, сота доля франка.
Священик (ієрей) – священнослужитель, представник білого духовенства, який має канонічне право здійснювати таїнства (крім висвячення антимінсів, освячення миро) і богослужіння.
Сенат – вищий орган управління в Росії, запроваджений Петром І 22 лютого 1711 р. З початку ХІХ ст. трансформований на вищий орган суду та нагляду.
Сиделець – відповідальний прикажчик у магазині, лавці тощо.
Синод – вищий орган духовної влади в Російській імперії, через який діяли монархи в церковному управлінні.
Собор – храм, який служить місцем проведення богослужінь духовенством кількох парафій. Переважно – кафедральний храм у єпархіальному місті. Крім того, – головний храм у місті, іншому населеному пункті, храм у великому монастирі.
Справник – начальник повітової поліції.
Статський радник – за Табелем про ранги цивільний чин V класу.
Титулярний радник – за Табелем про ранги цивільний чин IX класу.
Товариш – заступник.
Треба – релігійний обряд, який здійснює священнослужитель на прохання віруючих. Треба, якій приписується таємнича благодатна сила, включає в себе молитви і ритуальні дії, які здійснюються в певному порядку.
Унтер-офіцер – начальствуючі нижні військові чини.
Фельдмаршал – вищий генеральський чин.
Фунт – одиниця ваги (маси). Дорівнював 0,4 кг.
Фура – великий довгий віз (переважно – критий).
Фут – лінійна міра довжини. 1 фут = 12 дюйм. = 120 лін. = 0,42857 арш. = 6,86 вірш. = 30,47944 см.
Целовальник – продавець у питному закладі, кабаку.
Церковний староста (титар) – світська особа, повірений парафіян, який піклувався про церковне майно і виконував низку інших функцій при церкві.
Церковнослужитель – нижча службова посада в церкві, на яку призначають не через таїнство священства, а тільки за архієрейським благословенням.
Цесаревич – син коронованої особи.
Четверть – міра об’єму сипучих тіл (1 четверть = 209,91 л.) і рідини (1 четверть = 1/4 відра = 3,08 л.).
Шилінг – англійська монета; 1 шилінг = 1/20 фунту стерлінгів.
Шкіпер – капітан комерційного судна, особа на морському судні, відповідальна за палубне майно.
Штабс-капітан – за Табелем про ранги військовий чин ІХ класу.
Ямщик – возниця на поштових, ямських конях.